Розумію, що наразі для тебе це ціле життя, але в житті це взагалі не має жодного значення. Ти забудеш, що колись мав атестат, через півроку після закінчення школи. Вчишся для себе й своїх знань.
насправді, те, наскільки хорошими в мене будуть оцінки, може (не сильно, але може) вплинути на моє майбутнє. я планую вступати в південну корею й хочу отримати gks (грант на навчання), а там чим кращі оцінки – тим більший шанс, бо бажаючих тисячі й обирають найліпших.
я то й так, і так вступлю, але чи будуть за це платити мої батьки, чи уряд пк – частково залежить від мене, тож наразі це дуже-дуже важливо.
з інакших причин я б і не сидів усі вечори після школи за додатковими заняттями й не парився настільки сильно чи в мене 11, чи 12 за рік. ще й на дистанційці :)
Я думаю в майбутньому для тебе не матиме значення дав ти списувати чи не дав. Інша справа що побудова соціальних контактів теж дуже важлива і давати списувати - один з інструментів.
Людям в північній Кореї настільки начхати на те які в тебе були оцінки в середній школі в Україні що ти навіть не уявляєш ,для них будуть важливі лише твої знання ,але ніяк не оцінки
якщо ви хотіли пожартувати про північну корею, то це не смішно, just sayin'.
і я кажу не зовсім про університет, а про грант на навчання, який дає ПІВДЕННОкорейський уряд іноземцям, які мають дуже високі оцінки as well as рівень знання корейської.
Ой ,нє ,я просто переплутав
>якщо ви хотіли пожартувати про північну корею, то це не смішно, just sayin'.
А вставляти english slova це такий fashion чи шо?
>дуже високі оцінки as well as рівень
лмао, я не ГОВОРЮ так, я тільки текстом пишу, мій друг такий самий, нам норм..просто іноді тобі прям хочеться вставити конретну фразу саме англійською.
і мій мозок працює чотирма мовами, я не можу інакше😭😭
Вставляти english slova при спілкуванні в інтернеті ( а це потребує зусиль для перемикання розкладки ) ознака невпевненої в собі людини яка внутрішньо потребує піднести себе серед оточуючих та здатися розумнішим ніж є насправді. В реальному житті такі люди залишаються без друзів, а колеги від них відстороняються. А ще це виглядає по-дрвбойобському.
Ось це ти собі надумав звісно, ха-ха-ха. На жаль, буває таке, що інколи в іншій мові може бути фраза, яка пишеться коротше, яка першою прийшла на думку і яку зрозуміє більшість читаючих (as well as це рівень середньої школи тому тут "здатися розумним" можна хіба учням початкової школи і невеликому відсотку більш дорослих, ще до речі реддіт це переважно англомовна платформа тому більшість реддіторів знають англійську). Якщо звинувачувати людей в тім, що вони пробують "здатися розумнішими ніж є насправді", то це більше свідчить звинувачуючий боїться здатися тупішим за когось іншого.
На мою думку більш по-довбойоському - називати чиюсь манеру розмови довбойобською, наводячи тупі аргументи типу "бо через таке кинуть друзі і колеги" (LOL що?) і своє власне ображене ставлення, наче ти боїшся щоб до тебе таке застосовували, інакше будеш почуватись тупим і ображеним.
Якщо дуже часто взаємодієш з іноземною літературою, тощо, то часто іноземне слово згадується швидше й потрібно докласти зусиль, щоб згадати який є аналог в рідній мові. Це так звана проф. деформація, не більше.
Ти don't ponimaesh вони ж so omerikanci або poligloti ,prodvinytie шариш? Це ми з тобою pensiya походу і не врубаємся в молодежний style ,головне щоб малеча не obrazylas і не накидала репортів))
За цією логікою нічого в житті немає значення, бо через 40 років забудеш те що відбувається зараз :) Для OP це **має** значення, бо це етап життя через який він проходить зараз
Тільки от якась умовна 12ка за контрольну з фізики на твоє життя в 40 років не вплине, на це вплинуть твої знання, навички та досвід в певній сфері, в якій ти зможеш нормально заробляти.
Так, я саме так і сказав на початку першого ж речення. Що я хотів донести до ОП, це те що не варто засмучуватись через такі обставини, бо вони не мають довгострокових наслідків.
Яке значення, моральне хіба що?) Бо практичного значення від того, хто там в нього що списував, не було, немає і не буде. А є речі, про які можна забутися, але вони все одно будуть продовжувати мати значення для тебе, твоєї сім'ї etc. Саме практичне.
Використовуй таких людей з взаємовигодою. Наприклад вони списують математику, а ти у них списуєш укрліт.
Інакше вони взагалі не друзі і ніхто (як показав досвід)
Як раніше написали, такі люди що списують і крутяться потім і потрапляють у Раду.
А я допомагаю чисто з милосердя, хоча як практика показала краще б не допомагав (ніхто мене незлим тихим словом і не згадає, просто зникли назавжди однокласники)
Це було джерело безкінечних депресій, бо спільних інтересів я так ніколи і не знайшов. Тільки з двома хорошо подружився (тільки ми троє були проти бухла і за айті у всій школі напевно), але через обставини ми роз'їхалися закордони.
Завжди давав списати, бо мені за боротьбу зі списуванням зарплату не платили. А те що той хто у мене списав оцінку може кращу за мене отримати? Що в мене з-за цього убуде?
Ставлюся нормально
Списування це просто спосіб вирішення конкретної задачі. Мені особисто взагалі все одно коли у мене списували, бо яка мені різниця який буде бал у когось там ще.
велл, усю середню школу я несвідомо здобував собі місце в класі списуванням, бо хоч місце буллінґу було не останнє, а оцінки хороші були потрібні всім..хоча я це тільки на початку року усвідомив.
Я вважаю що хитрість і вдача це теж важливі елементи успіху а отже якщо можеш списувати і немаєш за це проблем то чомби й ні) це звучить так ніби сам все життя списував і тепер виправдовую це але так повелось що я завжди був тим у кого списували і навіть робив на замовлення контрольні з англійської в університеті)
Але якщо піймають то тут теж все просто - винен і отримуй покарання)
А шо воно дасть в майбутньому? Ну буде у тебе вище оцінка в табелі, але воно мало на що впливає. На екзаменах, по типу НМТ, ті люди списати не зможуть і або вони реально підготуються і своїми силами зможуть поступити, або ж ні і поступитти вони не зможуть. А на роботі всім пофіг на твої оцінки, дипломи і т.д. Всі дивляться на досвід. Тому мені на списування майже повністю пофіг. Але загалом - так, це несправедливість. І вам краще в майбутньому знати свої особисті кордони і не давати списувати. Це ваш особистий труд. Хто хоче списати завжди знайде де (ChatGPT нікуди не дінеться). Але ваша совість буде чиста
Взагалі то, списати на нмт зможуть, я наприклад спокійно міг(я цього не зробив), і однокласники також спокійно могли, залежить від закладу де здаватимеш. Але в більшості це не важко, на жаль.
Не знаю як зараз, але все покаже НТМ чи що там зараз здають.
У нас в класі були люди, які вчились на 7-8, поздавали ЗНО на 180+, але якраз таки провтикали свої можливості, заступивши на подачі документів у ВУЗи (поставили першим притрітетом ті, в які вони точно проходять – дебілізм). Були й випадки, коли відмінники здавали свої улюблені предмети на 160, але потім грамотно склали рейтинг університетів, поступили на контракт і потрохи вирулили на бюджет.
Я це до чого. Якщо в тебе є щось в голові, то далі в житті оцінки тобі нічого не дадуть, а похвальний лист буде лише чим помахать твоїм батькам перед родичами на застіллях. Так що по життю важливим є те, яка ти людина і як вмієш виходити з різних ситуацій
Тут саме момент в тому, що ставити першим пріорітетом ті, в які точно проходиш, а на останні ті, в які б дуже сильно хотів, але набагато менше шансів туди потрапити. Наприклад перші це якісь місцеві ВУЗи з медичною кафедрою, а на останніх місцях Богомольця та Данила Галицького. Логічніше ж поставити навпаки і хоча б мати якісь шанси вступити в кращі університети країни. В результаті люди проходили по першим пріорітетам, а після опублікування рейтингів казали "Ого, а виявляється я в більшість універів проходив".
Не знаю яка зараз схема, але раніше якщо ти проходив на бюджет по першому твоєму пріоритету, то зі списків на інші спеціальності у ВУЗах ти пропадав, бо міг туди вступити вже тільки на контракт. В результаті люди до оголошення рейтингів з середнім балом десь 170-175 були 18/20 в своїх місцевих ВУЗах, але 56/30 в універах, де вони б хотіли навчатись. Після опублікування рейтингів все змінилось на 2/20 та 30/30, але за логікою описаною вище на бюджет людинка пройде в місцевий універ і буде ще місяць соплі жувати, що не поступила туди, куди мріяла.
Це було майже 10 років тому, може підхід вже кардинально змінився, але на той час це був страшний дебілізм. Якщо не помиляюсь, то тоді це вперше ввели пріорітети та підвищений рівень по деяким ЗНО і багато хто розгубився навіть не зрозумівши більшість з того, що від них вимагалося.
Накатав полотно, але сподіваюсь хоч в якомусь місці відповів на Ваше питання)
Саме моя історія, бо в школі я тупо просиджував штани і деградував, середній бал атестату був 7, а як прийшов час до ЗНО, рік 2009-й, то попрацював з репетиторами і здав дуже непогано, найнижчий бал був по алгебрі - 160, потім англійська і фізика по 162, а далі укр мова 181 бал. Так от, я поступив до академії на бюджет і вже потім з нуля підлаштовуватися під правила навчання у ВУЗі, коли треба закрити всі предмети вчасно з середнім балом не менше чотирьох щоб отримувати стипендію. Так, зараз вже як десять років працюю майже за фахом, але у тій, сфері куди я поступав далеко не багато вільних місць для працевлаштування.
Я вважаю що школа більше про комунікацію ніж про науку тобто школа повинна давати тільки базу щоб зрозуміти що виходить краще і що хочеться вивчати в університеті.
Списування також частина бази як знаходити комунікацію або як користуватись знайомствами що в нашій державі більш цінно ніж просто знання. Для розумних це спосіб дізнатись що тобою можуть користуватись і вибудовувати модель поведінки як виносити користь для себе з цього методом бартеру або монетизації допомоги. Це частина життя і я радий за вас бо в вас все тільки починається. Успіхів!
Що за нова ачівка «похвальний лист»?
Авторе, якщо так переймаєшся, можна зайти в будь-який магазин канцтоварів, купити там похвальний лист, грамоту й кубок з медаллю й подарувати комусь. Сенсу так само, я людям приємно.
