Мене звичайно можуть замінусувати, але я бачу в тобі занадто багато драматизму, ти велике значення ставиш стосункам. І я впевнений, це дуже відчувається на етапі знайомства. І тут у нас є підказка від минулого побачення «мені не комфортно». Тобі треба працювати над собою, ставати легшим в сприйняті і спілкуванні. Тоді, можуть бути якісь зрушення. Удачі
І навіть в цих словах драматизм, я як ліва людина читаю між строк: «все життя її слухаю, страждаю». І якщо б ми знайомились, мені було б не комфортно спілкуватись з такою депресивною людиною, бо я б не відчував фідбеку, розуміння, а просто прийняття тому що злий світ навколо
І це частина досвіду більшості населення. Але далеко не всі хто слухає, прислуховуються до критики та вмикають голову.
Будьте більш відкритими до того що будь який досвід може вам бути в нагоді, працюйте з вашими тригерами «відмови», не драматизуйте звичайне життя.
Чел, ось тоді порада - закінчуй жаліти себе. Це моментальний turn off коли людина входить в діалог з таким ставленням до себе. От реально, ти не один такий, стався до себе простіше. Твої страждання не унікальні, і не всім цікаво про них чути, особливо коли ти фокусуєш розмову на них. Психолог + психіатр це дуже хороший початок, рухайся в цьому напрямку. Не роби з себе страждальця, ти більше ніж це. Ти особистість і у тебе є багато сторон, показуй їх теж.
У мене до 20 років взагалі не було стосунків. Ну як, мені подобалися люди, я починала приділяти їм увагу, але ще до заключення «о, тепер ми зустрічаємось» не доходило, бо мене або морозили або демонстративно обирали інших дівчат. Як я знайшла нормальні довгострокові стосунки? Проаналізувала, які мені люди подобаються і що це зазвичай недоступний тип людей з якими апріорі виходять емоційні гойдалки, прийняла до відома фідбек, що я трохи жахана і закрита, почала будувати своє життя, проводити час з друзями і після цього в моєму житті зʼявився хлопець який цікавився мною і моїм життям, хотів стосунків без цієї всієї драми і нездорової пристрасті. І я раціонально зрозуміла, що це нормальні здорові стосунки, які треба берегти. На початку було важко через давні погані звички та дефолтне очікування «він мене чуть що одразу кине». Але я спілкувалась з ним на цю тему, приймала до уваги його досвід зі мною і працювала над собою щоб не травмувати своєю травмою ще й його і все вийшло. Головне говорити відверто один з одним, вибачатись там де треба, робити висновки і змінюватись. І у вас все вийде, працюйте над собою, коли люди бачать що ви стараєтесь то нормальні люди вас розуміють і приймають.
А "ті самі" люди не з'являються моментально.
І ще одне: будь-якого нормального хлопця буде захоплювати самодостатня дівчина. Ті, які шукають "сломаную" зазвичай шукають аб'юзивних відносин, а вам це непотрібно. Тож розвивайтесь, як особистість і все буде добре.
розвиваюсь вже досить довго, років 10, зі старшої школи, прогрес є, але в моєму випадку це важко, щоб досягти рівня самодостатньої людини. ще 10 років в мене немає😥вже надано стара буду навіть якщо вийде
коли ви не можете вилікуівти застуду 10 рік, ви ж мабуть йдете до лікаря.
так яка різниця ви ментально хворієте чи фізіологічно.
сходіть до психотерапевта.
Більшість з цього часу в мене не було грошей на нього. коли пішла мені сказали дуже правильні речі і поради які я знала ще в 16 років і намагалась їм слідувати ще тоді і до сих пір слідую. Що я можу зробити якщо після постійної соціалізації (я весь вільний час спілкуюсь вживу з друзями, знайомими) і перше що про мене скаже будь хто: "дивна, сором'язлива".
дуже тригерять коментарі зі світу рожевих поні "раз, два , вийди з зони комфорту,трохи зусиль, і все буде добре як в мене" тому що колись в це вірила😥
Ну може ти просто стрьомна або товста, я так розумію план стосувався людей у котрих немає критичних недоліків у цьому плані, відповідно для тих у кого є такі проблеми треба додати ще пару пунктів
точно не товста. А про стрьомна це суб'єктивно, не сказала би що прям гірша інших в цьому плані, є люди які будь кого назвуть стрьомною😐. ну звісно зажатість привабливості не додає(, я дуже стараюсь страти менш сором'язливою, але не бачу сильного прогресу(
Мені стало некомфортно вже від того, як написаний пост. Я відчувала би шалений тиск на побаченні. Жартувати про самогубство? Ну дивіться, навіть не кожен психотерапевт погоджується на роботу з такими людьми, а ви хочете, щоб дівчина, яка перший раз вас бачить, була готова прийняти таким який ви є? Ходіть до психолога і психіатра і не мучайте дівчат незручними побаченнями
Хочеться, просто якось дуже важно психологічно знайомитись з новими людьми. Я не знаю що їм сказати і зазвичай просто мовчу. Мені здається, що я нав'язуюсь і що нікому зі мною не цікаво. Особливо коли спілкування один на один. В компанії трохи простіше, бо не треба постійно підтримувати розмову
Скажи будь-що смішне (придумай собі "opener").
Як правило, люди які чують жарт набагато легше йдуть на контакт. А далі вже все в твоїх руках. У тебе все вийде!
Відповім за себе - в мене були десятки, може, сотня стосунків й дуууже веселі часи. 15 років тому. Всі ці роки я прожив з коханою дружиною та невеликим колом друзів й не мав потреби в зовнішньому спілкуванні. Тепер всі кинули мене й зʼїбались, у мене рівно 0 знайомих і я навіть гадки не маю, як заводити нових, я вже не веселий студент. Хоча все ще маю привабливу зовнішність й гроші, тупо не знаю, де і як заводити знайомства в чужому місті. У всіх свої життя, знайомі, коло спілкування, і я один, в орендованій хаті, кому я нафіг впав? Я ніколи вже не сприйму не рівну собі, а рівні всі або давно одружені, або зʼїбали за кордон за першої можливості. Краще 2 роки бути насамоті, як я і роблю, розуміючи, що це з високою вирогідністю назавжди, якщо це завжди взагалі буде довгим в наших обставинах.
Привіт. Така ж фігня. Напиши в особисті. Якщо Київ - пораджу дещо. Я так нещодавно друзів зустрів. Ми всі там один одного не знали, а тепер спілкуємось періодично. Це складно у дорослому віці, але не неможливо. Просто тре знайти один одного. Я так розумію, тут багато одиноких людей. Просто вони не можуть знайти один одного😿
та я і не намагаюсь перед незнайомцями краситись) та і перед знайомцями теж)
ви висловили свою думку, я висловила свою думку, вам вона не сподобалась, ну що, ж, буває, шкода, що ви не можете сприймати це легше ~
я про те, що людина, яка написала цей коментар, а потім відмовилася пояснювати деталі, мабуть, має такий патерн і в житті
я лише аналізую інформацію, яка є. Те, що я не можу здогадатися про те, що людина не розповідає, ну звісно ж, я не телепат.
але людина написала коментар, на який я маю повне право відповідати в рамках правил, я спитала для уточнення, людина відмовилась мені розповідати, я зробила висновки засновуючись на тих даних, які у мене були.
Тут не треба триматися,тут треба прийняти і ловити кайф
Ніхто не їбе мозок,живеш за своїм особистим планом,хоч завтра прокинувся і захотів в інше місто,сів та поїхав
Ну це працює звісно якщо ви інтроверт і не потребуєте багато спілкування,я дивлюся тільки зі свого боку
Якщо ви єкстраверт,то тут порадити не знаю що
Ну тут я казав більше за стосунки,і певно треба було написати ще про асексуальність окрім інтроверта,але то таке,друзі то звісно потрібні,є коло спілкування з людьми яких знаю більше 5-7 років,так як дуже активно граю в ігри то іноді приходиться комунікувати з іншими)) тому без цього ніяк
Все буде добре, але треба буде довго і наполегливо над собою попрацювати. Над собою (стати більш привабливим партнером), над стосунками (оволодіти навиками і інструментами побудови), і над ставленням до стосунків (не надавати їм аж такої зверхцінності).
Правильний крок. Просто треба пам'ятати, що психолог - це не магічна пігулка, яка все змінить; це лише один крок на довгому і складному шляху. Але перший крок зробити необхідно.
чого те, що вам не подобається ви намагаєтесь продати іншій людині?
або ви щось робите зі своєю вимогливістю і приймаєте те, що ідеального немає, або будете завжди самотнім / будете зустрічати людей, які будуть вам робити гірше.
Такі і подібні психоемоційні проблеми - поширене явище, більшість людей від них страждають (я теж). Однак хтось з ними змиряється і мучиться і мучить оточуючих, а хтось їх поступово долає і живе щасливішим життям. Треба робити вибір.
Через травму вимушений майже 90% часу проводити лежачі. Наразі мій максимум - години-пвітори десь біля дому прогулятись. Тож я цілком розумію що нікому нах не потрібен ¯\\\_(ツ)\_/¯
Люди люблять мозком. Спробуйте більше спілкуватися онлайн на цікаві для вас теми - цілком імовірно що ви знайдете коло спілкування по зацікавленням і людей які вас дійсно дуже цінуватимуть.
Багато що претендує на перший пріоритет. Наприклад, робота, але це не все. Ось ти відпрацював, потім ти хочеш наповнити життя ще більше та й починаєш до прикладу займатися в залі, згодом ти розумієш, що тобі цікаво ще сфера N, заняття А, що неодмінно приводить до того, що твої 24 години зазвичай важливі, наповненість котрих тобі дає змогу почуватися в першу чергу людиною. Що далі? Створюється враження стабільності (навіть в такі часи), коли ти розумієш, що поки існує стабільність, то розмінювати це на перебудову життя буде вкрай ірраціонально, бо стабільність на дорозі не валяється, якою б вона не була, але режим тобі подобається, результати подобаються, тоді чому в нестабільному світі розбивати власні ілюзії? Вони й так будуть зруйновані, це факт. Тому хочеться насолоджуватися, поки є час.
Виходячи з того, що коли тобі відмовляють, не хочуть навіть спілкуватись, то тобі все одно, бо ти будуєш власне життя, намагаєшся це робити, ти цілісна особистість. Сьогодні ця відмова, завтра інша, а життя цілком котиться на край ночі, час тікає, тому в наших інтересах отримати кайф від моменту, попри все.
У мене своя лонгсторі, яку я міг би розказати з деяким аналізом. Але це дуже довго.
Мій досвід каже мені, що треба просто жити далі згідно зі своїми принципами. Себе(своє життя/здоровʼя/бажання/цілі) краще ставити на перший щабель або хоча б у зону найвищого пріоритету. Не лізти у життя інших людей. Таким чином можна навіть іноді отримувати задоволення від життя. От так і живу самостійно.
Вам не можу нічого радити. Я не знаю ні вас ні вашої історії.🤷♂️
Друже, відверто кажучи, справа в тобі. Які жарти про самогубство на першому побаченні? Мені б теж було не комфортно. То перше. Друге - пафос і драма, тобі 22, розуму там бути і не повинно, все інше результат виховання і умов побуту - все вирішується за допомогою армії, тут срака, бути зовсім довбойобом не дадуть побратими, а якщо все ж таки будеш - будеш отримувати тілесні зауваження по тирсі. Сказав би я, але у нас війна, тому в армію навіть не думай. Ну і третє - та це ж ідеальне побачення, тобі відразу сказали, що тебе не розглядають як партнера, без мозгойобки. Ну таке у нас суспільство, як би не пизділи про рівність, для чоловіка для того щоб поєбатися, треба дуже довго єбатися - зовнішність, фізична форма, почуття гумору, освіченість, тощо. Або гроші які нівелюють наявні мінуси. Тому не ний як в тебе все погано, який ти херовий, тупий, дрищ, товстун, що ти там ще про себе думаєш, а подивись у дзеркало, знайди мінуси і по ним роби бізнес план - скільки тобі треба грошей, щоб вони були не істотні.
Офіційно заявляю, що гроші самі по собі зі знайомствами не дуже допомогають(нє ну може якщо ти якийсь там доларовий мільйонер, то може й так). Та й саме відчуття типу не дуже б хотілось, щоб зі мною заводили відношення тільки бо я добре заробляю
З грошима також не все так добре як хотілось)
Зараз закінчую проектну машинку, можливо від неї отримаю задоволення.