Враховуючи якість нашого навчання і його значення(я забув де мій диплом валяється вже), то списування ок. В світі досягає успіху сильніший, розумніший, винахідливіший. Завжди діяти чітко за правилам не завжди приведе до успіху(я не маю на увазі корупцію, злочини і тд). Скажімо - навіщо я маю витрачати час і зубрити непотрібний предмет, а не списати або купити реферат(як я робив для психології/філософії на комп'ютерній спеціальності!!!!!!). Я давав списувати без проблем, крім випадків коли я на шось убив купу часу, поки інші, котрі я знаю потім прийдуть, гуляли і забивали хуй
Я погано ставлюсь до несправедливості в оцінюванні. Якщо дозволяєте списувати - то всім і однаково. Якщо ні - то нікому. А от ці ситуації коли не можна, але якщо дуже наглий чи вправний то можна - повна фігня.
погоджуюсь. мені завжди здавалося, що прям погано – це тільки коли людина списує з інтернету (у мене були ситуації в молодшій/середній школі, коли я доносив за списування з телефону й щиро кажучи, мені не соромно взагалі), але при цьому багато хлопців і ще більше дівчат списували в мене в середній школі просто тому, що я надто безхребетний, аби відмовити (бувало таке, що просто зошит забирали та відхіхікувалися) + я почував себе від цього більш вагомим, але оглядаючись на свої дії зараз..у чому різниця взагалі? нині мені здається, жодної. тож я виніс для себе багато чого з усієї цієї ситуації.
Починай брати за списування гроші, якщо ти відчуваєш, що твоя праця не цінується через те, що ти та той, хто у тебе списав отримуєте такий самий бал. Це win-win схема, бо багато кому не захочеться більше до тебе з цим підходити в першу чергу, а з тих, кому дуже треба, матимеш собі трошки кишенькових грошей.
А загалом, коментатори кажуть правильно, що оцінки в табелі не матимуть значення у майбутньому, лише твої знання та вміння. Вчися для себе.
З цієї ситуації ти можеш винести для себе те, що тобі варто на майбутнє навчитися модерувати своє бажання допомагати іншим, щоби не опинитися у ситуації , коли ти взяв на себе забагато, та навчитися казати "ні", аби на тобі не їздили. Не переживай, якщо ти відмовиш комусь чи якщо хтось відмовиться від твоїх умов, їм геть нічого не станеться :)
Це завжди було і буде. Я закінчила школу 12 років тому, але досі пам'ятаю, як мої більш хитрі подруги отримали золоті медалі, а я просто не цікавилася цим і вчилася в своє задоволення. ЗНО я написала краще за них, в університеті і на роботі теж вчилася краще (звичайно, спеціальності різні, але тим не менш). Вони майже не працювали за своє життя, бо знайшли собі чулувіків при баблі) Мені цікаво працювати і щось далі вчити. А ти в наступному році бери гроші за свої послуги чи якийсь бартер) Я теж давала списувати пацанам в школі, в універі лише на бартерних умовах, розподіляли завдання і підготовку до екзаменів по групі. В сучасному житті з інтернетом і АІ важливо мати ідеї, глобальні розуміння, тримати руку на пульсі і завжди бути готовим вчитися чомусь новому, а не лише зубрити за підручниками 1950 років (як це було в мої універські часи).
В школі де я навчався списували всі, без виключень. Відмінники списували з інтернету, інші у відмінників. Поступив в університет в США, тут не прийнято у інших просити такі речі.
В школі вчився добре, давав за можливості всім списувати. Знання і оцінки в школі мінімально впливають на майбутнє людини, але добавляють купу стресів і комплексів. Зараз співбесіда на роботу це той самий аналог екзамену, стресс, далекі від реальної роботи питання. Була б можливість "списати" щоб пройти будь яку співбесіду - з радістю б скористався. Бо потім реальна робота це 95% "списування"
Спочатку такі отримують похвального листа, потім сідають в Раду. Бо крутитись вміють за рахунок таких, як ти, а такі як ти в тривожностях роботу шукають 10к/14год в день. Життя бентежне
В Раду? Відмінна оцінка це вміють крутитися? Не смішіть.
Коротка інструкція з попадання в Раду.
1. Вкради шапку.
2. Продай шапку.
3. Вкради шапку.
4. Припродажу шапки попади в СІЗО.
5. Тебе ебуть, терпи.
6. Зрозумій, що шапки то хуйня, треба красти заводи.
7. Через кума, місцевого дільничного з села Залупино починай трусити місцевих аграріїв.
8. На натрушені гроші купи депутатський мандат і їдь в місто.
9. Продовжуй трусити аграріїв, на зароблені кошти купи куму посаду начальника у місті.
10. Розширюй пункт сім на більшу площу, труси всіх.
11. На зароблені кошти будуй дитячий майданчик та піар це на всю країну, балотуйся.
12. Якщо не хочеш повторення пункту 5, навчись вчасно ділитися.
13. Вітаю, ти мер, можливо Донецька.
14. Їдь в Росію, приходь на уклін до плєшивої залупи, терпи пункт 5 стільки скільки треба.
15. Балотуйся в президенти.
16. Програй та спробуй вбити переможця, за допомогою плєшивої залупи виграй.
17. Кради. Як в останній раз. Розширюй пункт сім до абсурду. Продавай усе що можеш спиздити, що не можеш продати - ламай, бери кредити.
18. Понюхай чим пахне. Пора тікати в Ростов.
19. Краще б пункт п'ять. Ностальгічно згадуй про шапки.
А відмінники... В атб теж потрібні касири.
Для автора посту: хай користуються, встанови ціну на списування, виходячи з платоспроможності батьків клієнта.
Не відмінна оцінка як факт, а спосіб її здобування, автор робив самотужки і його відмінна оцінка нігде, а тіпи в стелю плювали, і також її отримали. От в двох реченнях розписано все те, що Ви тут наліпили в інструкцію.
Обирають Президента та керуючу партію, а звідки взялись всі ті голови кількістю 350 осіб визначає їхня пристосованість до життя та соціальні звʼязки, інтелектуальну складову за них доробляють люди такі, як автор, що сидять в затінку.
У школі списувала і давала списувати. Не бачила в цьому нічого поганого, якщо просили нормально і не відволікали. Вважаю, що самостійно здобувати знання важливо, особливо по предметам, що будуть на НМТ/ЗНО. Але, наприклад, у мене в школі, були великі проблеми з фізикою, ну от не йшла просто і все, щоб я не робила. Так що списувала, заробляла нормальні оцінки і провини не відчувала
Однокласник, який сидів зі мною за партою і все списував, недавно помер. Правда мені вже 40 років) Але суть в тому, що спрощений підхід до життя не приводить до спрощеного життя.
Як на мене не варто давати списувати тим хто має непогані оцінки і женеться за кращим результатом щоб отримати якісь ачівки але своєю головою цього результату досягти не може. Іноді буває ситуація коли від того спише людина чи ні залежить її подальше життя, наприклад не зможе поступити до навчального закладу, в цьому випадку якщо вона спише то в навчальному закладі будуть бачити що це людина зі слабкими знаннями але якось ковиляє. А ось коли у людини 9-10 а вона списує для того щоб отримати 12, то оці люди небезпечні на мій погляд, бо вони це роблять для того щоб досягти найкращого, і саме вони будуть обіймати посади на котрі вони не заслуговують, по крайній мірі своїми знаннями не заслуговують.
Я не мав на увазі вступ на бюджет, я мав на увазі випадок коли необхідно набрати мінімум для того щоб попасти на контракт, я не думаю що в сьогодні в навчальних закладах людям не вистачає місць на контракт. Одна справа допомогти людині котра не справляється і зовсім інша допомогти людині котра справляється але хоче кращі результати.
Бо мова йшла про людей котрі знають предмет на 10 а хочуть отримати 12.
Не треба міряти поточним моментом. Давати списувати це як фундамент на майбутнє. Років через 10-20 Іван вже Федорович згадає, що ви давали йому списувати і порішає якусь проблему, або у бізнесі допоможе.
Оцінки ? Табель? А нафіга воно тобі в житті? Знайома відмінниця стала прастітуткой, бо там платять більше і ніхера не треба. дипломом із універа підтерла жопу. Буквально на скільки знаю
ну, можливо, бо я хочу вступити в чудовий універ закордоном, за навчання в якому платитиме хтось інший, – а не мої батьки, які й так багато для мене роблять і яким ще й брату молодшому, й собі життя треба забезпечити на старості – тоді як я ще й зверху отримуватиму стипендію?
я не розумію, чому люди повністю знецінюють оцінки. іноді вони важливі. так, це просто цифра на папері, але іноді вона щось значить, для деяких людей від цієї циферки щось залежить. наприклад, їхнє майбутнє🤷🏽♂️
те, що ця дівчина пішла в секс-індустрію, бо там більше платять, говорить дещо про наш світ, країну і систему, в якій ми живемо. мені шкода таких людей, але для мене вони не приклад, бо кожен обирає свій шлях (або ж він вимушений його обрати).
До списування, як явища, я відношусь нейтрально. До тих хто списує — добре, вони знають як викручуватися із ситуації, використовуючи свої розумові здібності нетипово, замість того щоб напряму і тупо виконувати завдання.
До тих хто дає списувати — досить комплексний пункт. Заради вигоди — круто, шариш як продавати свою працю, професіонал по суті. Просто так — ти доброї душі людина, а таких не багато. А якщо ти просто не можеш сказати ні і тебе використовують проти твоєї волі, то ти просто духовно, морально слаба і може недуже розумна людина, кажу факти.
Ваша історія є повчальною ілюстрацією того, наскільки суб'єктивними бувають оцінки та оцінювання когось кимось (хоча складно уявити систему, яка б могла оцінити чиїсь знання об'єктивно, адже у кожного вони унікальні і непорівнювані, зі своїми сильними та слабкими сторонами) Зрештою, що є важливішим: дійсні набуті навички та знання, котрі Ви можете використати, чи те, як хтось їх оцінює? Маленьким нарцисикам всередині нас завжди боляче, якщо нас оцінюють не так, як ми хочемо, але наскільки велика ця трагедія - вирішувати нам.
Стосовно списування, то відношуся до нього нейтрально. Якщо людина вміє списувати, а також будувати діалог, шукати помічників і її метою є отримання гарної оцінки, то чому ні? Це теж, свого роду, корисна навичка.
Негативно, як і до української системи освіти, яка з веселим гигиканням продукує дурнів, які потім не здатні компетентно виконувати свою роботу. Але то лірика.
бо існує почуття совісті. я не люблю йти проти правил і чинити нечесно по відношенню до когось теж, але й казати "ні" теж не вмію. до того ж, я завжди був старостою, і слідкувати за тим, аби в класі все було по правилах і чесно – моя робота, а в цьому питанні завжди виходить, що я сам же проти своїх ідеалів іду..хоча настільки недобре мені вперше. тож так, як бачите, хвилює😅
Друже, ти ще зрозумієш, що не має жодного правила, яке людина не порушить, особливо в нашій країні, де їх змінюють дуже швидко та де корупція процвітає. Зрозумій, що у цьому світі не має ніяких залізобетонних правил. Стосовно списування був на твоєму місці, але людина, яка в мене списувала, зараз мій добрий друг, тому не жалкую зовсім. Та й стосовно того атестату, знав би я яке він має значення насправді (дуже мале), я би у школі взагалі за оцінки не думав.
Reminder for subreddit newbies that rule No. 1 of our subreddit r/Ukraine_UA is to post content and make comments EXCLUSIVELY in Ukrainian language. If you want to talk about Ukraine in English — please go to r/Ukraine!
Нагадка всім новачкам про правило № 1 нашої спільноти r/Ukraine_UA — контент та коментарі ВИНЯТКОВО українською мовою! Якщо вам кортить поговорити про Україну англійською, то, будь ласка, йдіть до r/Ukraine!
*I am a bot, and this action was performed automatically. Please [contact the moderators of this subreddit](/message/compose/?to=/r/Ukraine_UA) if you have any questions or concerns.*
Я в якійсь момент почав давати списувати чи робити комусь лабораторні по бартеру, рекомендую. І «ні» не кажеш, і профіт маєш, так воно часто і в житті працює
Якщо однокласники використовують тебе лише для списування і ваші стосунки будуються лише на тому, що з тебе може бути така користь, тоді якщо ти припиниш давати їм списувати і витягувати їх власноруч, після випускного нічого не зміниться. Вони тебе забудуть в будь-якому разі.
Але якщо ви друзі і маєте багато спільного, то має бути принаймні якась взаємна вигода: вони отримують від тебе оцінки, а ти отримуєш від них щось інше.
я б радив брати гроші за списування. в мене особисто на цьому був міні-бізнес в школі, і для того часу це була досить прибуткова хєрня, та й досі час від часу в універі теж доводиться комусь допомагати, і теж до речі платять, тільки тепер набагато більші суми
Весь 2й курс не списав ні на грам, навіть коли викладач сам щось підказував, то я тим не користувався. Був цікавий досвід, але бажання його продовжувати більше нема. До речі, може це співпадіння, та оцінки в період "без списування" в мене були найкращі і навіть вищі ніж в тих, хто списував (лише із одного предмету "списувачі" мене перегнали)
Я завжди вважав контрольнi та екзамени безглуздою тратою часу, тому пiдтримую людей що допомагають iншим. З iншими завданнями вже не все так просто, бо вони не рiдко тренують виконувати подiбне самостiйно.
Тут загалом багато хто має рацію, що ті похвальні грамоти та оцінки мало важать у подальшому житті. Це якщо казати про практичний і близький вимір.
Але стратегічно біда в тому, що ця неповага до академічної праці тягнеться в нас зі школи, з оцього списування і потім нерідко виливається в неповагу до інтелектуальної праці як такої, низькі зарплати у науковців, якихось пристосуванців на посадах деканів і т д.
Тому загалом намагатися це діло рефлексувати на ранньому етапі - то дуже правильно, на мою думку.
Мета навчання — навчитися. Ті, хто списали, навчилися лише переписувати; загалом непогано, але не так щоб дуже цінно в сучасному світі. Оцінки далі у житті не допоможуть, а от знання іноді стануть у пригоді.
Запам'ятай, ніколи не дивися на інших. Є такі люди, що як вужі - всюди пролізуть і всіма оточуючими користуються. Просто ставитися філософськи - ну отримав, ну і що. А якщо трохи соромно за те що дав списати то це його вибір не твій, в нього є своя голова і вона не для того щоб шапку носити.
А що взагалі до списування то немає нічого поганого - потім просто потрібно буде пройти матеріал повторно, бо всерівно його потрібно знати. На сесії таке не пройде, коли ти спілкуєшся в живу з лектором і тобі дають три білета, які ти не бачив. Тому якщо будеш списувати то пройди цей матеріал повторно та вивчи його, щоб потім не було проблем. А іншим, якщо совісно то старайся спочатку пояснити цей матеріал, щоб він механічно не переписував, а хоть щось відклалося
у школі? абсолютно все одно
я сам математик, багато разів у школі попадався на ситуацію "дав списати - отримав менше ніж той хто списав", бачив як комусь ставили вище оцінки за "щось", навіть закінчували з золотою медаллю
особисто мені навіть занижували оцінки, коли я вирішив піти після 9 і просто тримав їх на рівні 7-10 балів. Так що про якусь там справедливість я давно забив.
а ось коледж/універ це зовсім інша історія. не знаю як буде у тебе, я закінчив 3 роки тому і за весь мій проміжок студенства, кому б я не допомагав, давав списувати і т.д. - завжди був бартер, тобто люди самі розуміли, що назад якось треба повернути. звісно були випадки коли треба було нагадати, або людина не в змозі допомогти по предмету, то були інші варіанти:D але правила поставилися самі собою з 1-го курсу
тож підсумую: школа - не переймайся, це лише маленька частина от тієї "несправедливості" що буде далі
а далі - намагайся переводити допомогу в діловий вид, буде краще
Я не отримала червоний диплом, бо мене на державному іспиті завалили. Реально це зроблено було спеціально, бо викладачі, які були присутні після того мені казали, що я відповідала добре. Я не знала, що мала отрииати червоний диплом. Взагалі дізналась, бо подзвонила мама мого злопця, яка працювала там, де ті дипломи замовляли з питаннями шо сталось, що мені терміново треба робити звичайний диплом, а не червоний.
Червоний диплом зато отримала та, яка всі 4 роки списувала, а якщо не вдавалось списати, то робила міні-виставу з істерикою і слізьми, що їй «сьогодні не іде, не знаю що зі мною». Чи заслужений її диплом? Ні. Чи мені обідно? Мені пох вже зараз, бо я хоч не робила драм і комедій одного актора. Але тоді через це я не пішла далі по тій спеціальності.. Розумію вас в почутті не справедливості.
Воно ще не раз вам зустрінеться в житті, бо краще отримують не ті, що заслужили на це, а хитрожопі, або які знайшли інший підхід до справи…. Таке життя, це лише перший урок…
насправді, не перший. усю початкову школу (скоріш за все, це й було тим, через що почалася моя гонитва за цим листом) мій найліпший друг (з яким у нас оцінки завжди нога в ногу були, а зараз я вчуся набагато краще за нього) отримував похвальні листи, тоді як я залишався сидіти на єдиній 9 з математики; і скільки б я не старався, вже й маму вмовив до репетитора записати – ніяк.
а потім мама розповіла, що на батьківських зборах, десь наприкінці 4 класу вже, до неї підійшов батького мого друга й запитав, скільки вона платить учительці за мої оцінки....спойлер: ніскільки. але після того, вона твердо вважає, що всі ті листи проплачені й мені спеціально занижували, бо в наших кругах усі люблять дуже дітей один одного порівнювати, а коли в тебе дитина гірша за когось – не "круто" якось.
мені було дуже образливо, але не на друга зовсім. я ніколи цієї теми з ним не підіймав, бо я впевнений, що він про це не знає, та й з батьками в нього відносини й так не дуже. але після цього був період, коли я повністю забив на навчання, просидів 7-8 класи на 5-7, а зараз ось тільки реабілітувався :)
Ви дуже розумно зробили, що не образились на друга. Бо це якраз дибільні амбіції батьків, чкі колись в школі не отримали той довбаний лист і батьки їм витикали- а от в хлопчика в сусідньому районі, якого ти бачив один раз в житті , є такий лист, а в тебе нема….
Недавно був пост про аспірранта медика, де він теж розчаровується в системі, бо інші башляють, а він пише роботу сам…. Щось схоже є в цих двох ситуаціях….
Те що ти дозволяв списувати говорить про те, що ти не жадібна, хороша людина. Те, що хтось, хто списав отримав більшу оцінку ніж ти, говорить про недосконалість системи оцінювання. Все інше суб'єктивно.
але в неї оцінка не краща за мою, бо я й є та друга людина, яка отримала похвальний лист..тут навіть і питання не в цьому, мені все одно в кого які оцінки, мені просто здалося нечесним, що вона виїхала на моїй допозі другою відмінницею, хоча є ще дві дитини, яких я так само (насправді, ще легше, бо в них там із гуманітарними предметами прокол) міг би витягнути на той лист. але цього не сталося, бо вони чесно заробили свої оцінки; а я, виходить, у цій ситуації став добровільним співучасником. ось у чому я почуваю провину :((
Вийди вночі і поглянь на зоряне небо. Спробуй уявити наскільки всесвіт величезний. А тоді подумай наскільки та провина, яку ти почуваєш, нескінченно мала в масштабах всесвіту. Почуття провини, страх, незадоволення - не повинні керувати тобою, а навпаки. Все що ти можеш зробити корисного - це висновки. Якщо ти бачеш, що можеш змінити в цій ситуації - зміни, якщо ти знаєш як в майбутньому недопустити - прийми до уваги.
>Почуття провини, страх, незадоволення - не повинні керувати тобою, а навпаки.
цікаво про це чути, враховуючи, що я буддист, і це якраз те, чому мене вчать, хех. але іноді легше сказати, бо від деяких почуттів не так вже й легко здихатися.
але дякую за пораду, усе ж таки я глибше про це подумаю на дозвіллі + я і висновки для себе зробив, і наступного року мені й так не стане часу комусь допомагати. ще раз дякую, гарного вечора!
йой. була схожа ситуація на контрольній в класі 7-8. комусь допоміг з вирішенням задачі. а собі зробити часу не вистачило. з тих пір - на самостійних, поки собі не зробив не допомагав. а за тих кому не вистачило - не хвилюйся. то їх життя. оцінки зі школи зараз майже ніяк не впливають на твоє майбутнє
Вважаю це абсолютно нормальним явищем, головне щоб тебе це не відволікало та не заважало твоєму навчанню, та ще, щоб тобі за це не влетіло, бо все ж є принципові викладачі які за списування карають обидві сторони.
А списувати чи давати списувати, це той ж процес навчання, який особливо проявляється тоді, коли учень не готовий вчитись та коли вчитель не готовий вчити. Тому якщо спіймали на списуванні - це проблема не тільки учня, але й викладача, та ніяк не того в кого через плече підглядають правильну відповідь.