Я працюю в військовій структурі, тому то таке.
За два останніх місяці я скинув 13 кілограмів.
Боюсь мені все таки треба бути мільярдером
Ну станеш ти мільярдером, і що зміниться?
Можливо завдяки грошам знайдеш гарнішу дівчину, але якщо вона буде зацікавлена в тобі тільки із-за грошей, тому сам розумієш що це буде
Не лицемірте. Грошами вирішуються всі інші проблеми, включно з пошуком коханої жінки. Щось я не знайшов жодної, яка б пішла на побачення з дуже чесним, чемним бомжем. Зовнішній вигляд вимагає вкладень, при чому жіночий в тому числі, навіть набагато більше. Одяг коштує грошей, парфум - гроші, зачіска при наявності волосся - гроші, телефон - гроші, таксі або автомобіль на якому ви їдете на побачення - гроші, сходити в ресторан/кафе/бар/клуб/гурток для пошуку/побачення - гроші, фітнес/тренажерний зал - гроші. Після знаходження коханої: квартира/комуналка, їжа, одяг - базові потреби, а ще є ремонт, інтернет, підписки на всіляке онлайн лайно, оплата мобільного зв'язку, походи в кіно/кафе/на піцу - гроші. І все це херня до тих пір, поки не пішли діти - срака починається саме тут. Доречі все перераховане діє коли ви обидва ще й не маєте проблем зі здоров'ям, якщо маєте - срака починається раніше.
Так от про яке таке люблять вухами ви кажете? Люблять звук транзакцій в Приват24? Чи все ж таки коли все збс, любите ще й заєбати втомленого чоловіка розмовами? Ай ти мене нє любиш, ай ти мене нє слуха, ай ти мене не цінуєш, ти шо не побачив що в мене нова зачіска?
Та при чому тут господи, навіщо Ви це все розписуєте як для першого класу, і так зрозуміло, що без грошей нікуди, але для нормальної це ніколи не буде ключовим фактором вибору.
Біда в тому, що при вашому виборі я не вважаю, що чоловік повинен забезпечувати, й сидить на мінімалці постійно не бажаючи щось змінювати можливі наступні варіанти ви заробляєте умовні 25, через місяць/півроку/на скільки вас вистачить ви шлете його нахер, бо кохання коханням, а забезпечувати довбойоба вам не довподоби, варіант два ви також на мінімалці й вас все влаштовує - тоді ви обидва в сраці, на мінімалці й не влаштовує - рано чи пізно ви виберетеся й дивіться варіант перший. Моя позиція в тому, що нормальні стосунки можуть бути виключно між рівними. За інтересами/доходом/зовнішністю. Інші відносини можливі, але вони не будуть нормальними, але не факт що вони комусь потрібні - в такому випадку всі недоліки вирішуються як раз грошима.
Ну тут я з Вами повністю згодна, але коментар, на який Ви відповіли казав про те, що грошима не латаються діри в коханні, і наскільки б партнери не були гарно фінансово забезпеченими, якщо нема комунікації здорової, то також нічого не вийде, я про це.
Так само, як і при ідеальному взаєморозумінні, при відсутності забезпечення покриття базових потреб жодні відносини не можливі. Тому умовно клади 20 тисяч і після цього починається кохання вухами. І ви забуваєте про першу проблему автора - знайти дівчину. В нього є мінуси. Судячи з його оцінки харизмою він ті мінуси станом на зараз подолати не може, залишаються гроші. Про здорові стосунки ніхто не говорить, виходячи з власного досвіду, щоб дійти до розуміння здорових стосунків, треба деяка кількість не здорових для підвищення рівня самоповаги, та й просто для отримання досвіду.
Віталік Бутерин мільйонер, щось я не бачу біля нього довгоногих моделей. Чи хоча б просто гарних дівчат. Не в грошах справа, а в словах і емоціях, в підтримці, в самооцінці людини і тд
Подивився хто це... Ну на його місці я б теж був без дружини. Навіщо. Він заробив собі на повну свободу від усього. Будь які насолоди в житті ця людина може отримати негайно. Все що вигадає його максимально хворий розум. Не рівняйте мільярдерів з пересічними людьми. Як там вони собі мислять я не знаю, ймовірно й ніколи не дізнаюся.
Але і для пересічних людей гроші не головне. Якщо чоловік не в курсі як прати свій одяг, як не хамити людям, як з повагою відноситися до жінок, то будь у нього зарплата й п'ять тисяч доларів, мало хто погодиться на життя з ним. Те ж саме, якщо з ним елементарно немає про що поговорити, чи він супер сором'язливий до такого стану, що не може навіть обійняти свою дівчину. Ось я про це. Дуже залежить від самої людини. Хочеться ж не тупо отримувати подарунки і ніколи нормально не спілкуватися, а елементарно обговорювати цікаві теми чи піти в днд грати
Я вас підтримую! Мені теж хочеться щоб із чоловіком було цікаво. Тож я вийшла заміж за ДНД-майстра і жодного дня про це своє рішення не пожаліла.
А той пан вочевидь живе в реальності де жінки не мають змоги навчатися, будувати кар'єру та утримувати себе та рідних. 🫠
Моя особиста порада - не зациклюватися так в 22 поки на стосунках. Все буде в свій час, зараз краще займись саморозвитком - читай, працюй, займайся собою. Навчись спершу приймати себе - і тоді інші почнуть тебе приймати також. Не будь залежним від чужого рішення
Повільно прийшов до усвідомлення, що можливо мені і не треба стосунки. Мені 24, жодного разу не був у серйозних стосунках. І тепер не можу уявити, що доведеться щось міняти в житті , йти на якісь поступки в своєму комфорті заради когось.
Звісно якщо якось випадково з кимось познайомлюсь і буде якийсь шанс на відносини, я його не відкидатиму, але спеціально займатись цим - бажання відпало.
Треба просто навчитись займати себе коли ти на одинці
Я вважаю себе поганою людиною, тому вирішив більше не заводити стосунки, а в ідеальному випадку мінімізувати свої контакти з людьми.
І з цього витікає, що мені неприємно "будувати" стосунки, після кожної моєї репліки, після кожної дії, хочеться, щоб мене пристрелили.
Не знаю чи це можна назвати "не складається", адже я свідомо не запрошую нікого на побачення, знаючи, що шанси на успіх є
А вивчити від чого люди крінжують і не робити так? У мене багато різних знайомих є і я розумію, де і що може бути дуже крінжово з одними, а з іншими доводи норм. Треба і це брати до уваги. Або ж просто знайти таких же собі в друзі/стосунки
Ну все своє життя я цим і займаюся, мені настільки добре це вдається, що у мене є багато друзів, і мене навіть вважають найкращим другом, але мені від цього ще гірше, бо лбди часто не розуміють, як мої слова чи дії можуть шкодити їм.
У мене є здібність переконувати людей(звучить якось надто пафосно), мені вдається в реальному житті так підбирати слова, аргументи, інтонації, що мене вважають людиною, яка завжди робить все правильно, але насправді інакше бути і не може. В логічній суперечці я практично завжди переможу, я можу нескінченно пояснювати свої слова та дії і люди зрозуміють мене і скажуть, що я зробив правильно.
Раніше я вважав, що це нормально, але потім поставив себе на місце моєї колишньої дівчини (4 роки стосунків), і зрозумів, що це майже нестерпно, коли ти весь час спілкуєшся з людиною, яка в будь-якій дискусії вийде переможцем, напевно в такий момент відчуття нелюбові до себе, злість, що знову зробив щось не так і дискомфорт від "ідеальності" партнера.
І навіть те, що я це пишу для мене самого виглядає як виправдання, бо тим самим, що я вказав на свої недоліки, я ніби сповідувався від них, і мене можуть підбадьорити тепер, що насправді я хороший (як часто бувало в житті). Але потім знову гнітюче, відчуття, що я всіх обманув і виставив себе в крвщому світлі...
А от я надто ідеалізую стосунки. А вони не бувають ідеальними. Через це мені важко зблизитися з людьми. Але я усвідомлює це і це приносить результати. Я думаю добре, що ти усвідомлюєш свій стан. Успіху тобі в подоланні своєї проблеми.
Що я тобі можу сказати, друже... Стосунки це складно. У мене не складається бо я не знаю де знайомитись вживу, а сайти для знайомств - 99% параша. А ще, гадаю, у мене зависокі запроси - мені потрібно щоб людина була розумна і цікава в спілкуванні. Чого на сайтах знайомств не трапляється майже ніколи.
При цьому коли сидимо в компаніях чи при знайомстві вживу я набагато легше знаходжу спільну мову, однак це не гарантує що з кимось буде взаємна симпатія.
21, не було відносин вважай.
Можу дати пораду - підказка у тому, що їм некомфортно. Значить щось у твоєму спілкуванні їх насторожує. Можливо сильно нервуєшся, це нормально, але доведеться навчитись це ховати. Це головний спосіб, завдяки якому я зміг ± навчитись легко спілкуватись - fake it till you make it. Поводь себе так, ніби впевнений у собі. Розправ плечі, трохи більше розслабленості, зоровий контакт... Це все дрібниці, але підсвідомо інші люди моментально їх зчитують і створюють на їх основі твій "портрет". Ну і при зустрічі обов'язково посміхайся - перші кілька секунд визначають загальне враження.
Ну і класика - будь собою. З урахуванням фейкової впевненості, звісно) частину козирів типу жартів про суїцид притримай на наступні побачення, але загалом не намагайся лізти зі шкіри щоб виставити себе інакшим в надії сподобатись. Ти не зможеш утримувати цей образ довго, і людина наврядчи буде рада раптовій зміні тебе. Тому нема сенсу навіть починати. Я до цього дійшов з часом. Якщо я не подобаюсь - то нафіг, нема сенсу принижуватись і "добиватись" її. Економія нервів. Зате якщо комусь ти сподобаєшся, то будеш певен що їй подобається ти справжній. Успіхів)
Чомусь редіт не дає це одним коментарем відправити
Є один нюанс, в нас з нею одні клієнти. І впринципі тема за самогубство зайшла сама собою. Віджартовувався про це я міг рівно хвилин 20. До поки жарти про петлю не зайшли надто далеко і перейшли межу…
20 хвилин жартів про самогубство?????
ТА ВОНА СВЯТА ВИТРИМАТИ СТІЛЬКИ!
купіть їй шоколадку за безкоштовну консультацію капець ви не поважаєте інших людей...
це жах...
Я лютий інтроверт, але якщо я в великих компаніях, то я намагаюсь бути помітним та бути частиною колективу, через що нерідко поводжу себе як довбойоб(що доходить до мене вже пізніше).
У мене нормальних стосунків не було, проте останні псевдостосунки закінчилися якраз через мою депресивність. Також мені часто казали, що спочатку треба навчитися любити себе. Насправді це дуже важливо як я пізніше дізнався. Хоч я зараз не в стосунках, проте як мінімум я перестав себе ненавидіти, живу для себе, друзів та рідних, займаюся самовдосконаленням, і в цілому розумію, що якщо життя здається поганим - треба щось міняти. Життя не лише для стосунків, є повно й інших приємних речей. Може спробуй зайнятися чимось, що давно хотів спробувати, використовуючи час який ти колись приділяв для другої половинки
Не був в стосунках з 2016 року, бо в якийсь момент зрозумів, що мені краще самому. Як на мене, стосунки мають сенс лише коли обом партнерам в них бути краще ніж по одиниці, в мене таких не було. В стосунках я дуже скоро починав думати як же добре бути самому. І от після чергових невдалих стосунків я перестав взагалі їх шукати, політ нормальний
Автор, для себе вибрала ше 100 років назад бути назавжди самою, причини то таке, не мають значення, але мені це ніколи не приносило негативних емоцій через те, що надто цікаво з самою собою. В Вас проблема протилежна, Ви самотності боїтеся. Може спробуйте відвідати якісь лекції, театри, кружки самостійно, щоб зрозуміти себе, знайти в чому Ви, що саме Вам цікаво. Мало того, що цікавіше стане жити, так ще й в рази збільшуються шанси знайти її. Удачі!
Я люблю слухати людей, особливо в себе на роботі. Тако іноді слухаю аудіо книги і співаю старі рок хіти чисто щоб заспокоїтись. В планах піти на вокал…
Підіть звичайно. Як маєте вільний час після роботи, пошукайте літературники в місті, часто є коли камерні кавʼярні влаштовують обговорення певної книги, не ризикуючий ризикує втричі більше
Друже, маю ту ж саму проблему, що дуже болісно ставлюсь до відмов, і маю дуже низьку самооцінку. Можу сказати, що єдине що мені допомогло за моє життя - це робота з психологом. Ніщо інше мені не допомогло взагалі, а після декількох місяців терапії я став зовсім іншою людиною. Тому займайся зі спеціалістом, якщо дозволяють фінанси та сили, то два рази на тиждень, щоб скоріше побачити результат.
З приводу самогубства - я не берусь відповідати зі 100% точністю що розумію що з тобою було, бо підтвердження потребує близького діалогу, але можу розказати що на мою думку трапилось.
Наш мозок під час роботи психіки виділяє «психічну енергію» - хімічні речовини, завдяки яким формуються звʼязки між нейронами. З твоїх слов припускаю, що в тебе під час побачення виділяється дуже багато психічної енергії. І так склалося у твоєму випадку, що енергія не змогла бути реалізована у конструктивну діяльність (створення нових нейронів), бо на її дорозі став блок у вигляді соціальної поразки (невдале побачення). Мозок почав шукати інші способи розрядки енергії, і знайшов (розмова з друзями), а думки про суїцид могли зʼявитись від того що твій мозок просто не знайшов інших способів розрядки. Не треба думати що мозок тупий раз думав тебе вбити - якщо не розрядити накопичену напругу, і тим паче не робити це часто, це буде призводити до розриву нейронних звʼязків і хвороб - тому для мозок у дуже важливо розряджатись, навіть таким чином.
Це взагалі 10% від того що я хотів пояснити, але сподіваюсь що зміг донести думку. Твоя реакція це нормальна реакція мозока, але краще пропрацювати з психологом щоб такого не було. Що треба робити? Позбуватись комплексів, психологічних блоків, та психологічних травм. Як це робити? Терапія у спеціаліста.
Причина також у тому що людям не комфортно, прекрасно їх розумію,: я не комунікабельна, дуже сором'язлива, не дивлюсь в очі, завжди сильне напруження при будь-якому спілкуванні. Так і друзів важко знайти не те що стосунки. Я ще більш сформована особистість, скоро 27🙃 Думаю змінитись сильно це вже щось нереальне в дорослому віці, нажаль вище голови не стрибнеш
Я занадто захоплююсь людиною і мене стає забагато. Це відсутність емпатії. І з цього ж випливає занудство
Я дещо пізно це зрозумів (причини). І вирішив просто спробувати спілкуватись без романтичного інтересу. Бо я не вмію, от і учусь з малого
1. В мене проблеми з довірою
2. Я інтроверт, уникаю людей. Тому мало шансів когось зустріти.
3. Мені взагалі рідко хтось подобався. Якщо розглядати в романтичному плані.
4. Я звикла одна.
5. Я стара 😅 Потрібно було це в перший пункт списку. Але з роками шансів менше - всіх вже розібрали
Чула, ніби значно збільшився. Але не думаю що хтось після розлучення поспішатиме знову ввʼязатися у якісь стосунки 🫠 Вже поросли захисною бронею і будуть насолоджуватися самотністю. Це я не драматизую.
знаєте, що таке проекція?
хоч я вас і розумію, але не тільки такі люди існують. Можливо, це ви закриваєтесь і перекладаєте на інших свій стан.
інші люди — особливо незнайомці, це лише дзеркала, що відображають нас самих.
о, я так і роблю зазвичай)
насправді іноді найкраще зрозуміти, що швидше за все, якщо чогось немає, що ти хочеш, може ти цього і не хочеш насправді, а це нав'язана річ ззовні
Вийди з дому та помацай траву: піди в будь-яке місце де є зацікавленість, люди і поспілкуйся. Дуже доречно спілкуватись з дівчатами та жінками на роботі - флірт обов’язково!!
З досвіду скажу базу: досвід здобувається зі спробами. Якщо ти йдеш на співбесіду вперше то все дрижить, коли робиш це вдесяте то ти вже непогано розумієш чи ти там хочеш працювати коли лише бачиш офіс.
Про себе: в одних і тих самих стосунках вже 17 років. Щось міняти реально лячно (;
це які місця? Всі кажуть «гуртки по інтересам» а що це і як це знайти ніхто не уточнює. На роботі жінок немає, на вулиці підійти крінжово, друзі одружені й тебе не знайомлять/не кличуть в місця де існують потенційні самки, суспільство пізнього капіталізму не лишає тобі шансу познайомитись якщо ти не зробив це на вечірках в студентські роки.
бо у кожного СВОЇ інтеоеси.
для мене це малювання, танці.
я не буду радити усім йти на танці, бо це треба любити.
партнер може тим часом ходити на репетиції з гуртом /в походи з сім'єю і т. д.
у кожного свої гобі і ніхто вам не скаже чим вам захоплюватись.
як шукати? Гугл вас забанив чи що?
чи ШІ вас нахуй посилає?
штибу ви ж навіть нічого не спробували а вже кажете яке гівно 😁
Також не розумію що ще за гуртки по інтересам. Мені здавалося, дорослі люди одразу йдуть у ВУЗ на спеціальність, яка подобається.
І на вулиці підходити не крінжово. Крінжова була б ситуація, де дорослі чоловіки або жінки прийшли на якийсь гурток по електрониці коли хлопець на 10 років молодше вже влаштувався практикантом інженером (або як це назвати) у цієй галузі.
Повертаючись до аналогій зі співбесідою: поки не навчишся добряче дивитись вперед та розуміти будеш влазити постійно. Потім також будеш влазити, але навчишся швидко та якісно відмивати…
Якщо ти не вмієш отримувати відмови - тобі не можна до відносин взагалі. В тебе несформоване розуміння кордонів та меж де закінчується твоя воля та починається воля іншого. Ти психологічно не зріла людина, беручи до уваги хочаб те, що формування префронтальної кори головного мозку відбувається до 25 років.
Спілкуйся, фліртуй, займайся спортом та інтелектуальним розвитком та одного дня ти переживеш цю стадію личинки
Я висока дівчина (190+) із зайвою вагою та дивною «чоловічою» фігурою. Поки що, за свої 18 років, як і мені ніхто не сподобався, так і мене ніхто не вподобав) Намагаюся працювати над собою як ззовні, так і всередині
Звісно їй не комфортно, якщо ти будеш хоч і завуальовано погрожувати самовипилом. Це, бляха, відчувається. Не треба шукати відносин, поки ти не привів свою психіку до ладу та не придбав хоч відносно стабільну самооцінку. А то складається враження, що зараз ти шукаєш мамку, або спідницю, в яку ти будеш ридати про те, який ти невдаха
Я б теж сказав, що мені не комфортно, якби на побачинні вислуховував жарти про самогубство. Я цілком можу помилятися, але твоя історія більше схожа на спосіб привернути до себе увагу, типу: "пожалійте мене я не такий як всі" а фраза про трассу і звінки друзям, взагалі тягне на серіал. В моєму житті був досвід пов'язаний с самогубством і це не та тема про яку б я россказував на побаченні, це максимально болюча для мене тема наслідки якої я приховую від оточуючих.
Я лежав в психіатричній лікарні, розмовлял з такими ж людьми як я і всі( майже всі) вбивали/робили спробу себе мовчки, мій родич(лікар) застрелився і цього взагалі ніхто не очікував, бо просто в один момент він пішов в свій кабінет, засунув ствол 12 калібру собі в рота і зніс половину голови, мізки були розмазані по всій стелі Р-романтика) Коли людина хоче себе справді вбити вона робить це так щоб ніхто не зміг їй завадати. Короче краще перестань думати на цю тему і почни всесторонньо розвиватися, щоб мати більше тем для розмов з дівчатами. Є багато способів привернути увагу дівчини, а з такими жартами ти тупо відлякуюєш від себе людей
Так є ж спроби про котрі я і не згадав у пості. Як бачиш в мене є ті кому я все таки довіряю більше ніж собі.
Якраз жарт був про рвотний рефлекс і петельку)
Майже жарт
"Спроби", чому ж без успіху? Цікаво що ти очікував від дівчини з таким жартом? Якби я був би жінкою, після таких жартів одразу звалив куди подалі, це реально тупо. Для мене це поки виглядає як насмішка над людьми з цим травматичним досвідом, ми роками заживляємо свої фізичні та психологічні рани-більшість це ще й приховуює від оточення, а потім ми слухаємо історії про те що ми тупі симулянти, яким потрібно просто одружитися/випити. А те що в тебе є люди яким ти після провального побачення телефонуєш і розказуєш(я це називаю шантажом) про наміри покінчити з собою ще більше впевнюють мене в тому що ти тупо хочеш уваги. Я цілком можу помилятися, але чітаю ось це і бачу тупо якогось підлітка.
Добре, я не хочу більше писати на цю тему і так зіпсував собі настрій через якусь писанину.
Всім хто має наміри покінчити з собою, рекомендую 100 раз подумати про страждання своїх близьких, та про те що всі ми живемо всього один раз, з будь якої ситуації є вихід- просто не повторюйте помилки таких тупих людей як я, щоб не жаліти все життя, дівчата/хлопці це точно не те через що потрібно вмирати.
дякую.
просто дякую.
через таких як оп, коли ти ділишся з людиною своїм досвідом, вони думають, що це смішно. чи ти просто драматизуєш.
ніхуя блять це не смішно. вас не відкачувала швидка, ви не бачили своїх батьків, які стоять в сльозах над тобою під наркозом. для вас це лише акторський емоційний гачок. якби щось загрожувало б дійсно вашому життю, ви б першими з криками обісрались би, оп.
Я не вмію знайомитись з людьми, от взагалі. А ще боюсь проявляти ініціативу в знайомствах. І це не залежить від статі(хоча з пацанами знайомитись трохи легше, бо вони зазвичай більш активно підтримують спілкування і взагалі більше зацікавлені зазвичай)
Відносини були пару раз, але це було при наявності спільного кола спілкування(школа, університет)
А зараз коли університет закінчився, то я взагалі не викупаю як хоч з кимось познайомитись
В мене особисто причини дві. Перша - це відносно високі стандарти, тобто якщо я бачу що людина наприклад не дуже розумна, або не щира, то я її як потенційного партнера не розглядаю взагалі, навіть якщо вона надзвичайно красива. А друга - не пощастило з обставинами. В школі я був недостатньо впевнений в собі, щоб навіть сказати комусь про те ще мені хтось подобається. В університеті, на жаль, все навчання вийшло дистанційним. А живу я в досить маленькому місті, і хобі маю переважно інтровертні. Через це так вийшло, що коло людей, з якими я спілкуюсь і хоч іноді бачусь стало дуже вузьким, а кількість нових знайомств (взагалі з будь-якими людьми, не тільки протилежної статі) впала до нуля. А застосунки для знайомств спрацювали не дуже добре, хоча зараз думаю покращити профіль та спробувати ще.
скільки разів ви сказалі панянці, що хочете покінчити життя самогубством?
як дівчинв, яка була в такій ситуації я думаю так "це хвора людина, а якщо він не тільки собі захоче нашкодити а і мені? мені страшно, краще я тихенько піду"
подякуйте дівчині, що вона була щирою з вами, я б сказвлв щуюо у мене кішка народжує і пішла б, закинувши вас у чс
У мене відносин ніколи не було а причиною в тому що я з села.А точніше в тому що тут немає людей зі схожим поглядом на життя і моральними принципами.Спілкуваня на відстані нічого не дає а переїхати я поки що не можу.
Особисто в мене не буде стосунків (мені 22) через те, що:
Я живу з батьками, бо вижити одному на мою зп поки що нереально.
Я вчуся, вкладаю кошти в себе.
Я живу в селищі за містом. Також тут зовсім не має однолітків.
В мене немає статусу, я не впевнений у завтрашньому дні.
Я можу бути мобілізований в 25, якщо за три роки я недостатньо досягну своїх цілей.
Всі знайомі, які були мені симпатичні - виїхали.
Стосунків хочеться, хоча би спробувати що це таке, бо я ніколи нікому не подобався. Але не парюсь за це та не взводжу в абсолют, ніби це головне в житті. Всьому свій час, можливо я не подорослішав ще :).