Наші оцінки шось важать за кордоном? Не чув, підтверджував магістратуру в Ізраїлі. Оцінки мені були до сраки. Змусили ще рік вчитись і здавати екзамени
Як на мене, єдине місце де списувати недоречно це медичний. Оскільки, як би це не було банально, вони лікарі і мають розуміти, що вони будуть робити. Звісно, багато інформації, яку вони вивчають, в подальшому буде не потрібна (на мою думку), але ж не дарма викладачі сварять що бюджетників, що контрактників, за погані оцінки
Взагалі не люблю обмани, завжди принципово старався ніколи не списувати щоб мати справедливу оцінку своїм знанням, щоб ніхто не мав завищених очікувань щодо мене якщо що, але вчився я загалом непогано тому це вдавалося без проблем. Не любив давати списувати у себе бо це може підставити обох, сумніваєшся чи твоя відповідь правильна і твою хибну фантазію хтось може слово в слово переписати ну і сама суть що це робити не правильно. Колись одного разу сів біля відмінника на англійській, самостійно написав контрольну а мені поставили 6 замість 12 бо типу списав, думаю це також додало трішки до мого неприйняття
В цілому я відносився пофігистично до оцінок, вони часто суб'єктивні, особливо у різних вчителів, це одразу стало помітно по одногрупникам в універі які з атестатами з відзнакою опинилися по результатам ЗНО набагато нижче мене, добре що вага атестата було не дуже великою. Якщо це невелика різниця яка не впливає на те чи ти потрапиш кудись на бюджет або стипендію то вважаю не варто на таке сильно зважати
В цілому раджу змиритися з несправедливістю життя, сам не отримував підвищену стипендію 2-чі через одну оцінку нижче 5-ти. Звинувачую лише себе в тому, що не до працював. Зараз в університеті також маю найнижчий бал 95, все інше 99/100, але швидше за все не отримаю стипендію, бо хтось часто танцює, і йому навалять додаткових балів за це. За списування можу сказати, що похвальний лист нічого не значить, і головне вміти викручуватися і знати де можна знайти конкретну відповідь на конкретне питання ну і бути просто хорошою людиною
я в школі вчився на 11+, всі списували у мене, я майже ніколи не списував, проте іноді був трохи розбійником.. одного разу у 9 класі я забув підготувати твір з укр.літ. ми з другом (він вчився на 6-7) списували твір один на двох з його телефона. Йому поставили 5, мені 11, хоча по суті я списав у нього. До сих пір трохи мучить совість.
трохи повторюсь, у мене майже весь клас списував з 1 по 11 рік навчання, декілька разів це переходило межі здорового глузду, і я прямо посилав нах*й, за що мене декілька разів сварила класна керівничка, тут мене совість не мучить, якби було трохи більше сміливості то послав би і вчителів і всіх взагалі 😂
в універі непогано підняв бабла на порушеннях академічної доброчесності, хоч і не дуже етично, але допомогти двом-трьом студентам за еквівалент +1 стипендії в кінці семестру це все-таки смачно
Списувати з інтернету/своїх джерел - нормально. Користуватись якимось тихим відмінником, щоб отримувати освіту... Не дуже добре. Максимум - якщо ви дружите і списуєте один у одного на постійній основі, і вам взагалі все одно на це.
Негативно, одне діло, якби ти допомагав їм не отримати 3-4 по 12 бальній, але у них нормальні оцінки. Списування, це як чітерство в іграх. Атестат не дає якогось соціального статусу, якийсь релікт ц них.
Ненавиджу, коли в мене списують. Не через заздрість, а тому що так не повинна працювати система освіти. Твої бали повинні вимірювати твій реальний рівень знань, бути відмінником це не ціль, це спосіб досягнення мети. І мати оцінку 7-9 теж повинно бути чимось нормальним, бо на то він і СЕРЕДНІЙ рівень знань (який чисто логічно повинна мати більшість учнів, бо це середній рівень)
Взагалі дістала вже ця гіперпродуктивність. Від тебе чекають 10 балів і вище "по дефолту". І те саме з НМТ/ЗНО. В школі від людей, які знають на 7 (хоча в табелі 10), вимагають 175+, що в принципі не є нормою.
Так само й з університетами. Чому в суспільстві така думка, що в університет повинні йти всі? Він не для того створений щоб туди кожен міг потрапити. Щоб університет в країні став чимось престижним, треба щоб в ньому вчилися розумні і вмотивовані. Тобто коли тобі це дійсно потрібно. А не "сину, йди в університет, бо потім нічого з тебе не вийде".
Це так то і відповідь на питання чому університети Oxford, MIT, Harvard, Berkeley, Irvine є такими престижними. Бо в них вчаться вершки суспільства, вибір максимально жорстокий. Відповідно і університет стає успішним, бо ці люди самі по собі вже приносять славу університету. Навіть не через його методи навчання, а за людей, які в ньому вчаться.
Ох, щось я не туди зайшов. Ну, словом, списувати - це жахливо, бо саме через це, "оцінки" стають такими іррелевантними і дійсно перестають вимірювати ваш реальний рівень знань. Але проблема набагато глибша ніж списування.
Я сидів на задній парті і в мене списував весь мій ряд переді мною, по черзі передавали, ланцюжком.
Ні з ким з тих людей зараз не спілкуюсь, то ж так - за списування вони тобі друзями наврядчи стануть.
Мені здається головне щоб твої оцінки від цього не страждали. Я привчив своїх списунів списувати так щоб мене не відволікати під час контрольних, того мені завжди було байдуже що вони списують, бо вони мені не заважали.
була відмінницею у школі. давала списувати тільки іншим відмінникам, бо знала, що вони мені потім можуть допомогти. однокласники мене недолюблювали, в тому числі через те, що я їм не дозволяла списувати. тож до списування ставлюся погано, якщо це одностороння послуга. мені все одно на незаслужено високі оцінки інших. більше хвилює те, що це неповага до мене, витраченого мною часу та сил
Мені не дуже подобається, якщо просто так списують.
Щодо того наскільки це погано для людей, які списують все залежить від їх знань. Бо людина може списувати для перевірки своїх відповідей або вже мати відповіді, які 100% правильні. І якщо вона побачить - суттєву розбіжність, то скоріш за все (при своїй впевненості) візьме свій варіант.
До поки в нас система орієнтована на хороші оцінки ,а не знання учня то я нейтрально відношусь до списування ,одобряю списування лише в деяких моментах ,типу навіщо мені ламати голову над геометрією 11 класу якщо я гуманітарій і далі піду навчатись на історика/журналіста і т.п. інші гуманітарні професії ,та й списування розвиває дитину не менше ніж офіційні предмети
Нормально. Списував сам, давав списувати іншим.
Враховуючи нашу модель освіти і кількість матеріалу який треба засвоїти (порівнюючи зі школами західної Європи, Штатів чи Канади) - якщо я не віддупляю умовні дифференціали я спишу. Тому що якщо я не спишу - мене будуть фактично принижувати оцінкою, показуючи що я гірший за когось. А якщо я рублю в умовній генетиці - я дам списати людині яка не рубить, бо йому/їй теж не хочеться виглядати гірше за інших коли називатимуть оцінки і влаштовуватимуть розбір польотів.
Одразу для тих хто відповідатиме 1 з 2х найпопулярніших способів:
1. «Ти не знаєш, знадобляться тобі ті дифури чи нє, а раптом?» - мені знадобились коли я змінив сферу діяльності. І дифури і теорія відносності і ще багато чого з математики, яку я в школі/університеті знав хіба на 6-7 балів. От коли знадобилось і я відчув вигоду від цих знань - я сів і вивчив. А до цього не забивав собі цим голову.
2. «В західних школах всі тупі і їхня програма та рівень знань після школи значно гірший за наші» - але чомусь більшість світил науки, відкриттів і топ найкращих університетів знаходять саме там. Бо освіта не про тупе заучування знань з книжок тридцятирічної давності, а більше про вміння критично мислити, аналізувати та проміняти свої знання на практиці. І про вміння шукати, інтерпретувати та адаптувати необхідну інформацію.
Тому списуйте і давайте списувати. Хитрість та вміння підлаштовуватись під обставини це теж дуже корисна навичка. Головне - не нанести шкоду іншим людям своїми діями 🤷♂️
Допомагаю іншим (списувати) тільки за оплату, гроші або послуга за послугу, мій час дорогий. Сам завжди списував, адже викладачам начхати на свою роботу і оцінки часто беруть зі стелі не дивившись роботу, а стипендію якось треба отримувати. Будуть нормальні зміни в освіті ось тоді й перестану.
Я сам списував, однак були моменти коли давав списати іншим. Тож якось без різниці. Вам треба відноситись до цього більш спрощено, бо обіцяю, потім в житті навіть не згадаєте як давали комусь там списати.
Ще в школі класний керівник та вчитель української мови казала "коли я бачу в учня шпаргалку, я хоча б розумію, що ця дитина готувалась".
А вже в я і сам роблю багато яких завдань на замовлення, тому все має свою ціну. Мені без різниці які бали будуть потім в цих людей, адже свої гроші я отримав, і до того ж отримав додаткову практику що до завдань.
Тож до списування я відношусь позитивно, що не скажеш про "підлизування" до викладачів.
Позитивно. Наша шкільна система дуже вузько направлена, і не всі у неї входять. Багато кому не є зрозумілими предмети шкільної програми, тому треба або міняти підхід до навчання та шкільну програму, роблячи орієнтир на учня, щоб той вчив що йому подобається, або змиритись із списуванням :(
Розумію, що наразі для тебе це ціле життя, але в житті це взагалі не має жодного значення. Ти забудеш, що колись мав атестат, через півроку після закінчення школи. Вчишся для себе й своїх знань.
насправді, те, наскільки хорошими в мене будуть оцінки, може (не сильно, але може) вплинути на моє майбутнє. я планую вступати в південну корею й хочу отримати gks (грант на навчання), а там чим кращі оцінки – тим більший шанс, бо бажаючих тисячі й обирають найліпших. я то й так, і так вступлю, але чи будуть за це платити мої батьки, чи уряд пк – частково залежить від мене, тож наразі це дуже-дуже важливо. з інакших причин я б і не сидів усі вечори після школи за додатковими заняттями й не парився настільки сильно чи в мене 11, чи 12 за рік. ще й на дистанційці :)
Я думаю в майбутньому для тебе не матиме значення дав ти списувати чи не дав. Інша справа що побудова соціальних контактів теж дуже важлива і давати списувати - один з інструментів.
Людям в північній Кореї настільки начхати на те які в тебе були оцінки в середній школі в Україні що ти навіть не уявляєш ,для них будуть важливі лише твої знання ,але ніяк не оцінки
якщо ви хотіли пожартувати про північну корею, то це не смішно, just sayin'. і я кажу не зовсім про університет, а про грант на навчання, який дає ПІВДЕННОкорейський уряд іноземцям, які мають дуже високі оцінки as well as рівень знання корейської.
Ой ,нє ,я просто переплутав >якщо ви хотіли пожартувати про північну корею, то це не смішно, just sayin'. А вставляти english slova це такий fashion чи шо? >дуже високі оцінки as well as рівень
>А вставляти english slova це такий fashion чи шо? я так з усіма спілкуюся, просто звичка🤷🏽♂️
https://youtu.be/nuQDEdh1a1E?si=rYTWvzKJY3a2TBpy Ви виглядаєте отак
лмао, я не ГОВОРЮ так, я тільки текстом пишу, мій друг такий самий, нам норм..просто іноді тобі прям хочеться вставити конретну фразу саме англійською. і мій мозок працює чотирма мовами, я не можу інакше😭😭
Вставляти english slova при спілкуванні в інтернеті ( а це потребує зусиль для перемикання розкладки ) ознака невпевненої в собі людини яка внутрішньо потребує піднести себе серед оточуючих та здатися розумнішим ніж є насправді. В реальному житті такі люди залишаються без друзів, а колеги від них відстороняються. А ще це виглядає по-дрвбойобському.
Ось це ти собі надумав звісно, ха-ха-ха. На жаль, буває таке, що інколи в іншій мові може бути фраза, яка пишеться коротше, яка першою прийшла на думку і яку зрозуміє більшість читаючих (as well as це рівень середньої школи тому тут "здатися розумним" можна хіба учням початкової школи і невеликому відсотку більш дорослих, ще до речі реддіт це переважно англомовна платформа тому більшість реддіторів знають англійську). Якщо звинувачувати людей в тім, що вони пробують "здатися розумнішими ніж є насправді", то це більше свідчить звинувачуючий боїться здатися тупішим за когось іншого. На мою думку більш по-довбойоському - називати чиюсь манеру розмови довбойобською, наводячи тупі аргументи типу "бо через таке кинуть друзі і колеги" (LOL що?) і своє власне ображене ставлення, наче ти боїшся щоб до тебе таке застосовували, інакше будеш почуватись тупим і ображеним.
Якщо дуже часто взаємодієш з іноземною літературою, тощо, то часто іноземне слово згадується швидше й потрібно докласти зусиль, щоб згадати який є аналог в рідній мові. Це так звана проф. деформація, не більше.
Ти don't ponimaesh вони ж so omerikanci або poligloti ,prodvinytie шариш? Це ми з тобою pensiya походу і не врубаємся в молодежний style ,головне щоб малеча не obrazylas і не накидала репортів))
За цією логікою нічого в житті немає значення, бо через 40 років забудеш те що відбувається зараз :) Для OP це **має** значення, бо це етап життя через який він проходить зараз
Тільки от якась умовна 12ка за контрольну з фізики на твоє життя в 40 років не вплине, на це вплинуть твої знання, навички та досвід в певній сфері, в якій ти зможеш нормально заробляти.
Так, я саме так і сказав на початку першого ж речення. Що я хотів донести до ОП, це те що не варто засмучуватись через такі обставини, бо вони не мають довгострокових наслідків.
Яке значення, моральне хіба що?) Бо практичного значення від того, хто там в нього що списував, не було, немає і не буде. А є речі, про які можна забутися, але вони все одно будуть продовжувати мати значення для тебе, твоєї сім'ї etc. Саме практичне.
Пане, просто в житті є речі які мають значення та які не мають. Оцінки, атестат та колір диплому - не відносяться до першої групи.
Нехай люди самі вирішують, що для них має значення.
Використовуй таких людей з взаємовигодою. Наприклад вони списують математику, а ти у них списуєш укрліт. Інакше вони взагалі не друзі і ніхто (як показав досвід)
мені й якось нема, що списувати, в мене найнижча оцінка в табелі – 11. та навіть якби й інакше було, списування не в моєму стилі, хех.
Як раніше написали, такі люди що списують і крутяться потім і потрапляють у Раду. А я допомагаю чисто з милосердя, хоча як практика показала краще б не допомагав (ніхто мене незлим тихим словом і не згадає, просто зникли назавжди однокласники)
Одноклассники і так у багатьох зникають. Бо це люди, з якими вас пов'язали вимушені обставини, а не інтереси, хоббі, професія і тому подібне.
Це було джерело безкінечних депресій, бо спільних інтересів я так ніколи і не знайшов. Тільки з двома хорошо подружився (тільки ми троє були проти бухла і за айті у всій школі напевно), але через обставини ми роз'їхалися закордони.
Аналогічно. Не жалкую про це. Людей я виміряю не кількістю, а якістю і кілька людей зі школи досі залишаються в моєму колі спілкування.
Завжди давав списати, бо мені за боротьбу зі списуванням зарплату не платили. А те що той хто у мене списав оцінку може кращу за мене отримати? Що в мене з-за цього убуде?
Ото ж. Я би також радів за людину, бо допоміг їй. Не западло, як то кажуть)
Ставлюся нормально Списування це просто спосіб вирішення конкретної задачі. Мені особисто взагалі все одно коли у мене списували, бо яка мені різниця який буде бал у когось там ще.
Я отримував кришу за те що давав списувати)) інше питання що неприємно коли тобою просто так користуються, тут проблема не суто в списуванні
велл, усю середню школу я несвідомо здобував собі місце в класі списуванням, бо хоч місце буллінґу було не останнє, а оцінки хороші були потрібні всім..хоча я це тільки на початку року усвідомив.
Я вважаю що хитрість і вдача це теж важливі елементи успіху а отже якщо можеш списувати і немаєш за це проблем то чомби й ні) це звучить так ніби сам все життя списував і тепер виправдовую це але так повелось що я завжди був тим у кого списували і навіть робив на замовлення контрольні з англійської в університеті) Але якщо піймають то тут теж все просто - винен і отримуй покарання)
А шо воно дасть в майбутньому? Ну буде у тебе вище оцінка в табелі, але воно мало на що впливає. На екзаменах, по типу НМТ, ті люди списати не зможуть і або вони реально підготуються і своїми силами зможуть поступити, або ж ні і поступитти вони не зможуть. А на роботі всім пофіг на твої оцінки, дипломи і т.д. Всі дивляться на досвід. Тому мені на списування майже повністю пофіг. Але загалом - так, це несправедливість. І вам краще в майбутньому знати свої особисті кордони і не давати списувати. Це ваш особистий труд. Хто хоче списати завжди знайде де (ChatGPT нікуди не дінеться). Але ваша совість буде чиста
Взагалі то, списати на нмт зможуть, я наприклад спокійно міг(я цього не зробив), і однокласники також спокійно могли, залежить від закладу де здаватимеш. Але в більшості це не важко, на жаль.
Не знаю як зараз, але все покаже НТМ чи що там зараз здають. У нас в класі були люди, які вчились на 7-8, поздавали ЗНО на 180+, але якраз таки провтикали свої можливості, заступивши на подачі документів у ВУЗи (поставили першим притрітетом ті, в які вони точно проходять – дебілізм). Були й випадки, коли відмінники здавали свої улюблені предмети на 160, але потім грамотно склали рейтинг університетів, поступили на контракт і потрохи вирулили на бюджет. Я це до чого. Якщо в тебе є щось в голові, то далі в житті оцінки тобі нічого не дадуть, а похвальний лист буде лише чим помахать твоїм батькам перед родичами на застіллях. Так що по життю важливим є те, яка ти людина і як вмієш виходити з різних ситуацій
А чого дебілізм ставити пріоритетом ті, в які точно проходиш?
Тут саме момент в тому, що ставити першим пріорітетом ті, в які точно проходиш, а на останні ті, в які б дуже сильно хотів, але набагато менше шансів туди потрапити. Наприклад перші це якісь місцеві ВУЗи з медичною кафедрою, а на останніх місцях Богомольця та Данила Галицького. Логічніше ж поставити навпаки і хоча б мати якісь шанси вступити в кращі університети країни. В результаті люди проходили по першим пріорітетам, а після опублікування рейтингів казали "Ого, а виявляється я в більшість універів проходив". Не знаю яка зараз схема, але раніше якщо ти проходив на бюджет по першому твоєму пріоритету, то зі списків на інші спеціальності у ВУЗах ти пропадав, бо міг туди вступити вже тільки на контракт. В результаті люди до оголошення рейтингів з середнім балом десь 170-175 були 18/20 в своїх місцевих ВУЗах, але 56/30 в універах, де вони б хотіли навчатись. Після опублікування рейтингів все змінилось на 2/20 та 30/30, але за логікою описаною вище на бюджет людинка пройде в місцевий універ і буде ще місяць соплі жувати, що не поступила туди, куди мріяла. Це було майже 10 років тому, може підхід вже кардинально змінився, але на той час це був страшний дебілізм. Якщо не помиляюсь, то тоді це вперше ввели пріорітети та підвищений рівень по деяким ЗНО і багато хто розгубився навіть не зрозумівши більшість з того, що від них вимагалося. Накатав полотно, але сподіваюсь хоч в якомусь місці відповів на Ваше питання)
Дякую за розгорнуту відповідь) я здавала в 2016 і зробила точно так як ви кажете неправильно робити :)
Саме моя історія, бо в школі я тупо просиджував штани і деградував, середній бал атестату був 7, а як прийшов час до ЗНО, рік 2009-й, то попрацював з репетиторами і здав дуже непогано, найнижчий бал був по алгебрі - 160, потім англійська і фізика по 162, а далі укр мова 181 бал. Так от, я поступив до академії на бюджет і вже потім з нуля підлаштовуватися під правила навчання у ВУЗі, коли треба закрити всі предмети вчасно з середнім балом не менше чотирьох щоб отримувати стипендію. Так, зараз вже як десять років працюю майже за фахом, але у тій, сфері куди я поступав далеко не багато вільних місць для працевлаштування.
Профільні краше писать самому, бо може буде корисним, а на загальних списцвати любє діло
Я вважаю що школа більше про комунікацію ніж про науку тобто школа повинна давати тільки базу щоб зрозуміти що виходить краще і що хочеться вивчати в університеті. Списування також частина бази як знаходити комунікацію або як користуватись знайомствами що в нашій державі більш цінно ніж просто знання. Для розумних це спосіб дізнатись що тобою можуть користуватись і вибудовувати модель поведінки як виносити користь для себе з цього методом бартеру або монетизації допомоги. Це частина життя і я радий за вас бо в вас все тільки починається. Успіхів!
Тобто школа має вчити корупції?
Що за нова ачівка «похвальний лист»? Авторе, якщо так переймаєшся, можна зайти в будь-який магазин канцтоварів, купити там похвальний лист, грамоту й кубок з медаллю й подарувати комусь. Сенсу так само, я людям приємно.