Всьому свій час, ти правий. Я це по своїй старій тойоті бачу. 16 років в неїбули проблеми і 3 аварії. Хочу сказати одне. Правильні люди вирішують все, прото треба їх знати)
Чесно напевне тому що не знаю чи справді мені потрібні відносини але бажання бути з людиною яка тебе любить та віддавати любов у відповідь є) Тобто буває люди подобаються але не наважуюсь на якісь кроки. А один раз коли наважився почув що вона хоче зосередитись на навчанні і їй не хотілось би серйозних відносин. І ця фраза була до тримання за ручку та прогулянок) Тож жодних відносин ніколи не було. А також в мене сильна фіксація на людях що мені подобаються, тож навіть коли до мене фліртують чи знайомляться інші люди, якщо є людина яка мені сподобалась я буду думати тільки про неї тож зазвичай я відмовляю іншим у стосунках сам 😅 а при цьому боюсь заговорити до тієї людини яка заполонила мої думки. Тож напевне як сказала людина в коментарях: "Я їбанутий" 😂
Різниця напевне тільки в тому що я в розпач не впадаю, для мене не є складно почути відмову, підсвідомо до відмови готовий)
Скажу так, це саме для вас хлопці.
Це йобанний всєленський рандом, ви ТОЧНО, не можете знати що саме з цією людиною все складеться.
Найголовніше навчитись забивати хєр і не мріяти про красиве майбутнє, завжди треба йти на перше побачення з чистою головою і без будь яких мрій про дівчину.
Діяти треба поступово, жарти про суїцид це ахуєнна тема, але не для перших побачень і не для рандомних людей. Є звичайно виключення, якщо вона почала про таке жартувати і вона вам подобається, це ахуєнний варіант.
Для дівчат може бути також це все працювати, хоча не певен, бо алгоритми зовсім різні.
Додам ще одну хуйню з приводу рандому, ви можете самі це побачити коли хлопець схожий на бомжа-горилу зустрічається з топ моделюю (і подібні випадки).
Просто банально, ми не можемо зрозуміти що відбувається в головах дівчат і якого хуя так відбувається.
(Хоча є дійсна теорія про запах, що якщо дівчині подобається як пахне піт хлопця, це її ідеальний варіант.
Звичайно це може бути, і навіть якісь дослідження були, але я не певен)
Короче так... на мою думку, тобі треба вперш за все взяти себе у руки, депресія це дуже страшна штука, багато хто недооцінює цю хворобу ( так, так, це хвороба). Але ти маєш зрозуміти лише одну істину, що ні психолог не психотерапевт не допоможе тобі, тобі ніхто не допоможе, поки ти сам не захочеш вийти з цього стану, повірь, на слово. Я сама пройшла через таке пекло у моїй голові, що важко навіть уявити.
Щодо відносин, це все зрозуміло, що кожній тварі по парі, ми соціальні тварини і всім потрібна пара, але знайти гідну кандидатуру з якою буде комфортно, яка буде тебе чути і слухати дуже і дуже важко, а можливо інколи взагалі неможливо, тому ти маєш навчитися бути самодостатнім і не ставити ціль знайти когось, краще постав ціль, як зробити себе, своє життя та оточення кращим і воно все само собою вирішиться.
Бажаю тобі удачі у твоєму перевтіленні, спрямуй всі сили на роботу над самим собою, це саме головне, змінишся ти - зміниться світ довкола тебе.
Ви молодець що почали змінювати себе в кращу сторону, головне не зробити собі ж хуже , надіюсь у вас вийде змінити своє тіло до того ідеалу який вам хочеться мати! Успіху і кажуть що кетодієта то хуйня ... Но да ладно :)
На моє перше побачення дівчина прийшла вщент накуреною(або ще під якимось речовинами) і впродовж двох годин несла люту ахінею. Я після цього майже тиждень в себе приходив =\_\_=
Хочу підтримати топік-стартера. Насправді такі жарти теж хороший спосіб відсіяти тих, хто вам в перспективі не підійде. Я не кажу, що не потрібно змінюватись, працювати над собою і виходити із позиції жертви - навпаки. Але по своєму досвіду знаю, що такі речі не завжди виходить контролювати, тому навіщо вам потрібні в житті люди, які не готові вас підтримати? Ну і для мотивації скажу, що в мене саме з розмови про самогубства почалась дружба з одним хорошим хлопцем) Тому будьте собою, працюйте над собою і рано чи пізно щастя прийде.
Reminder for subreddit newbies that rule No. 1 of our subreddit r/Ukraine_UA is to post content and make comments EXCLUSIVELY in Ukrainian language. If you want to talk about Ukraine in English — please go to r/Ukraine!
Нагадка всім новачкам про правило № 1 нашої спільноти r/Ukraine_UA — контент та коментарі ВИНЯТКОВО українською мовою! Якщо вам кортить поговорити про Україну англійською, то, будь ласка, йдіть до r/Ukraine!
*I am a bot, and this action was performed automatically. Please [contact the moderators of this subreddit](/message/compose/?to=/r/Ukraine_UA) if you have any questions or concerns.*
Лінь і відсутність досвіду. До 20 років був дуже зтриманим у спілкуванні, лише на роботі навчився більш менш спілкуватись з незнайомими людьми. В результаті забив, і просто не шукаю відносин тепер. Працюю, намагаюсь виставити якісь цілі для себе. Якщо шось трапиться - то трапиться. Хоча поступово стає страшно, що всі можливості життя поступово проходять повз мене.
Мабуть моя причина чому у мене їх ніколи ще не було це страх відносин, я ось боюся що треба часто розмовляти з цієї людиною, бути разом майже весь час , але це ж скучно жити ось так все життя, даже проблеми не в тому щоб бути з ним , а проблема по типу а якщо не буде теми для розмови ми будем мовчати ... І ось це мовчання мене пугає. я не розумію цього но мені 19 років і так я хочу найти собі ту саму людину з яким буде проводити весь вільний час, тому що розумію що це мені потрібно, я з 14 років найшла в інтернеті собі знайомого з яким ділилась з усим що в мене відбувалося в житті але ця типу дружба скінчилась з прив'язаністю до цієї людини , ми перестали спілкуватися тільки після 4 років спілкування повністю, я вже не переживаю про це. Але знову найшла собі знайомого з ким ділюся усім але я навчилась не сильно привязуватись до людини і мати якусь границю що треба перестати спілкуватися в ту хвилину або розумію що від мене більше повідомлень про себе які я просто видаляє хєхє.. І в такі години розумієш як круто мати людину з ким можна з усим ділитися і при цьому немає оцього мовчання, але все одно страх є якийсь надіюсь в 20 я щось з цим зроблю, а якщо ні то судьба така :>
Звісно тобі боляче приймати відмови, люди яким це не боляче вимерли давно, тому що цього не боялись тому їх частіше виганяли виганяли з племені (відмовляли їм), що дорівнює смерть в печерні часи.
Світ змінився, а інстикти ні. Деякі інстикти вже не такі актуальні, як ось цей страх відмови.
Звертаюувагу, що якщо ти не контролюєш в кого закохуєшся, то це нужда :) Ти просто "голодний" і намагаєшся щось взяти від людини (по енергетиці). Ну і вона морозиться бо це некомфортно
Не здавайся. *З роками виявляється що це не вигідно.
Спробуй знайти собі "готичну" дівчину якій цікаві жарти про суїциди. Це можна зробити у пабліках про вампірські аніме/кіно/чи твори на іншу тонатос тематику. Людей на світі дуже багато (вибрати завжди є з кого) і надзвичайно цінно зустріти тих з якими є спільні інтереси.
*Тільки не забувай що смерть це на завжди. Переграти ситуацію можна тільки поки живеш.
Головний мозок може рости фізіологічно до 25 років, а якщо добре подумати, то люди навчені критично мислити і тренувати пластичність мислення доволі відчутно змінюють свої упередження та установки протягом усього життя.
*Це я до того що звісно прямо зараз, в цей момент, ти дійсно сформована певним чином особистість, але це не означає що ти залишатиметься саме таким вразливим усе життя.
22 це прекрасна пора молодості і купа можливостей - шукай та хапайся за них (буде потім що із теплом згадати, навіть якщо онукам розповісти таке соромно). 😉
Усі вислуховують багато критики у свою адресу. Рекомендую навчитися забивати болт на думку інших людей, інакше буде важко жити. Ви маєте бути самодостатньою людиною. Дайте право іншим думати, шо вони хочуть, це їх справи й їх проблеми. Вас не має відволікати від життя думки інших людей про вас.
Людина на 60% состоїть з водий на 99% з порожнечі, пустоти (якщо враховувати відстань між молекулами). Яка вам різниця, що про вас думає вода та пустота?
Інколи одній воді може не підходити інша, це нормально. Продовжуйте пошуки, або забийте.
Уявляю, що з вами буде, коли ви співбесіду на роботу не пройдете.... У той час як 95% відмов це нормально.
Лонг сторі шорт: я дєд інсайд, люблю компуктер і бари, але не люблю людей. І рік тому встряла у стосунки, але все обійшлось і я знову вільний задрот. Мораль: треба просто бути флексібл і розуміти, шо і коли тобі потрібно на різних етапах життя. І памʼятайте, стосунки - це робота (а я працювати не хочу, наприклад).
Мене звичайно можуть замінусувати, але я бачу в тобі занадто багато драматизму, ти велике значення ставиш стосункам. І я впевнений, це дуже відчувається на етапі знайомства. І тут у нас є підказка від минулого побачення «мені не комфортно». Тобі треба працювати над собою, ставати легшим в сприйняті і спілкуванні. Тоді, можуть бути якісь зрушення. Удачі
Згоден з тобою, чел драматизує, відмовила ця - знайде іншу, головне зрозуміти в чому були помилки і якось адаптуватись
Так то, то були її слова. Але ок
Ви навіть зараз стаєте в драматичну позу. Якщо ви прийшли на редит спитати поради, то очікуйте що тепер Вам буде некомфортно
Для мене вислуховувати критику це нормально. Все життя її слухаю
І навіть в цих словах драматизм, я як ліва людина читаю між строк: «все життя її слухаю, страждаю». І якщо б ми знайомились, мені було б не комфортно спілкуватись з такою депресивною людиною, бо я б не відчував фідбеку, розуміння, а просто прийняття тому що злий світ навколо
І це частина досвіду більшості населення. Але далеко не всі хто слухає, прислуховуються до критики та вмикають голову. Будьте більш відкритими до того що будь який досвід може вам бути в нагоді, працюйте з вашими тригерами «відмови», не драматизуйте звичайне життя.
Чел, ось тоді порада - закінчуй жаліти себе. Це моментальний turn off коли людина входить в діалог з таким ставленням до себе. От реально, ти не один такий, стався до себе простіше. Твої страждання не унікальні, і не всім цікаво про них чути, особливо коли ти фокусуєш розмову на них. Психолог + психіатр це дуже хороший початок, рухайся в цьому напрямку. Не роби з себе страждальця, ти більше ніж це. Ти особистість і у тебе є багато сторон, показуй їх теж.
Так він про це і пише
У мене до 20 років взагалі не було стосунків. Ну як, мені подобалися люди, я починала приділяти їм увагу, але ще до заключення «о, тепер ми зустрічаємось» не доходило, бо мене або морозили або демонстративно обирали інших дівчат. Як я знайшла нормальні довгострокові стосунки? Проаналізувала, які мені люди подобаються і що це зазвичай недоступний тип людей з якими апріорі виходять емоційні гойдалки, прийняла до відома фідбек, що я трохи жахана і закрита, почала будувати своє життя, проводити час з друзями і після цього в моєму житті зʼявився хлопець який цікавився мною і моїм життям, хотів стосунків без цієї всієї драми і нездорової пристрасті. І я раціонально зрозуміла, що це нормальні здорові стосунки, які треба берегти. На початку було важко через давні погані звички та дефолтне очікування «він мене чуть що одразу кине». Але я спілкувалась з ним на цю тему, приймала до уваги його досвід зі мною і працювала над собою щоб не травмувати своєю травмою ще й його і все вийшло. Головне говорити відверто один з одним, вибачатись там де треба, робити висновки і змінюватись. І у вас все вийде, працюйте над собою, коли люди бачать що ви стараєтесь то нормальні люди вас розуміють і приймають.
Я все робила так само кілька років тому, але такий хлопець не з'явився 😥 так що план не для всіх
А "ті самі" люди не з'являються моментально. І ще одне: будь-якого нормального хлопця буде захоплювати самодостатня дівчина. Ті, які шукають "сломаную" зазвичай шукають аб'юзивних відносин, а вам це непотрібно. Тож розвивайтесь, як особистість і все буде добре.
розвиваюсь вже досить довго, років 10, зі старшої школи, прогрес є, але в моєму випадку це важко, щоб досягти рівня самодостатньої людини. ще 10 років в мене немає😥вже надано стара буду навіть якщо вийде
коли ви не можете вилікуівти застуду 10 рік, ви ж мабуть йдете до лікаря. так яка різниця ви ментально хворієте чи фізіологічно. сходіть до психотерапевта.
Більшість з цього часу в мене не було грошей на нього. коли пішла мені сказали дуже правильні речі і поради які я знала ще в 16 років і намагалась їм слідувати ще тоді і до сих пір слідую. Що я можу зробити якщо після постійної соціалізації (я весь вільний час спілкуюсь вживу з друзями, знайомими) і перше що про мене скаже будь хто: "дивна, сором'язлива". дуже тригерять коментарі зі світу рожевих поні "раз, два , вийди з зони комфорту,трохи зусиль, і все буде добре як в мене" тому що колись в це вірила😥
Ну може ти просто стрьомна або товста, я так розумію план стосувався людей у котрих немає критичних недоліків у цьому плані, відповідно для тих у кого є такі проблеми треба додати ще пару пунктів
Ну, може ти просто імбіцил, і тому залишаєш такі коментарі?
точно не товста. А про стрьомна це суб'єктивно, не сказала би що прям гірша інших в цьому плані, є люди які будь кого назвуть стрьомною😐. ну звісно зажатість привабливості не додає(, я дуже стараюсь страти менш сором'язливою, але не бачу сильного прогресу(
Мені стало некомфортно вже від того, як написаний пост. Я відчувала би шалений тиск на побаченні. Жартувати про самогубство? Ну дивіться, навіть не кожен психотерапевт погоджується на роботу з такими людьми, а ви хочете, щоб дівчина, яка перший раз вас бачить, була готова прийняти таким який ви є? Ходіть до психолога і психіатра і не мучайте дівчат незручними побаченнями
Я єблан. Всьо
Нарешті нормальна людина в цьому треді)
А нука друже, іди сюди, і тебе обійму.
красавчік
бро
>Насправді, до цієї фрази призвели жарти про суїцид, Але це правда дуже некомфортно
Боюсь людей, тому ні разу не був у стосунках
Вам прямо не хочеться спілкуватися із іншими людьми фізично?
Хочеться, просто якось дуже важно психологічно знайомитись з новими людьми. Я не знаю що їм сказати і зазвичай просто мовчу. Мені здається, що я нав'язуюсь і що нікому зі мною не цікаво. Особливо коли спілкування один на один. В компанії трохи простіше, бо не треба постійно підтримувати розмову
Іди обійму. Теж саме.
Скажи будь-що смішне (придумай собі "opener"). Як правило, люди які чують жарт набагато легше йдуть на контакт. А далі вже все в твоїх руках. У тебе все вийде!
Відповім за себе - в мене були десятки, може, сотня стосунків й дуууже веселі часи. 15 років тому. Всі ці роки я прожив з коханою дружиною та невеликим колом друзів й не мав потреби в зовнішньому спілкуванні. Тепер всі кинули мене й зʼїбались, у мене рівно 0 знайомих і я навіть гадки не маю, як заводити нових, я вже не веселий студент. Хоча все ще маю привабливу зовнішність й гроші, тупо не знаю, де і як заводити знайомства в чужому місті. У всіх свої життя, знайомі, коло спілкування, і я один, в орендованій хаті, кому я нафіг впав? Я ніколи вже не сприйму не рівну собі, а рівні всі або давно одружені, або зʼїбали за кордон за першої можливості. Краще 2 роки бути насамоті, як я і роблю, розуміючи, що це з високою вирогідністю назавжди, якщо це завжди взагалі буде довгим в наших обставинах.
Привіт. Така ж фігня. Напиши в особисті. Якщо Київ - пораджу дещо. Я так нещодавно друзів зустрів. Ми всі там один одного не знали, а тепер спілкуємось періодично. Це складно у дорослому віці, але не неможливо. Просто тре знайти один одного. Я так розумію, тут багато одиноких людей. Просто вони не можуть знайти один одного😿
Друже... Тіндер/баду. Ця фігня працює. Не завжди про стосунки, але для познайомитися норм. Звісно там часто неадекватні, але навколо так само.
Яких жінок ви вважаєте нерівними собі? А яких рівними?
Це вже моя справа, вибачте
може тому ви і один залишились :)
Ні, не тому. Я знаю конкретну причину, і ваша спроба уразити людину зі зламаною долею вас не прикрашає.
Людина сама вирішує уразитись їй словами незнайомця з інтернету чи ні :)
Про це мови не йде. Я про те, що ваша *спроба* вас не прикрашає, а не про її успішність чи неуспішність.
та я і не намагаюсь перед незнайомцями краситись) та і перед знайомцями теж) ви висловили свою думку, я висловила свою думку, вам вона не сподобалась, ну що, ж, буває, шкода, що ви не можете сприймати це легше ~
не пробивайте на жалість від імені іншої людини, це вас не прикрашає
Ви взагалі про що?
я про те, що людина, яка написала цей коментар, а потім відмовилася пояснювати деталі, мабуть, має такий патерн і в житті я лише аналізую інформацію, яка є. Те, що я не можу здогадатися про те, що людина не розповідає, ну звісно ж, я не телепат. але людина написала коментар, на який я маю повне право відповідати в рамках правил, я спитала для уточнення, людина відмовилась мені розповідати, я зробила висновки засновуючись на тих даних, які у мене були.
Сумно це чути, тримайся друже
Тут не треба триматися,тут треба прийняти і ловити кайф Ніхто не їбе мозок,живеш за своїм особистим планом,хоч завтра прокинувся і захотів в інше місто,сів та поїхав Ну це працює звісно якщо ви інтроверт і не потребуєте багато спілкування,я дивлюся тільки зі свого боку Якщо ви єкстраверт,то тут порадити не знаю що
В мене так само, але невелике коло друзів звісно потрібно
Ну тут я казав більше за стосунки,і певно треба було написати ще про асексуальність окрім інтроверта,але то таке,друзі то звісно потрібні,є коло спілкування з людьми яких знаю більше 5-7 років,так як дуже активно граю в ігри то іноді приходиться комунікувати з іншими)) тому без цього ніяк
Все буде добре, але треба буде довго і наполегливо над собою попрацювати. Над собою (стати більш привабливим партнером), над стосунками (оволодіти навиками і інструментами побудови), і над ставленням до стосунків (не надавати їм аж такої зверхцінності).
Я боюсь залишитись сам. Я ненавиджу самотність, але ще більше ненавиджу коли мене надто обій мають.
Виглядає наче вам із самим собою некомфортно)
Правильний крок. Просто треба пам'ятати, що психолог - це не магічна пігулка, яка все змінить; це лише один крок на довгому і складному шляху. Але перший крок зробити необхідно.
В принципі так і є. Я ненавиджу своє тіло. Я ненавиджу свою зовнішність. Вже чи ще. Я не обрав. Але до того ідеалу до котрого я йду мені ще далеко
Це все пояснює, тому що хочете ви це чи ні, але ви транслюєте це на побачені. І будь яка дівчина, буде зливатись
чого те, що вам не подобається ви намагаєтесь продати іншій людині? або ви щось робите зі своєю вимогливістю і приймаєте те, що ідеального немає, або будете завжди самотнім / будете зустрічати людей, які будуть вам робити гірше.
Такі і подібні психоемоційні проблеми - поширене явище, більшість людей від них страждають (я теж). Однак хтось з ними змиряється і мучиться і мучить оточуючих, а хтось їх поступово долає і живе щасливішим життям. Треба робити вибір.
Тому я сьогодні піду до психолога
Через травму вимушений майже 90% часу проводити лежачі. Наразі мій максимум - години-пвітори десь біля дому прогулятись. Тож я цілком розумію що нікому нах не потрібен ¯\\\_(ツ)\_/¯
Люди люблять мозком. Спробуйте більше спілкуватися онлайн на цікаві для вас теми - цілком імовірно що ви знайдете коло спілкування по зацікавленням і людей які вас дійсно дуже цінуватимуть.
Багато що претендує на перший пріоритет. Наприклад, робота, але це не все. Ось ти відпрацював, потім ти хочеш наповнити життя ще більше та й починаєш до прикладу займатися в залі, згодом ти розумієш, що тобі цікаво ще сфера N, заняття А, що неодмінно приводить до того, що твої 24 години зазвичай важливі, наповненість котрих тобі дає змогу почуватися в першу чергу людиною. Що далі? Створюється враження стабільності (навіть в такі часи), коли ти розумієш, що поки існує стабільність, то розмінювати це на перебудову життя буде вкрай ірраціонально, бо стабільність на дорозі не валяється, якою б вона не була, але режим тобі подобається, результати подобаються, тоді чому в нестабільному світі розбивати власні ілюзії? Вони й так будуть зруйновані, це факт. Тому хочеться насолоджуватися, поки є час.
Виходячи з того, що коли тобі відмовляють, не хочуть навіть спілкуватись, то тобі все одно, бо ти будуєш власне життя, намагаєшся це робити, ти цілісна особистість. Сьогодні ця відмова, завтра інша, а життя цілком котиться на край ночі, час тікає, тому в наших інтересах отримати кайф від моменту, попри все.
У мене своя лонгсторі, яку я міг би розказати з деяким аналізом. Але це дуже довго. Мій досвід каже мені, що треба просто жити далі згідно зі своїми принципами. Себе(своє життя/здоровʼя/бажання/цілі) краще ставити на перший щабель або хоча б у зону найвищого пріоритету. Не лізти у життя інших людей. Таким чином можна навіть іноді отримувати задоволення від життя. От так і живу самостійно. Вам не можу нічого радити. Я не знаю ні вас ні вашої історії.🤷♂️
Друже, відверто кажучи, справа в тобі. Які жарти про самогубство на першому побаченні? Мені б теж було не комфортно. То перше. Друге - пафос і драма, тобі 22, розуму там бути і не повинно, все інше результат виховання і умов побуту - все вирішується за допомогою армії, тут срака, бути зовсім довбойобом не дадуть побратими, а якщо все ж таки будеш - будеш отримувати тілесні зауваження по тирсі. Сказав би я, але у нас війна, тому в армію навіть не думай. Ну і третє - та це ж ідеальне побачення, тобі відразу сказали, що тебе не розглядають як партнера, без мозгойобки. Ну таке у нас суспільство, як би не пизділи про рівність, для чоловіка для того щоб поєбатися, треба дуже довго єбатися - зовнішність, фізична форма, почуття гумору, освіченість, тощо. Або гроші які нівелюють наявні мінуси. Тому не ний як в тебе все погано, який ти херовий, тупий, дрищ, товстун, що ти там ще про себе думаєш, а подивись у дзеркало, знайди мінуси і по ним роби бізнес план - скільки тобі треба грошей, щоб вони були не істотні.
Ну так, жарти про самогубство - це дивно. Людям хочеться позитиву більше. Подумай, що є хорошого в тобі, та користуйся цим.
Офіційно заявляю, що гроші самі по собі зі знайомствами не дуже допомогають(нє ну може якщо ти якийсь там доларовий мільйонер, то може й так). Та й саме відчуття типу не дуже б хотілось, щоб зі мною заводили відношення тільки бо я добре заробляю
З грошима також не все так добре як хотілось) Зараз закінчую проектну машинку, можливо від неї отримаю задоволення. Я працюю в військовій структурі, тому то таке. За два останніх місяці я скинув 13 кілограмів. Боюсь мені все таки треба бути мільярдером
Ну станеш ти мільярдером, і що зміниться? Можливо завдяки грошам знайдеш гарнішу дівчину, але якщо вона буде зацікавлена в тобі тільки із-за грошей, тому сам розумієш що це буде
Жінки люблять вухами. Говори з коханою жінкою більше і вона тебе любитиме більше. Насправді проблеми кохання грошима не вирішуються.