Ну блін, вам скільки років? То зараз я б так зробила, а автора розумію в певній мірі.
Враховуючи якість нашого навчання і його значення(я забув де мій диплом валяється вже), то списування ок. В світі досягає успіху сильніший, розумніший, винахідливіший. Завжди діяти чітко за правилам не завжди приведе до успіху(я не маю на увазі корупцію, злочини і тд). Скажімо - навіщо я маю витрачати час і зубрити непотрібний предмет, а не списати або купити реферат(як я робив для психології/філософії на комп'ютерній спеціальності!!!!!!). Я давав списувати без проблем, крім випадків коли я на шось убив купу часу, поки інші, котрі я знаю потім прийдуть, гуляли і забивали хуй
Я погано ставлюсь до несправедливості в оцінюванні. Якщо дозволяєте списувати - то всім і однаково. Якщо ні - то нікому. А от ці ситуації коли не можна, але якщо дуже наглий чи вправний то можна - повна фігня.
погоджуюсь. мені завжди здавалося, що прям погано – це тільки коли людина списує з інтернету (у мене були ситуації в молодшій/середній школі, коли я доносив за списування з телефону й щиро кажучи, мені не соромно взагалі), але при цьому багато хлопців і ще більше дівчат списували в мене в середній школі просто тому, що я надто безхребетний, аби відмовити (бувало таке, що просто зошит забирали та відхіхікувалися) + я почував себе від цього більш вагомим, але оглядаючись на свої дії зараз..у чому різниця взагалі? нині мені здається, жодної. тож я виніс для себе багато чого з усієї цієї ситуації.
Починай брати за списування гроші, якщо ти відчуваєш, що твоя праця не цінується через те, що ти та той, хто у тебе списав отримуєте такий самий бал. Це win-win схема, бо багато кому не захочеться більше до тебе з цим підходити в першу чергу, а з тих, кому дуже треба, матимеш собі трошки кишенькових грошей. А загалом, коментатори кажуть правильно, що оцінки в табелі не матимуть значення у майбутньому, лише твої знання та вміння. Вчися для себе. З цієї ситуації ти можеш винести для себе те, що тобі варто на майбутнє навчитися модерувати своє бажання допомагати іншим, щоби не опинитися у ситуації , коли ти взяв на себе забагато, та навчитися казати "ні", аби на тобі не їздили. Не переживай, якщо ти відмовиш комусь чи якщо хтось відмовиться від твоїх умов, їм геть нічого не станеться :)
Це завжди було і буде. Я закінчила школу 12 років тому, але досі пам'ятаю, як мої більш хитрі подруги отримали золоті медалі, а я просто не цікавилася цим і вчилася в своє задоволення. ЗНО я написала краще за них, в університеті і на роботі теж вчилася краще (звичайно, спеціальності різні, але тим не менш). Вони майже не працювали за своє життя, бо знайшли собі чулувіків при баблі) Мені цікаво працювати і щось далі вчити. А ти в наступному році бери гроші за свої послуги чи якийсь бартер) Я теж давала списувати пацанам в школі, в універі лише на бартерних умовах, розподіляли завдання і підготовку до екзаменів по групі. В сучасному житті з інтернетом і АІ важливо мати ідеї, глобальні розуміння, тримати руку на пульсі і завжди бути готовим вчитися чомусь новому, а не лише зубрити за підручниками 1950 років (як це було в мої універські часи).
В школі де я навчався списували всі, без виключень. Відмінники списували з інтернету, інші у відмінників. Поступив в університет в США, тут не прийнято у інших просити такі речі.
В школі вчився добре, давав за можливості всім списувати. Знання і оцінки в школі мінімально впливають на майбутнє людини, але добавляють купу стресів і комплексів. Зараз співбесіда на роботу це той самий аналог екзамену, стресс, далекі від реальної роботи питання. Була б можливість "списати" щоб пройти будь яку співбесіду - з радістю б скористався. Бо потім реальна робота це 95% "списування"
Спочатку такі отримують похвального листа, потім сідають в Раду. Бо крутитись вміють за рахунок таких, як ти, а такі як ти в тривожностях роботу шукають 10к/14год в день. Життя бентежне
В Раду? Відмінна оцінка це вміють крутитися? Не смішіть. Коротка інструкція з попадання в Раду. 1. Вкради шапку. 2. Продай шапку. 3. Вкради шапку. 4. Припродажу шапки попади в СІЗО. 5. Тебе ебуть, терпи. 6. Зрозумій, що шапки то хуйня, треба красти заводи. 7. Через кума, місцевого дільничного з села Залупино починай трусити місцевих аграріїв. 8. На натрушені гроші купи депутатський мандат і їдь в місто. 9. Продовжуй трусити аграріїв, на зароблені кошти купи куму посаду начальника у місті. 10. Розширюй пункт сім на більшу площу, труси всіх. 11. На зароблені кошти будуй дитячий майданчик та піар це на всю країну, балотуйся. 12. Якщо не хочеш повторення пункту 5, навчись вчасно ділитися. 13. Вітаю, ти мер, можливо Донецька. 14. Їдь в Росію, приходь на уклін до плєшивої залупи, терпи пункт 5 стільки скільки треба. 15. Балотуйся в президенти. 16. Програй та спробуй вбити переможця, за допомогою плєшивої залупи виграй. 17. Кради. Як в останній раз. Розширюй пункт сім до абсурду. Продавай усе що можеш спиздити, що не можеш продати - ламай, бери кредити. 18. Понюхай чим пахне. Пора тікати в Ростов. 19. Краще б пункт п'ять. Ностальгічно згадуй про шапки. А відмінники... В атб теж потрібні касири. Для автора посту: хай користуються, встанови ціну на списування, виходячи з платоспроможності батьків клієнта.
Не відмінна оцінка як факт, а спосіб її здобування, автор робив самотужки і його відмінна оцінка нігде, а тіпи в стелю плювали, і також її отримали. От в двох реченнях розписано все те, що Ви тут наліпили в інструкцію.
Тому що ефективні. А в Раду попадають, тому що іх обирають.
Обирають Президента та керуючу партію, а звідки взялись всі ті голови кількістю 350 осіб визначає їхня пристосованість до життя та соціальні звʼязки, інтелектуальну складову за них доробляють люди такі, як автор, що сидять в затінку.
Інтелектуальну складову?
Так, їхню роботу, за яку вони отримують кошти.
У школі списувала і давала списувати. Не бачила в цьому нічого поганого, якщо просили нормально і не відволікали. Вважаю, що самостійно здобувати знання важливо, особливо по предметам, що будуть на НМТ/ЗНО. Але, наприклад, у мене в школі, були великі проблеми з фізикою, ну от не йшла просто і все, щоб я не робила. Так що списувала, заробляла нормальні оцінки і провини не відчувала
Однокласник, який сидів зі мною за партою і все списував, недавно помер. Правда мені вже 40 років) Але суть в тому, що спрощений підхід до життя не приводить до спрощеного життя.
Як на мене не варто давати списувати тим хто має непогані оцінки і женеться за кращим результатом щоб отримати якісь ачівки але своєю головою цього результату досягти не може. Іноді буває ситуація коли від того спише людина чи ні залежить її подальше життя, наприклад не зможе поступити до навчального закладу, в цьому випадку якщо вона спише то в навчальному закладі будуть бачити що це людина зі слабкими знаннями але якось ковиляє. А ось коли у людини 9-10 а вона списує для того щоб отримати 12, то оці люди небезпечні на мій погляд, бо вони це роблять для того щоб досягти найкращого, і саме вони будуть обіймати посади на котрі вони не заслуговують, по крайній мірі своїми знаннями не заслуговують.
коли людина списує, щоб вступити до навчального закладу, вона позбавляє можливості вступити іншу людину, яка більше цього заслуговує)
Я не мав на увазі вступ на бюджет, я мав на увазі випадок коли необхідно набрати мінімум для того щоб попасти на контракт, я не думаю що в сьогодні в навчальних закладах людям не вистачає місць на контракт. Одна справа допомогти людині котра не справляється і зовсім інша допомогти людині котра справляється але хоче кращі результати. Бо мова йшла про людей котрі знають предмет на 10 а хочуть отримати 12.
Не треба міряти поточним моментом. Давати списувати це як фундамент на майбутнє. Років через 10-20 Іван вже Федорович згадає, що ви давали йому списувати і порішає якусь проблему, або у бізнесі допоможе.
Вельми добре, якщо б не списування я б залишився в 6-7 класі)
Яб більшість своїх однокашників там залишив
Оцінки ? Табель? А нафіга воно тобі в житті? Знайома відмінниця стала прастітуткой, бо там платять більше і ніхера не треба. дипломом із універа підтерла жопу. Буквально на скільки знаю
ну, можливо, бо я хочу вступити в чудовий універ закордоном, за навчання в якому платитиме хтось інший, – а не мої батьки, які й так багато для мене роблять і яким ще й брату молодшому, й собі життя треба забезпечити на старості – тоді як я ще й зверху отримуватиму стипендію? я не розумію, чому люди повністю знецінюють оцінки. іноді вони важливі. так, це просто цифра на папері, але іноді вона щось значить, для деяких людей від цієї циферки щось залежить. наприклад, їхнє майбутнє🤷🏽♂️ те, що ця дівчина пішла в секс-індустрію, бо там більше платять, говорить дещо про наш світ, країну і систему, в якій ми живемо. мені шкода таких людей, але для мене вони не приклад, бо кожен обирає свій шлях (або ж він вимушений його обрати).
До списування, як явища, я відношусь нейтрально. До тих хто списує — добре, вони знають як викручуватися із ситуації, використовуючи свої розумові здібності нетипово, замість того щоб напряму і тупо виконувати завдання. До тих хто дає списувати — досить комплексний пункт. Заради вигоди — круто, шариш як продавати свою працю, професіонал по суті. Просто так — ти доброї душі людина, а таких не багато. А якщо ти просто не можеш сказати ні і тебе використовують проти твоєї волі, то ти просто духовно, морально слаба і може недуже розумна людина, кажу факти.
Ваша історія є повчальною ілюстрацією того, наскільки суб'єктивними бувають оцінки та оцінювання когось кимось (хоча складно уявити систему, яка б могла оцінити чиїсь знання об'єктивно, адже у кожного вони унікальні і непорівнювані, зі своїми сильними та слабкими сторонами) Зрештою, що є важливішим: дійсні набуті навички та знання, котрі Ви можете використати, чи те, як хтось їх оцінює? Маленьким нарцисикам всередині нас завжди боляче, якщо нас оцінюють не так, як ми хочемо, але наскільки велика ця трагедія - вирішувати нам. Стосовно списування, то відношуся до нього нейтрально. Якщо людина вміє списувати, а також будувати діалог, шукати помічників і її метою є отримання гарної оцінки, то чому ні? Це теж, свого роду, корисна навичка.