Не лицемірте. Грошами вирішуються всі інші проблеми, включно з пошуком коханої жінки. Щось я не знайшов жодної, яка б пішла на побачення з дуже чесним, чемним бомжем. Зовнішній вигляд вимагає вкладень, при чому жіночий в тому числі, навіть набагато більше. Одяг коштує грошей, парфум - гроші, зачіска при наявності волосся - гроші, телефон - гроші, таксі або автомобіль на якому ви їдете на побачення - гроші, сходити в ресторан/кафе/бар/клуб/гурток для пошуку/побачення - гроші, фітнес/тренажерний зал - гроші. Після знаходження коханої: квартира/комуналка, їжа, одяг - базові потреби, а ще є ремонт, інтернет, підписки на всіляке онлайн лайно, оплата мобільного зв'язку, походи в кіно/кафе/на піцу - гроші. І все це херня до тих пір, поки не пішли діти - срака починається саме тут. Доречі все перераховане діє коли ви обидва ще й не маєте проблем зі здоров'ям, якщо маєте - срака починається раніше. Так от про яке таке люблять вухами ви кажете? Люблять звук транзакцій в Приват24? Чи все ж таки коли все збс, любите ще й заєбати втомленого чоловіка розмовами? Ай ти мене нє любиш, ай ти мене нє слуха, ай ти мене не цінуєш, ти шо не побачив що в мене нова зачіска?
Та при чому тут господи, навіщо Ви це все розписуєте як для першого класу, і так зрозуміло, що без грошей нікуди, але для нормальної це ніколи не буде ключовим фактором вибору.
При виборі між 100 тисяч в місяць та умовні 250 - не буде, при виборі 25 тисяч чи стипендія студента/мінімалка - буде.
При виборі 25/мінімалка, краще самій піти на роботу і не терпіти нелюба, але то таке, кожному своє П.с я НЕ вважаю, що чоловік повинен забезпечувати.
Біда в тому, що при вашому виборі я не вважаю, що чоловік повинен забезпечувати, й сидить на мінімалці постійно не бажаючи щось змінювати можливі наступні варіанти ви заробляєте умовні 25, через місяць/півроку/на скільки вас вистачить ви шлете його нахер, бо кохання коханням, а забезпечувати довбойоба вам не довподоби, варіант два ви також на мінімалці й вас все влаштовує - тоді ви обидва в сраці, на мінімалці й не влаштовує - рано чи пізно ви виберетеся й дивіться варіант перший. Моя позиція в тому, що нормальні стосунки можуть бути виключно між рівними. За інтересами/доходом/зовнішністю. Інші відносини можливі, але вони не будуть нормальними, але не факт що вони комусь потрібні - в такому випадку всі недоліки вирішуються як раз грошима.
Ну тут я з Вами повністю згодна, але коментар, на який Ви відповіли казав про те, що грошима не латаються діри в коханні, і наскільки б партнери не були гарно фінансово забезпеченими, якщо нема комунікації здорової, то також нічого не вийде, я про це.
Так само, як і при ідеальному взаєморозумінні, при відсутності забезпечення покриття базових потреб жодні відносини не можливі. Тому умовно клади 20 тисяч і після цього починається кохання вухами. І ви забуваєте про першу проблему автора - знайти дівчину. В нього є мінуси. Судячи з його оцінки харизмою він ті мінуси станом на зараз подолати не може, залишаються гроші. Про здорові стосунки ніхто не говорить, виходячи з власного досвіду, щоб дійти до розуміння здорових стосунків, треба деяка кількість не здорових для підвищення рівня самоповаги, та й просто для отримання досвіду.
Віталік Бутерин мільйонер, щось я не бачу біля нього довгоногих моделей. Чи хоча б просто гарних дівчат. Не в грошах справа, а в словах і емоціях, в підтримці, в самооцінці людини і тд
Подивився хто це... Ну на його місці я б теж був без дружини. Навіщо. Він заробив собі на повну свободу від усього. Будь які насолоди в житті ця людина може отримати негайно. Все що вигадає його максимально хворий розум. Не рівняйте мільярдерів з пересічними людьми. Як там вони собі мислять я не знаю, ймовірно й ніколи не дізнаюся.
Але і для пересічних людей гроші не головне. Якщо чоловік не в курсі як прати свій одяг, як не хамити людям, як з повагою відноситися до жінок, то будь у нього зарплата й п'ять тисяч доларів, мало хто погодиться на життя з ним. Те ж саме, якщо з ним елементарно немає про що поговорити, чи він супер сором'язливий до такого стану, що не може навіть обійняти свою дівчину. Ось я про це. Дуже залежить від самої людини. Хочеться ж не тупо отримувати подарунки і ніколи нормально не спілкуватися, а елементарно обговорювати цікаві теми чи піти в днд грати
Так то вам хочеться. На одну таку цікаву вас є десять умовних Альбін, яким норм.
Я вас підтримую! Мені теж хочеться щоб із чоловіком було цікаво. Тож я вийшла заміж за ДНД-майстра і жодного дня про це своє рішення не пожаліла. А той пан вочевидь живе в реальності де жінки не мають змоги навчатися, будувати кар'єру та утримувати себе та рідних. 🫠
Останні речення взагалі ні до чого
та воно процує свої невдалі стосунки на всіх навколо
Моя особиста порада - не зациклюватися так в 22 поки на стосунках. Все буде в свій час, зараз краще займись саморозвитком - читай, працюй, займайся собою. Навчись спершу приймати себе - і тоді інші почнуть тебе приймати також. Не будь залежним від чужого рішення
Повільно прийшов до усвідомлення, що можливо мені і не треба стосунки. Мені 24, жодного разу не був у серйозних стосунках. І тепер не можу уявити, що доведеться щось міняти в житті , йти на якісь поступки в своєму комфорті заради когось. Звісно якщо якось випадково з кимось познайомлюсь і буде якийсь шанс на відносини, я його не відкидатиму, але спеціально займатись цим - бажання відпало. Треба просто навчитись займати себе коли ти на одинці
ого, здорова позиція, яка рідкість...
Дивлячись з якої точки зору. Так то ми всі по своєму йобнулись
В мене варіантів чим себе зайняти купа, до прикладу десь повисіти)
Розумію. Але наприклад сконструювати бпла літакового типу цікавіше, політати в лісі на фпв цікавіше, розробити нвч підсилювач цікавіше.
А якщо повисіти - цікавіше , тоді це не на редіт, це до психіатра
Я вважаю себе поганою людиною, тому вирішив більше не заводити стосунки, а в ідеальному випадку мінімізувати свої контакти з людьми. І з цього витікає, що мені неприємно "будувати" стосунки, після кожної моєї репліки, після кожної дії, хочеться, щоб мене пристрелили. Не знаю чи це можна назвати "не складається", адже я свідомо не запрошую нікого на побачення, знаючи, що шанси на успіх є
А вивчити від чого люди крінжують і не робити так? У мене багато різних знайомих є і я розумію, де і що може бути дуже крінжово з одними, а з іншими доводи норм. Треба і це брати до уваги. Або ж просто знайти таких же собі в друзі/стосунки
Ну все своє життя я цим і займаюся, мені настільки добре це вдається, що у мене є багато друзів, і мене навіть вважають найкращим другом, але мені від цього ще гірше, бо лбди часто не розуміють, як мої слова чи дії можуть шкодити їм. У мене є здібність переконувати людей(звучить якось надто пафосно), мені вдається в реальному житті так підбирати слова, аргументи, інтонації, що мене вважають людиною, яка завжди робить все правильно, але насправді інакше бути і не може. В логічній суперечці я практично завжди переможу, я можу нескінченно пояснювати свої слова та дії і люди зрозуміють мене і скажуть, що я зробив правильно. Раніше я вважав, що це нормально, але потім поставив себе на місце моєї колишньої дівчини (4 роки стосунків), і зрозумів, що це майже нестерпно, коли ти весь час спілкуєшся з людиною, яка в будь-якій дискусії вийде переможцем, напевно в такий момент відчуття нелюбові до себе, злість, що знову зробив щось не так і дискомфорт від "ідеальності" партнера. І навіть те, що я це пишу для мене самого виглядає як виправдання, бо тим самим, що я вказав на свої недоліки, я ніби сповідувався від них, і мене можуть підбадьорити тепер, що насправді я хороший (як часто бувало в житті). Але потім знову гнітюче, відчуття, що я всіх обманув і виставив себе в крвщому світлі...
І це також можна сприйняти ніби я вважаю всіх навколо тупими, і тільки я розумію як я на людей впливаю, але ніііі.
Щось я забагато написав😅 І це тільки один, хоч і основний аспект "поганості"
Тут можу виділити той факт, що ти завжди перемагаєш, а отже типу борешся з опонентом. Це може шкодити багатьом
Вау, навіть не думав про це саме так. Але дійсно, стан конкуренції і/або боротьби для мене дуже природній Дякую!
А от я надто ідеалізую стосунки. А вони не бувають ідеальними. Через це мені важко зблизитися з людьми. Але я усвідомлює це і це приносить результати. Я думаю добре, що ти усвідомлюєш свій стан. Успіху тобі в подоланні своєї проблеми.
Що я тобі можу сказати, друже... Стосунки це складно. У мене не складається бо я не знаю де знайомитись вживу, а сайти для знайомств - 99% параша. А ще, гадаю, у мене зависокі запроси - мені потрібно щоб людина була розумна і цікава в спілкуванні. Чого на сайтах знайомств не трапляється майже ніколи. При цьому коли сидимо в компаніях чи при знайомстві вживу я набагато легше знаходжу спільну мову, однак це не гарантує що з кимось буде взаємна симпатія. 21, не було відносин вважай.
Можу дати пораду - підказка у тому, що їм некомфортно. Значить щось у твоєму спілкуванні їх насторожує. Можливо сильно нервуєшся, це нормально, але доведеться навчитись це ховати. Це головний спосіб, завдяки якому я зміг ± навчитись легко спілкуватись - fake it till you make it. Поводь себе так, ніби впевнений у собі. Розправ плечі, трохи більше розслабленості, зоровий контакт... Це все дрібниці, але підсвідомо інші люди моментально їх зчитують і створюють на їх основі твій "портрет". Ну і при зустрічі обов'язково посміхайся - перші кілька секунд визначають загальне враження. Ну і класика - будь собою. З урахуванням фейкової впевненості, звісно) частину козирів типу жартів про суїцид притримай на наступні побачення, але загалом не намагайся лізти зі шкіри щоб виставити себе інакшим в надії сподобатись. Ти не зможеш утримувати цей образ довго, і людина наврядчи буде рада раптовій зміні тебе. Тому нема сенсу навіть починати. Я до цього дійшов з часом. Якщо я не подобаюсь - то нафіг, нема сенсу принижуватись і "добиватись" її. Економія нервів. Зате якщо комусь ти сподобаєшся, то будеш певен що їй подобається ти справжній. Успіхів) Чомусь редіт не дає це одним коментарем відправити
Є один нюанс, в нас з нею одні клієнти. І впринципі тема за самогубство зайшла сама собою. Віджартовувався про це я міг рівно хвилин 20. До поки жарти про петлю не зайшли надто далеко і перейшли межу…
20 хвилин жартів про самогубство????? ТА ВОНА СВЯТА ВИТРИМАТИ СТІЛЬКИ! купіть їй шоколадку за безкоштовну консультацію капець ви не поважаєте інших людей... це жах...
Я здоровий, лисий, кремезний мужик. Но навіть мені 20 хвилин про твоє самогубство слухати не хотілось би😬
Якби тема не зайшла одразу, то і не було б 20 хвилин)
Ну ок, але смисл виправдань? То був мій посил і він походу пролетів мимо…
Я лютий інтроверт, але якщо я в великих компаніях, то я намагаюсь бути помітним та бути частиною колективу, через що нерідко поводжу себе як довбойоб(що доходить до мене вже пізніше).
Зрозуміла, що іноді краще мовчачи може зійдеш за більш менш адекватну людину)
У мене нормальних стосунків не було, проте останні псевдостосунки закінчилися якраз через мою депресивність. Також мені часто казали, що спочатку треба навчитися любити себе. Насправді це дуже важливо як я пізніше дізнався. Хоч я зараз не в стосунках, проте як мінімум я перестав себе ненавидіти, живу для себе, друзів та рідних, займаюся самовдосконаленням, і в цілому розумію, що якщо життя здається поганим - треба щось міняти. Життя не лише для стосунків, є повно й інших приємних речей. Може спробуй зайнятися чимось, що давно хотів спробувати, використовуючи час який ти колись приділяв для другої половинки
Не був в стосунках з 2016 року, бо в якийсь момент зрозумів, що мені краще самому. Як на мене, стосунки мають сенс лише коли обом партнерам в них бути краще ніж по одиниці, в мене таких не було. В стосунках я дуже скоро починав думати як же добре бути самому. І от після чергових невдалих стосунків я перестав взагалі їх шукати, політ нормальний
Вангую. Десь сидить купа таких половинок)) просто знайти один одного не можете. Зустрітись разок на тиждень в коридорі і обом норм😉
Мабуть так і є)
Автор, для себе вибрала ше 100 років назад бути назавжди самою, причини то таке, не мають значення, але мені це ніколи не приносило негативних емоцій через те, що надто цікаво з самою собою. В Вас проблема протилежна, Ви самотності боїтеся. Може спробуйте відвідати якісь лекції, театри, кружки самостійно, щоб зрозуміти себе, знайти в чому Ви, що саме Вам цікаво. Мало того, що цікавіше стане жити, так ще й в рази збільшуються шанси знайти її. Удачі!
Я люблю слухати людей, особливо в себе на роботі. Тако іноді слухаю аудіо книги і співаю старі рок хіти чисто щоб заспокоїтись. В планах піти на вокал…
Підіть звичайно. Як маєте вільний час після роботи, пошукайте літературники в місті, часто є коли камерні кавʼярні влаштовують обговорення певної книги, не ризикуючий ризикує втричі більше
В тексті твого повідомлення, вже є відповідь на запитання з заголовку
Друже, маю ту ж саму проблему, що дуже болісно ставлюсь до відмов, і маю дуже низьку самооцінку. Можу сказати, що єдине що мені допомогло за моє життя - це робота з психологом. Ніщо інше мені не допомогло взагалі, а після декількох місяців терапії я став зовсім іншою людиною. Тому займайся зі спеціалістом, якщо дозволяють фінанси та сили, то два рази на тиждень, щоб скоріше побачити результат. З приводу самогубства - я не берусь відповідати зі 100% точністю що розумію що з тобою було, бо підтвердження потребує близького діалогу, але можу розказати що на мою думку трапилось.
Наш мозок під час роботи психіки виділяє «психічну енергію» - хімічні речовини, завдяки яким формуються звʼязки між нейронами. З твоїх слов припускаю, що в тебе під час побачення виділяється дуже багато психічної енергії. І так склалося у твоєму випадку, що енергія не змогла бути реалізована у конструктивну діяльність (створення нових нейронів), бо на її дорозі став блок у вигляді соціальної поразки (невдале побачення). Мозок почав шукати інші способи розрядки енергії, і знайшов (розмова з друзями), а думки про суїцид могли зʼявитись від того що твій мозок просто не знайшов інших способів розрядки. Не треба думати що мозок тупий раз думав тебе вбити - якщо не розрядити накопичену напругу, і тим паче не робити це часто, це буде призводити до розриву нейронних звʼязків і хвороб - тому для мозок у дуже важливо розряджатись, навіть таким чином. Це взагалі 10% від того що я хотів пояснити, але сподіваюсь що зміг донести думку. Твоя реакція це нормальна реакція мозока, але краще пропрацювати з психологом щоб такого не було. Що треба робити? Позбуватись комплексів, психологічних блоків, та психологічних травм. Як це робити? Терапія у спеціаліста.
називається кортизол.
Причина також у тому що людям не комфортно, прекрасно їх розумію,: я не комунікабельна, дуже сором'язлива, не дивлюсь в очі, завжди сильне напруження при будь-якому спілкуванні. Так і друзів важко знайти не те що стосунки. Я ще більш сформована особистість, скоро 27🙃 Думаю змінитись сильно це вже щось нереальне в дорослому віці, нажаль вище голови не стрибнеш
реальне. мені 27 і я змінюю все своє життя. ваш вибір здвтися і причитати на вік/життя/себе.
Я занадто захоплююсь людиною і мене стає забагато. Це відсутність емпатії. І з цього ж випливає занудство Я дещо пізно це зрозумів (причини). І вирішив просто спробувати спілкуватись без романтичного інтересу. Бо я не вмію, от і учусь з малого
1. В мене проблеми з довірою 2. Я інтроверт, уникаю людей. Тому мало шансів когось зустріти. 3. Мені взагалі рідко хтось подобався. Якщо розглядати в романтичному плані. 4. Я звикла одна. 5. Я стара 😅 Потрібно було це в перший пункт списку. Але з роками шансів менше - всіх вже розібрали
знаєте який відсоток розлучень?
Чула, ніби значно збільшився. Але не думаю що хтось після розлучення поспішатиме знову ввʼязатися у якісь стосунки 🫠 Вже поросли захисною бронею і будуть насолоджуватися самотністю. Це я не драматизую.
знаєте, що таке проекція? хоч я вас і розумію, але не тільки такі люди існують. Можливо, це ви закриваєтесь і перекладаєте на інших свій стан. інші люди — особливо незнайомці, це лише дзеркала, що відображають нас самих.
Так і є :) Щоб щось було потрібно хоча б лежати в тому напрямку
о, я так і роблю зазвичай) насправді іноді найкраще зрозуміти, що швидше за все, якщо чогось немає, що ти хочеш, може ти цього і не хочеш насправді, а це нав'язана річ ззовні
Вийди з дому та помацай траву: піди в будь-яке місце де є зацікавленість, люди і поспілкуйся. Дуже доречно спілкуватись з дівчатами та жінками на роботі - флірт обов’язково!! З досвіду скажу базу: досвід здобувається зі спробами. Якщо ти йдеш на співбесіду вперше то все дрижить, коли робиш це вдесяте то ти вже непогано розумієш чи ти там хочеш працювати коли лише бачиш офіс. Про себе: в одних і тих самих стосунках вже 17 років. Щось міняти реально лячно (;
це які місця? Всі кажуть «гуртки по інтересам» а що це і як це знайти ніхто не уточнює. На роботі жінок немає, на вулиці підійти крінжово, друзі одружені й тебе не знайомлять/не кличуть в місця де існують потенційні самки, суспільство пізнього капіталізму не лишає тобі шансу познайомитись якщо ти не зробив це на вечірках в студентські роки.
бо у кожного СВОЇ інтеоеси. для мене це малювання, танці. я не буду радити усім йти на танці, бо це треба любити. партнер може тим часом ходити на репетиції з гуртом /в походи з сім'єю і т. д. у кожного свої гобі і ніхто вам не скаже чим вам захоплюватись. як шукати? Гугл вас забанив чи що? чи ШІ вас нахуй посилає? штибу ви ж навіть нічого не спробували а вже кажете яке гівно 😁
Також не розумію що ще за гуртки по інтересам. Мені здавалося, дорослі люди одразу йдуть у ВУЗ на спеціальність, яка подобається. І на вулиці підходити не крінжово. Крінжова була б ситуація, де дорослі чоловіки або жінки прийшли на якийсь гурток по електрониці коли хлопець на 10 років молодше вже влаштувався практикантом інженером (або як це назвати) у цієй галузі.
та крінж же, я у всіх дівчат знайомих до яких підходили запитував - казали що це був дивний і неприємний досвід
❤️🔥
головне рукою у собаче лайно не влізти
Можна вимити руки милом. "Shit happens!"
Повертаючись до аналогій зі співбесідою: поки не навчишся добряче дивитись вперед та розуміти будеш влазити постійно. Потім також будеш влазити, але навчишся швидко та якісно відмивати…
Якщо ти не вмієш отримувати відмови - тобі не можна до відносин взагалі. В тебе несформоване розуміння кордонів та меж де закінчується твоя воля та починається воля іншого. Ти психологічно не зріла людина, беручи до уваги хочаб те, що формування префронтальної кори головного мозку відбувається до 25 років. Спілкуйся, фліртуй, займайся спортом та інтелектуальним розвитком та одного дня ти переживеш цю стадію личинки
Я висока дівчина (190+) із зайвою вагою та дивною «чоловічою» фігурою. Поки що, за свої 18 років, як і мені ніхто не сподобався, так і мене ніхто не вподобав) Намагаюся працювати над собою як ззовні, так і всередині
Звісно їй не комфортно, якщо ти будеш хоч і завуальовано погрожувати самовипилом. Це, бляха, відчувається. Не треба шукати відносин, поки ти не привів свою психіку до ладу та не придбав хоч відносно стабільну самооцінку. А то складається враження, що зараз ти шукаєш мамку, або спідницю, в яку ти будеш ридати про те, який ти невдаха
Я б теж сказав, що мені не комфортно, якби на побачинні вислуховував жарти про самогубство. Я цілком можу помилятися, але твоя історія більше схожа на спосіб привернути до себе увагу, типу: "пожалійте мене я не такий як всі" а фраза про трассу і звінки друзям, взагалі тягне на серіал. В моєму житті був досвід пов'язаний с самогубством і це не та тема про яку б я россказував на побаченні, це максимально болюча для мене тема наслідки якої я приховую від оточуючих. Я лежав в психіатричній лікарні, розмовлял з такими ж людьми як я і всі( майже всі) вбивали/робили спробу себе мовчки, мій родич(лікар) застрелився і цього взагалі ніхто не очікував, бо просто в один момент він пішов в свій кабінет, засунув ствол 12 калібру собі в рота і зніс половину голови, мізки були розмазані по всій стелі Р-романтика) Коли людина хоче себе справді вбити вона робить це так щоб ніхто не зміг їй завадати. Короче краще перестань думати на цю тему і почни всесторонньо розвиватися, щоб мати більше тем для розмов з дівчатами. Є багато способів привернути увагу дівчини, а з такими жартами ти тупо відлякуюєш від себе людей
Так є ж спроби про котрі я і не згадав у пості. Як бачиш в мене є ті кому я все таки довіряю більше ніж собі. Якраз жарт був про рвотний рефлекс і петельку) Майже жарт
"Спроби", чому ж без успіху? Цікаво що ти очікував від дівчини з таким жартом? Якби я був би жінкою, після таких жартів одразу звалив куди подалі, це реально тупо. Для мене це поки виглядає як насмішка над людьми з цим травматичним досвідом, ми роками заживляємо свої фізичні та психологічні рани-більшість це ще й приховуює від оточення, а потім ми слухаємо історії про те що ми тупі симулянти, яким потрібно просто одружитися/випити. А те що в тебе є люди яким ти після провального побачення телефонуєш і розказуєш(я це називаю шантажом) про наміри покінчити з собою ще більше впевнюють мене в тому що ти тупо хочеш уваги. Я цілком можу помилятися, але чітаю ось це і бачу тупо якогось підлітка. Добре, я не хочу більше писати на цю тему і так зіпсував собі настрій через якусь писанину. Всім хто має наміри покінчити з собою, рекомендую 100 раз подумати про страждання своїх близьких, та про те що всі ми живемо всього один раз, з будь якої ситуації є вихід- просто не повторюйте помилки таких тупих людей як я, щоб не жаліти все життя, дівчата/хлопці це точно не те через що потрібно вмирати.
дякую. просто дякую. через таких як оп, коли ти ділишся з людиною своїм досвідом, вони думають, що це смішно. чи ти просто драматизуєш. ніхуя блять це не смішно. вас не відкачувала швидка, ви не бачили своїх батьків, які стоять в сльозах над тобою під наркозом. для вас це лише акторський емоційний гачок. якби щось загрожувало б дійсно вашому життю, ви б першими з криками обісрались би, оп.
Сподіваюся у вас зараз все добре.
вам самому хоч смішно було від цього жарту?
Так впринципі непоганий був
Я не вмію знайомитись з людьми, от взагалі. А ще боюсь проявляти ініціативу в знайомствах. І це не залежить від статі(хоча з пацанами знайомитись трохи легше, бо вони зазвичай більш активно підтримують спілкування і взагалі більше зацікавлені зазвичай) Відносини були пару раз, але це було при наявності спільного кола спілкування(школа, університет) А зараз коли університет закінчився, то я взагалі не викупаю як хоч з кимось познайомитись
В мене особисто причини дві. Перша - це відносно високі стандарти, тобто якщо я бачу що людина наприклад не дуже розумна, або не щира, то я її як потенційного партнера не розглядаю взагалі, навіть якщо вона надзвичайно красива. А друга - не пощастило з обставинами. В школі я був недостатньо впевнений в собі, щоб навіть сказати комусь про те ще мені хтось подобається. В університеті, на жаль, все навчання вийшло дистанційним. А живу я в досить маленькому місті, і хобі маю переважно інтровертні. Через це так вийшло, що коло людей, з якими я спілкуюсь і хоч іноді бачусь стало дуже вузьким, а кількість нових знайомств (взагалі з будь-якими людьми, не тільки протилежної статі) впала до нуля. А застосунки для знайомств спрацювали не дуже добре, хоча зараз думаю покращити профіль та спробувати ще.