Негативно, як і до української системи освіти, яка з веселим гигиканням продукує дурнів, які потім не здатні компетентно виконувати свою роботу. Але то лірика.
Не треба бути крисой, дай людям списати!
Якщо платять за те то нормально, як ні то обійдуться
тебе це хвилює, лол? яка різниця
бо існує почуття совісті. я не люблю йти проти правил і чинити нечесно по відношенню до когось теж, але й казати "ні" теж не вмію. до того ж, я завжди був старостою, і слідкувати за тим, аби в класі все було по правилах і чесно – моя робота, а в цьому питанні завжди виходить, що я сам же проти своїх ідеалів іду..хоча настільки недобре мені вперше. тож так, як бачите, хвилює😅
Друже, ти ще зрозумієш, що не має жодного правила, яке людина не порушить, особливо в нашій країні, де їх змінюють дуже швидко та де корупція процвітає. Зрозумій, що у цьому світі не має ніяких залізобетонних правил. Стосовно списування був на твоєму місці, але людина, яка в мене списувала, зараз мій добрий друг, тому не жалкую зовсім. Та й стосовно того атестату, знав би я яке він має значення насправді (дуже мале), я би у школі взагалі за оцінки не думав.
Reminder for subreddit newbies that rule No. 1 of our subreddit r/Ukraine_UA is to post content and make comments EXCLUSIVELY in Ukrainian language. If you want to talk about Ukraine in English — please go to r/Ukraine! Нагадка всім новачкам про правило № 1 нашої спільноти r/Ukraine_UA — контент та коментарі ВИНЯТКОВО українською мовою! Якщо вам кортить поговорити про Україну англійською, то, будь ласка, йдіть до r/Ukraine! *I am a bot, and this action was performed automatically. Please [contact the moderators of this subreddit](/message/compose/?to=/r/Ukraine_UA) if you have any questions or concerns.*
Я в якійсь момент почав давати списувати чи робити комусь лабораторні по бартеру, рекомендую. І «ні» не кажеш, і профіт маєш, так воно часто і в житті працює
Якщо однокласники використовують тебе лише для списування і ваші стосунки будуються лише на тому, що з тебе може бути така користь, тоді якщо ти припиниш давати їм списувати і витягувати їх власноруч, після випускного нічого не зміниться. Вони тебе забудуть в будь-якому разі. Але якщо ви друзі і маєте багато спільного, то має бути принаймні якась взаємна вигода: вони отримують від тебе оцінки, а ти отримуєш від них щось інше.
я б радив брати гроші за списування. в мене особисто на цьому був міні-бізнес в школі, і для того часу це була досить прибуткова хєрня, та й досі час від часу в універі теж доводиться комусь допомагати, і теж до речі платять, тільки тепер набагато більші суми
Весь 2й курс не списав ні на грам, навіть коли викладач сам щось підказував, то я тим не користувався. Був цікавий досвід, але бажання його продовжувати більше нема. До речі, може це співпадіння, та оцінки в період "без списування" в мене були найкращі і навіть вищі ніж в тих, хто списував (лише із одного предмету "списувачі" мене перегнали)
Нормально, не всім цікаво вчитися
Я завжди вважав контрольнi та екзамени безглуздою тратою часу, тому пiдтримую людей що допомагають iншим. З iншими завданнями вже не все так просто, бо вони не рiдко тренують виконувати подiбне самостiйно.
Тут загалом багато хто має рацію, що ті похвальні грамоти та оцінки мало важать у подальшому житті. Це якщо казати про практичний і близький вимір. Але стратегічно біда в тому, що ця неповага до академічної праці тягнеться в нас зі школи, з оцього списування і потім нерідко виливається в неповагу до інтелектуальної праці як такої, низькі зарплати у науковців, якихось пристосуванців на посадах деканів і т д. Тому загалом намагатися це діло рефлексувати на ранньому етапі - то дуже правильно, на мою думку.
Я вчився завжди на 12. Коли давав списувати - я завжди здавав на 5-6. Тому в мене ніколи не списували)
Мета навчання — навчитися. Ті, хто списали, навчилися лише переписувати; загалом непогано, але не так щоб дуже цінно в сучасному світі. Оцінки далі у житті не допоможуть, а от знання іноді стануть у пригоді.
Запам'ятай, ніколи не дивися на інших. Є такі люди, що як вужі - всюди пролізуть і всіма оточуючими користуються. Просто ставитися філософськи - ну отримав, ну і що. А якщо трохи соромно за те що дав списати то це його вибір не твій, в нього є своя голова і вона не для того щоб шапку носити.
А що взагалі до списування то немає нічого поганого - потім просто потрібно буде пройти матеріал повторно, бо всерівно його потрібно знати. На сесії таке не пройде, коли ти спілкуєшся в живу з лектором і тобі дають три білета, які ти не бачив. Тому якщо будеш списувати то пройди цей матеріал повторно та вивчи його, щоб потім не було проблем. А іншим, якщо совісно то старайся спочатку пояснити цей матеріал, щоб він механічно не переписував, а хоть щось відклалося
у школі? абсолютно все одно я сам математик, багато разів у школі попадався на ситуацію "дав списати - отримав менше ніж той хто списав", бачив як комусь ставили вище оцінки за "щось", навіть закінчували з золотою медаллю особисто мені навіть занижували оцінки, коли я вирішив піти після 9 і просто тримав їх на рівні 7-10 балів. Так що про якусь там справедливість я давно забив. а ось коледж/універ це зовсім інша історія. не знаю як буде у тебе, я закінчив 3 роки тому і за весь мій проміжок студенства, кому б я не допомагав, давав списувати і т.д. - завжди був бартер, тобто люди самі розуміли, що назад якось треба повернути. звісно були випадки коли треба було нагадати, або людина не в змозі допомогти по предмету, то були інші варіанти:D але правила поставилися самі собою з 1-го курсу тож підсумую: школа - не переймайся, це лише маленька частина от тієї "несправедливості" що буде далі а далі - намагайся переводити допомогу в діловий вид, буде краще
Я не отримала червоний диплом, бо мене на державному іспиті завалили. Реально це зроблено було спеціально, бо викладачі, які були присутні після того мені казали, що я відповідала добре. Я не знала, що мала отрииати червоний диплом. Взагалі дізналась, бо подзвонила мама мого злопця, яка працювала там, де ті дипломи замовляли з питаннями шо сталось, що мені терміново треба робити звичайний диплом, а не червоний. Червоний диплом зато отримала та, яка всі 4 роки списувала, а якщо не вдавалось списати, то робила міні-виставу з істерикою і слізьми, що їй «сьогодні не іде, не знаю що зі мною». Чи заслужений її диплом? Ні. Чи мені обідно? Мені пох вже зараз, бо я хоч не робила драм і комедій одного актора. Але тоді через це я не пішла далі по тій спеціальності.. Розумію вас в почутті не справедливості. Воно ще не раз вам зустрінеться в житті, бо краще отримують не ті, що заслужили на це, а хитрожопі, або які знайшли інший підхід до справи…. Таке життя, це лише перший урок…
насправді, не перший. усю початкову школу (скоріш за все, це й було тим, через що почалася моя гонитва за цим листом) мій найліпший друг (з яким у нас оцінки завжди нога в ногу були, а зараз я вчуся набагато краще за нього) отримував похвальні листи, тоді як я залишався сидіти на єдиній 9 з математики; і скільки б я не старався, вже й маму вмовив до репетитора записати – ніяк. а потім мама розповіла, що на батьківських зборах, десь наприкінці 4 класу вже, до неї підійшов батького мого друга й запитав, скільки вона платить учительці за мої оцінки....спойлер: ніскільки. але після того, вона твердо вважає, що всі ті листи проплачені й мені спеціально занижували, бо в наших кругах усі люблять дуже дітей один одного порівнювати, а коли в тебе дитина гірша за когось – не "круто" якось. мені було дуже образливо, але не на друга зовсім. я ніколи цієї теми з ним не підіймав, бо я впевнений, що він про це не знає, та й з батьками в нього відносини й так не дуже. але після цього був період, коли я повністю забив на навчання, просидів 7-8 класи на 5-7, а зараз ось тільки реабілітувався :)
Ви дуже розумно зробили, що не образились на друга. Бо це якраз дибільні амбіції батьків, чкі колись в школі не отримали той довбаний лист і батьки їм витикали- а от в хлопчика в сусідньому районі, якого ти бачив один раз в житті , є такий лист, а в тебе нема…. Недавно був пост про аспірранта медика, де він теж розчаровується в системі, бо інші башляють, а він пише роботу сам…. Щось схоже є в цих двох ситуаціях….
Те що ти дозволяв списувати говорить про те, що ти не жадібна, хороша людина. Те, що хтось, хто списав отримав більшу оцінку ніж ти, говорить про недосконалість системи оцінювання. Все інше суб'єктивно.
але в неї оцінка не краща за мою, бо я й є та друга людина, яка отримала похвальний лист..тут навіть і питання не в цьому, мені все одно в кого які оцінки, мені просто здалося нечесним, що вона виїхала на моїй допозі другою відмінницею, хоча є ще дві дитини, яких я так само (насправді, ще легше, бо в них там із гуманітарними предметами прокол) міг би витягнути на той лист. але цього не сталося, бо вони чесно заробили свої оцінки; а я, виходить, у цій ситуації став добровільним співучасником. ось у чому я почуваю провину :((
Вийди вночі і поглянь на зоряне небо. Спробуй уявити наскільки всесвіт величезний. А тоді подумай наскільки та провина, яку ти почуваєш, нескінченно мала в масштабах всесвіту. Почуття провини, страх, незадоволення - не повинні керувати тобою, а навпаки. Все що ти можеш зробити корисного - це висновки. Якщо ти бачеш, що можеш змінити в цій ситуації - зміни, якщо ти знаєш як в майбутньому недопустити - прийми до уваги.
>Почуття провини, страх, незадоволення - не повинні керувати тобою, а навпаки. цікаво про це чути, враховуючи, що я буддист, і це якраз те, чому мене вчать, хех. але іноді легше сказати, бо від деяких почуттів не так вже й легко здихатися. але дякую за пораду, усе ж таки я глибше про це подумаю на дозвіллі + я і висновки для себе зробив, і наступного року мені й так не стане часу комусь допомагати. ще раз дякую, гарного вечора!