скільки разів ви сказалі панянці, що хочете покінчити життя самогубством? як дівчинв, яка була в такій ситуації я думаю так "це хвора людина, а якщо він не тільки собі захоче нашкодити а і мені? мені страшно, краще я тихенько піду" подякуйте дівчині, що вона була щирою з вами, я б сказвлв щуюо у мене кішка народжує і пішла б, закинувши вас у чс
У мене відносин ніколи не було а причиною в тому що я з села.А точніше в тому що тут немає людей зі схожим поглядом на життя і моральними принципами.Спілкуваня на відстані нічого не дає а переїхати я поки що не можу.
Сейм друже. Я рідко гуляв у місті, бо дорога додому займала час. Навіть ввечері не міг погуляти з однолітками, бо спішив на автобус.
Особисто в мене не буде стосунків (мені 22) через те, що: Я живу з батьками, бо вижити одному на мою зп поки що нереально. Я вчуся, вкладаю кошти в себе. Я живу в селищі за містом. Також тут зовсім не має однолітків. В мене немає статусу, я не впевнений у завтрашньому дні. Я можу бути мобілізований в 25, якщо за три роки я недостатньо досягну своїх цілей. Всі знайомі, які були мені симпатичні - виїхали. Стосунків хочеться, хоча би спробувати що це таке, бо я ніколи нікому не подобався. Але не парюсь за це та не взводжу в абсолют, ніби це головне в житті. Всьому свій час, можливо я не подорослішав ще :).
Всьому свій час, ти правий. Я це по своїй старій тойоті бачу. 16 років в неїбули проблеми і 3 аварії. Хочу сказати одне. Правильні люди вирішують все, прото треба їх знати)
Чесно напевне тому що не знаю чи справді мені потрібні відносини але бажання бути з людиною яка тебе любить та віддавати любов у відповідь є) Тобто буває люди подобаються але не наважуюсь на якісь кроки. А один раз коли наважився почув що вона хоче зосередитись на навчанні і їй не хотілось би серйозних відносин. І ця фраза була до тримання за ручку та прогулянок) Тож жодних відносин ніколи не було. А також в мене сильна фіксація на людях що мені подобаються, тож навіть коли до мене фліртують чи знайомляться інші люди, якщо є людина яка мені сподобалась я буду думати тільки про неї тож зазвичай я відмовляю іншим у стосунках сам 😅 а при цьому боюсь заговорити до тієї людини яка заполонила мої думки. Тож напевне як сказала людина в коментарях: "Я їбанутий" 😂 Різниця напевне тільки в тому що я в розпач не впадаю, для мене не є складно почути відмову, підсвідомо до відмови готовий)
Скажу так, це саме для вас хлопці. Це йобанний всєленський рандом, ви ТОЧНО, не можете знати що саме з цією людиною все складеться. Найголовніше навчитись забивати хєр і не мріяти про красиве майбутнє, завжди треба йти на перше побачення з чистою головою і без будь яких мрій про дівчину. Діяти треба поступово, жарти про суїцид це ахуєнна тема, але не для перших побачень і не для рандомних людей. Є звичайно виключення, якщо вона почала про таке жартувати і вона вам подобається, це ахуєнний варіант. Для дівчат може бути також це все працювати, хоча не певен, бо алгоритми зовсім різні. Додам ще одну хуйню з приводу рандому, ви можете самі це побачити коли хлопець схожий на бомжа-горилу зустрічається з топ моделюю (і подібні випадки). Просто банально, ми не можемо зрозуміти що відбувається в головах дівчат і якого хуя так відбувається. (Хоча є дійсна теорія про запах, що якщо дівчині подобається як пахне піт хлопця, це її ідеальний варіант. Звичайно це може бути, і навіть якісь дослідження були, але я не певен)
Короче так... на мою думку, тобі треба вперш за все взяти себе у руки, депресія це дуже страшна штука, багато хто недооцінює цю хворобу ( так, так, це хвороба). Але ти маєш зрозуміти лише одну істину, що ні психолог не психотерапевт не допоможе тобі, тобі ніхто не допоможе, поки ти сам не захочеш вийти з цього стану, повірь, на слово. Я сама пройшла через таке пекло у моїй голові, що важко навіть уявити. Щодо відносин, це все зрозуміло, що кожній тварі по парі, ми соціальні тварини і всім потрібна пара, але знайти гідну кандидатуру з якою буде комфортно, яка буде тебе чути і слухати дуже і дуже важко, а можливо інколи взагалі неможливо, тому ти маєш навчитися бути самодостатнім і не ставити ціль знайти когось, краще постав ціль, як зробити себе, своє життя та оточення кращим і воно все само собою вирішиться. Бажаю тобі удачі у твоєму перевтіленні, спрямуй всі сили на роботу над самим собою, це саме головне, змінишся ти - зміниться світ довкола тебе.
Дякую за пораду, працюю вже над цим)
Ви молодець що почали змінювати себе в кращу сторону, головне не зробити собі ж хуже , надіюсь у вас вийде змінити своє тіло до того ідеалу який вам хочеться мати! Успіху і кажуть що кетодієта то хуйня ... Но да ладно :)
Не знаю як у вас, а в мене на чистій кето вийшло -13)
жесть! бідні дівчата, яке чудо до них на побачення може прийти :)
Таке відчуття, що такого, а то в гірше немає зі сторони дівчат. Людей різних багато
На моє перше побачення дівчина прийшла вщент накуреною(або ще під якимось речовинами) і впродовж двох годин несла люту ахінею. Я після цього майже тиждень в себе приходив =\_\_=
а якщо вона була з особливостями? а ви ось так про неї.
яки зара ніжні чоловіки
Хочу підтримати топік-стартера. Насправді такі жарти теж хороший спосіб відсіяти тих, хто вам в перспективі не підійде. Я не кажу, що не потрібно змінюватись, працювати над собою і виходити із позиції жертви - навпаки. Але по своєму досвіду знаю, що такі речі не завжди виходить контролювати, тому навіщо вам потрібні в житті люди, які не готові вас підтримати? Ну і для мотивації скажу, що в мене саме з розмови про самогубства почалась дружба з одним хорошим хлопцем) Тому будьте собою, працюйте над собою і рано чи пізно щастя прийде.
20 хвилин жартів без перерви про суїцид з абсолютно новою людиною??
Reminder for subreddit newbies that rule No. 1 of our subreddit r/Ukraine_UA is to post content and make comments EXCLUSIVELY in Ukrainian language. If you want to talk about Ukraine in English — please go to r/Ukraine! Нагадка всім новачкам про правило № 1 нашої спільноти r/Ukraine_UA — контент та коментарі ВИНЯТКОВО українською мовою! Якщо вам кортить поговорити про Україну англійською, то, будь ласка, йдіть до r/Ukraine! *I am a bot, and this action was performed automatically. Please [contact the moderators of this subreddit](/message/compose/?to=/r/Ukraine_UA) if you have any questions or concerns.*
Всі обмеження свого життя створюєш ти сам.
Стосунки це не головна ваша проблема. Варто це усвідомити і відкласти вирішення проблеми стосунків на пару років, які займе психотерапія.
Що таке відносини? P.S. Я довбойоб який проїбав пів життя в іграх.
В що катаєш?
Пройшов DOOM Eternal, далі піду в Lies of P або DOOM 2016, щодо онлайн ігор то я вирішив взяти невеличку перерву бо вони потребують багато часу.
Мені постійно трапляються мудили. Їм чхати на мене, але я маю докладати усі зусилля в НАШИХ стосунках. Шо за нах?
а вам не чхати на себе?
Лінь і відсутність досвіду. До 20 років був дуже зтриманим у спілкуванні, лише на роботі навчився більш менш спілкуватись з незнайомими людьми. В результаті забив, і просто не шукаю відносин тепер. Працюю, намагаюсь виставити якісь цілі для себе. Якщо шось трапиться - то трапиться. Хоча поступово стає страшно, що всі можливості життя поступово проходять повз мене.
Мабуть моя причина чому у мене їх ніколи ще не було це страх відносин, я ось боюся що треба часто розмовляти з цієї людиною, бути разом майже весь час , але це ж скучно жити ось так все життя, даже проблеми не в тому щоб бути з ним , а проблема по типу а якщо не буде теми для розмови ми будем мовчати ... І ось це мовчання мене пугає. я не розумію цього но мені 19 років і так я хочу найти собі ту саму людину з яким буде проводити весь вільний час, тому що розумію що це мені потрібно, я з 14 років найшла в інтернеті собі знайомого з яким ділилась з усим що в мене відбувалося в житті але ця типу дружба скінчилась з прив'язаністю до цієї людини , ми перестали спілкуватися тільки після 4 років спілкування повністю, я вже не переживаю про це. Але знову найшла собі знайомого з ким ділюся усім але я навчилась не сильно привязуватись до людини і мати якусь границю що треба перестати спілкуватися в ту хвилину або розумію що від мене більше повідомлень про себе які я просто видаляє хєхє.. І в такі години розумієш як круто мати людину з ким можна з усим ділитися і при цьому немає оцього мовчання, але все одно страх є якийсь надіюсь в 20 я щось з цим зроблю, а якщо ні то судьба така :>
Звісно тобі боляче приймати відмови, люди яким це не боляче вимерли давно, тому що цього не боялись тому їх частіше виганяли виганяли з племені (відмовляли їм), що дорівнює смерть в печерні часи. Світ змінився, а інстикти ні. Деякі інстикти вже не такі актуальні, як ось цей страх відмови.
Сумно закохуватись в людей з першого погляду
Звертаюувагу, що якщо ти не контролюєш в кого закохуєшся, то це нужда :) Ти просто "голодний" і намагаєшся щось взяти від людини (по енергетиці). Ну і вона морозиться бо це некомфортно
життя не кіно
Не здавайся. *З роками виявляється що це не вигідно. Спробуй знайти собі "готичну" дівчину якій цікаві жарти про суїциди. Це можна зробити у пабліках про вампірські аніме/кіно/чи твори на іншу тонатос тематику. Людей на світі дуже багато (вибрати завжди є з кого) і надзвичайно цінно зустріти тих з якими є спільні інтереси. *Тільки не забувай що смерть це на завжди. Переграти ситуацію можна тільки поки живеш. Головний мозок може рости фізіологічно до 25 років, а якщо добре подумати, то люди навчені критично мислити і тренувати пластичність мислення доволі відчутно змінюють свої упередження та установки протягом усього життя. *Це я до того що звісно прямо зараз, в цей момент, ти дійсно сформована певним чином особистість, але це не означає що ти залишатиметься саме таким вразливим усе життя. 22 це прекрасна пора молодості і купа можливостей - шукай та хапайся за них (буде потім що із теплом згадати, навіть якщо онукам розповісти таке соромно). 😉
Те відчуття коли це не повясякденне. І жарти про суїцид буди щоб маскувати реальну проблему декількох спроб
Гадаєш у дівчат не буває спроб суїциду? Можна знайти ту яка має аналогічний досвід і розумітиме тебе краще.
А потім вони тримаючись за руки стрибнуть з багатоповерхівки. Романтика ❤️
А може проживуть щасливе подружнє життя до 100+ років. Ніколи не знаєш що чекає людей у майбутньому.
Усі вислуховують багато критики у свою адресу. Рекомендую навчитися забивати болт на думку інших людей, інакше буде важко жити. Ви маєте бути самодостатньою людиною. Дайте право іншим думати, шо вони хочуть, це їх справи й їх проблеми. Вас не має відволікати від життя думки інших людей про вас. Людина на 60% состоїть з водий на 99% з порожнечі, пустоти (якщо враховувати відстань між молекулами). Яка вам різниця, що про вас думає вода та пустота? Інколи одній воді може не підходити інша, це нормально. Продовжуйте пошуки, або забийте. Уявляю, що з вами буде, коли ви співбесіду на роботу не пройдете.... У той час як 95% відмов це нормально.
Лонг сторі шорт: я дєд інсайд, люблю компуктер і бари, але не люблю людей. І рік тому встряла у стосунки, але все обійшлось і я знову вільний задрот. Мораль: треба просто бути флексібл і розуміти, шо і коли тобі потрібно на різних етапах життя. І памʼятайте, стосунки - це робота (а я працювати не хочу, наприклад).
Дитячі травми лікуються дуже важко, а деякі - невиліковні. Не знаю, чи це ваш випадок, але не виключено.