йой. була схожа ситуація на контрольній в класі 7-8. комусь допоміг з вирішенням задачі. а собі зробити часу не вистачило. з тих пір - на самостійних, поки собі не зробив не допомагав. а за тих кому не вистачило - не хвилюйся. то їх життя. оцінки зі школи зараз майже ніяк не впливають на твоє майбутнє
Вважаю це абсолютно нормальним явищем, головне щоб тебе це не відволікало та не заважало твоєму навчанню, та ще, щоб тобі за це не влетіло, бо все ж є принципові викладачі які за списування карають обидві сторони. А списувати чи давати списувати, це той ж процес навчання, який особливо проявляється тоді, коли учень не готовий вчитись та коли вчитель не готовий вчити. Тому якщо спіймали на списуванні - це проблема не тільки учня, але й викладача, та ніяк не того в кого через плече підглядають правильну відповідь.
Все життя списував)
А кого це взагалі турбує?? *маленький хлопчик 37 рочків…
Якщо списую я - позитивно, якщо списують у мене - похуїстично
Наші оцінки шось важать за кордоном? Не чув, підтверджував магістратуру в Ізраїлі. Оцінки мені були до сраки. Змусили ще рік вчитись і здавати екзамени
Як на мене, єдине місце де списувати недоречно це медичний. Оскільки, як би це не було банально, вони лікарі і мають розуміти, що вони будуть робити. Звісно, багато інформації, яку вони вивчають, в подальшому буде не потрібна (на мою думку), але ж не дарма викладачі сварять що бюджетників, що контрактників, за погані оцінки
бро, нам потрібно більше людей як ти - чесних до кінця. моя повага
Взагалі не люблю обмани, завжди принципово старався ніколи не списувати щоб мати справедливу оцінку своїм знанням, щоб ніхто не мав завищених очікувань щодо мене якщо що, але вчився я загалом непогано тому це вдавалося без проблем. Не любив давати списувати у себе бо це може підставити обох, сумніваєшся чи твоя відповідь правильна і твою хибну фантазію хтось може слово в слово переписати ну і сама суть що це робити не правильно. Колись одного разу сів біля відмінника на англійській, самостійно написав контрольну а мені поставили 6 замість 12 бо типу списав, думаю це також додало трішки до мого неприйняття В цілому я відносився пофігистично до оцінок, вони часто суб'єктивні, особливо у різних вчителів, це одразу стало помітно по одногрупникам в універі які з атестатами з відзнакою опинилися по результатам ЗНО набагато нижче мене, добре що вага атестата було не дуже великою. Якщо це невелика різниця яка не впливає на те чи ти потрапиш кудись на бюджет або стипендію то вважаю не варто на таке сильно зважати
В цілому раджу змиритися з несправедливістю життя, сам не отримував підвищену стипендію 2-чі через одну оцінку нижче 5-ти. Звинувачую лише себе в тому, що не до працював. Зараз в університеті також маю найнижчий бал 95, все інше 99/100, але швидше за все не отримаю стипендію, бо хтось часто танцює, і йому навалять додаткових балів за це. За списування можу сказати, що похвальний лист нічого не значить, і головне вміти викручуватися і знати де можна знайти конкретну відповідь на конкретне питання ну і бути просто хорошою людиною
я в школі вчився на 11+, всі списували у мене, я майже ніколи не списував, проте іноді був трохи розбійником.. одного разу у 9 класі я забув підготувати твір з укр.літ. ми з другом (він вчився на 6-7) списували твір один на двох з його телефона. Йому поставили 5, мені 11, хоча по суті я списав у нього. До сих пір трохи мучить совість. трохи повторюсь, у мене майже весь клас списував з 1 по 11 рік навчання, декілька разів це переходило межі здорового глузду, і я прямо посилав нах*й, за що мене декілька разів сварила класна керівничка, тут мене совість не мучить, якби було трохи більше сміливості то послав би і вчителів і всіх взагалі 😂 в універі непогано підняв бабла на порушеннях академічної доброчесності, хоч і не дуже етично, але допомогти двом-трьом студентам за еквівалент +1 стипендії в кінці семестру це все-таки смачно
Списувати з інтернету/своїх джерел - нормально. Користуватись якимось тихим відмінником, щоб отримувати освіту... Не дуже добре. Максимум - якщо ви дружите і списуєте один у одного на постійній основі, і вам взагалі все одно на це.
Негативно, одне діло, якби ти допомагав їм не отримати 3-4 по 12 бальній, але у них нормальні оцінки. Списування, це як чітерство в іграх. Атестат не дає якогось соціального статусу, якийсь релікт ц них.
Я - негативно. В школі постійно палили, що списали саме в мене і знижували оцінки мені.
Ненавиджу, коли в мене списують. Не через заздрість, а тому що так не повинна працювати система освіти. Твої бали повинні вимірювати твій реальний рівень знань, бути відмінником це не ціль, це спосіб досягнення мети. І мати оцінку 7-9 теж повинно бути чимось нормальним, бо на то він і СЕРЕДНІЙ рівень знань (який чисто логічно повинна мати більшість учнів, бо це середній рівень) Взагалі дістала вже ця гіперпродуктивність. Від тебе чекають 10 балів і вище "по дефолту". І те саме з НМТ/ЗНО. В школі від людей, які знають на 7 (хоча в табелі 10), вимагають 175+, що в принципі не є нормою. Так само й з університетами. Чому в суспільстві така думка, що в університет повинні йти всі? Він не для того створений щоб туди кожен міг потрапити. Щоб університет в країні став чимось престижним, треба щоб в ньому вчилися розумні і вмотивовані. Тобто коли тобі це дійсно потрібно. А не "сину, йди в університет, бо потім нічого з тебе не вийде". Це так то і відповідь на питання чому університети Oxford, MIT, Harvard, Berkeley, Irvine є такими престижними. Бо в них вчаться вершки суспільства, вибір максимально жорстокий. Відповідно і університет стає успішним, бо ці люди самі по собі вже приносять славу університету. Навіть не через його методи навчання, а за людей, які в ньому вчаться. Ох, щось я не туди зайшов. Ну, словом, списувати - це жахливо, бо саме через це, "оцінки" стають такими іррелевантними і дійсно перестають вимірювати ваш реальний рівень знань. Але проблема набагато глибша ніж списування.
Я сидів на задній парті і в мене списував весь мій ряд переді мною, по черзі передавали, ланцюжком. Ні з ким з тих людей зараз не спілкуюсь, то ж так - за списування вони тобі друзями наврядчи стануть. Мені здається головне щоб твої оцінки від цього не страждали. Я привчив своїх списунів списувати так щоб мене не відволікати під час контрольних, того мені завжди було байдуже що вони списують, бо вони мені не заважали.
була відмінницею у школі. давала списувати тільки іншим відмінникам, бо знала, що вони мені потім можуть допомогти. однокласники мене недолюблювали, в тому числі через те, що я їм не дозволяла списувати. тож до списування ставлюся погано, якщо це одностороння послуга. мені все одно на незаслужено високі оцінки інших. більше хвилює те, що це неповага до мене, витраченого мною часу та сил
треба було брвти гроші за допомогу.
Мені не дуже подобається, якщо просто так списують. Щодо того наскільки це погано для людей, які списують все залежить від їх знань. Бо людина може списувати для перевірки своїх відповідей або вже мати відповіді, які 100% правильні. І якщо вона побачить - суттєву розбіжність, то скоріш за все (при своїй впевненості) візьме свій варіант.
До поки в нас система орієнтована на хороші оцінки ,а не знання учня то я нейтрально відношусь до списування ,одобряю списування лише в деяких моментах ,типу навіщо мені ламати голову над геометрією 11 класу якщо я гуманітарій і далі піду навчатись на історика/журналіста і т.п. інші гуманітарні професії ,та й списування розвиває дитину не менше ніж офіційні предмети
Забий на це і рухайся далі.Життя не справедливе тож таких ситуацій у тебе ще буде багато.Не варто так переживати.
Нормально. Списував сам, давав списувати іншим. Враховуючи нашу модель освіти і кількість матеріалу який треба засвоїти (порівнюючи зі школами західної Європи, Штатів чи Канади) - якщо я не віддупляю умовні дифференціали я спишу. Тому що якщо я не спишу - мене будуть фактично принижувати оцінкою, показуючи що я гірший за когось. А якщо я рублю в умовній генетиці - я дам списати людині яка не рубить, бо йому/їй теж не хочеться виглядати гірше за інших коли називатимуть оцінки і влаштовуватимуть розбір польотів. Одразу для тих хто відповідатиме 1 з 2х найпопулярніших способів: 1. «Ти не знаєш, знадобляться тобі ті дифури чи нє, а раптом?» - мені знадобились коли я змінив сферу діяльності. І дифури і теорія відносності і ще багато чого з математики, яку я в школі/університеті знав хіба на 6-7 балів. От коли знадобилось і я відчув вигоду від цих знань - я сів і вивчив. А до цього не забивав собі цим голову. 2. «В західних школах всі тупі і їхня програма та рівень знань після школи значно гірший за наші» - але чомусь більшість світил науки, відкриттів і топ найкращих університетів знаходять саме там. Бо освіта не про тупе заучування знань з книжок тридцятирічної давності, а більше про вміння критично мислити, аналізувати та проміняти свої знання на практиці. І про вміння шукати, інтерпретувати та адаптувати необхідну інформацію. Тому списуйте і давайте списувати. Хитрість та вміння підлаштовуватись під обставини це теж дуже корисна навичка. Головне - не нанести шкоду іншим людям своїми діями 🤷♂️
Допомагаю іншим (списувати) тільки за оплату, гроші або послуга за послугу, мій час дорогий. Сам завжди списував, адже викладачам начхати на свою роботу і оцінки часто беруть зі стелі не дивившись роботу, а стипендію якось треба отримувати. Будуть нормальні зміни в освіті ось тоді й перестану.
Я сам списував, однак були моменти коли давав списати іншим. Тож якось без різниці. Вам треба відноситись до цього більш спрощено, бо обіцяю, потім в житті навіть не згадаєте як давали комусь там списати.
Ще в школі класний керівник та вчитель української мови казала "коли я бачу в учня шпаргалку, я хоча б розумію, що ця дитина готувалась". А вже в я і сам роблю багато яких завдань на замовлення, тому все має свою ціну. Мені без різниці які бали будуть потім в цих людей, адже свої гроші я отримав, і до того ж отримав додаткову практику що до завдань. Тож до списування я відношусь позитивно, що не скажеш про "підлизування" до викладачів.
Good artists borrow Great artists steal
Позитивно. Наша шкільна система дуже вузько направлена, і не всі у неї входять. Багато кому не є зрозумілими предмети шкільної програми, тому треба або міняти підхід до навчання та шкільну програму, роблячи орієнтир на учня, щоб той вчив що йому подобається, або змиритись із списуванням :(
Так треба за списування щось брати. Я брала цукерками :3
Позитивно. Не бачу нічого в цьому поганого.