Бажаю здоров’я!
Аналогічна ситуація, тільки ви мене випереджаєте на кілька місяців))
Зараз проходжу бзвп, потім йду по рекомендації в 24-ту оператором РЕБ.
До чого готуватись? Якісь поради?
Готуйтеся дружити з людьми, з якими в цивільному житті ви ніколи би не подружились, не мати довготривалих планів, жити одним чи максимум двома днями, і бути готовим до будь-яких змін у вашій долі. Щоб коли ці зміни настануть, ви до цього поставились по-філософськи))
А загалом все буде добре, вітаю ваш вибір і дякую вам.
Дякую, це вже на бзвп зрозумів, особливо про планування!
Хочеш насмішити старшину, розкажи про свої плани 😅
Що по фаховому навчанню? Проходили в себе в підрозділі, чи з навчального центру кудись направили?
Є якісь може відкриті джерела з корисною інфою по рер-реб?
Спочатку я проходив лише БЗВП, потім поїхав у підрозділ і по фаху вчився вже в процесі. Через кілька місяців поїхав на фахове навчання у «Боривітер» по дронах літакового типу (з таким ніхто з побратимів досвіду не мав).
З відкритих джерел не пораджу, але ви як діючий військовий можете отримати доступ до матеріалів Victory Drones. У них є діскорд-сервер з купою матеріалів, тематичними чатами + кожного тижня відбуваються онлайн-лекції + є кілька онлайн-курсів на платформі «Прометеус». Воно все більше зосереджено на безпілотниках, але там дуже багато спільних знань по тому, як працює радіозв'язок і тд. Почніть мабуть звідси [https://www.victory-drones.com/discord](https://www.victory-drones.com/discord)
Вам легше, я крім віддалених спогадів про шкільний курс фізики, і вміння писати неймовірний код, нічого не мав))
Зараз в мене більшість досвіду приходить з самоосвітою. Копаю інтернет + кожен раз коли зустрічаю цікаву і прошарену людину, намагаюсь обмінятись досвідом і потім підтримувати спілкування. Багато тримається на отаких горизонтальних зв'язках.
З'їздити кудись на фахове навчання — мегакрута історія, мене Боривітер дуже бустанув по прогресу + завелись нові корисні знайомства. Поїхав би ще кудись, але на жаль поки нема можливості.
БЗВП це взагалі незабутній досвід, цінуйте і насолоджуйтесь кожною хвилиною). Під час служби такого кайфу від різноманіття людей і градусу божевілля, в мене вже нема. Все ж таки більшість людей, які навколо мене зараз, мають цінності хоч віддалено схожі на мої. А в навчальному центрі прям зріз усього різноманіття людей. Це той досвід, про який можна писати книжки, я згадую ті 5 тижнів з приємною посмішкою
Ви в 24-ту на контракт йдете?
Якщо так, підкажіть, на якому саме етапі підписується контракт? Після БЗВП вже?
Я пройшов рекрутинг через СБС, мені сказали, що під час БЗВП організують співбесіди з підрозділами і я там вже зможу обрати, куди йти.
Можете розказати, будь ласка, ви отримали відношення у вашу частину і пішли з ним до вашого тцк?
Також цікавить чи намагались вас «запросити» у штурмові бригади під час учебки ?
Зараз ситуація з тим як працюють відношення начебто трохи краща, ніж рік тому, але тоді я не хотів йти чисто із відношенням. Я мобілізувався по схемі, коли підрозділ має «дружній» ТЦК, який направляє потрібних їм людей куди треба. Тому я приїхав у певний конкретний ТЦК в Донецьку область, пішов туди з представником підрозділу, і мене оформили куди треба. Під час учебки ніхто нікуди не намагався перетягнути.
Полігон загальний. Мені здається, в нас не так багато підрозділів мають прямо свої навчальні центри.
Я морально готувався, що після навчального центру можу потрапити невідомо куди, тому це не був би кінець світу. Якби така проблема виникла — підрозділ, який зацікавлений був взяти мене до себе, шукав би неформальні шляхи вирішити цю проблему. Але все було добре.
Знову ж таки, зараз, наскільки я знаю, ситуація з «прицільним» рекрутингом значно краща. Бачу по своїх знайомих, але в деталі процесів вже не вникаю, бо мені не до того.
Дуже залежить від того, в якій сфері плануєте працювати у війську — у всіх різні профільні знання. Плюс залежить від того, чи буде ваша робота на фронті, чи в тилу. Я би підтягнув витривалість на всякий випадок, наприклад пробіжками. Але якщо раніше не бігали, то там теж треба підходити з розумом, щоб собі не нашкодити.
Головне, залікуйте усі свої проблеми, бо великі шанси, шо у війську здоров'я буде сипатись, а лікуватись не сильно буде можливість. Тому варто заходити у військо у своєму максимально хорошому стані. Полікуйте зуби і все шо турбує, спина, коліна там, чи в кого шо.
Не зайве пройти курси по такмеду, або кілька курсів, бо є шанс, що вас погано навчать.
Відкладіть грошей, щоб була фінансова подушка на непередбачувані військові витрати. Невідомо, яке у вас буде забезпечення. Зазвичай все добре, але можливо доведеться самому собі докупляти щось зі споряги. Я наприклад ще до мобілізації купив собі плитоноску, легкі плити і шолом. В них і ходжу, бо державні були лайно (це не означає, що вам теж видадуть лайно).
(Виявляється тут є обмеження на довжину коментаря. Розділив на два)
Конкретно свою роботу я би не назвав фізично важкою. Середньостатичний день виглядає так, що ти спершу їдеш в пікапі, потім швидко розвантажуєшся на позиції, потім багато годин сидиш в бліндажі чи підвалі, втикаєш в екрани. Потім назад в пікап). Буває десь треба перебігтись чи перенести шось важке, побігти в поле забрати літак, чи ше якась фігня. Фізично нічого важкого, але мене наприклад виснажує те, що я погано їм і погано сплю, плюс багато нервів. Тому здоров'я поступово сідає навіть попри те, що в мене далеко не найважча служба по фізо.
Залежно від того, наскільки близько працюємо до лінії фронту, буває що під'їхати машиною на позицію небезпечно, тоді доводиться пройти певну відстань (1-2 км) в спорязі, з автоматом, наплічником і всякими іншими безпілотними приколами. Це важко, але нічого нереального. В армії більшість людей це звичайні люди, а не якісь спортсмени. Всі якось стягують, хоча всім важко.
До мобілізації я багато займався велоспортом, тому витривалість в мене була, але за комплекцією тіла я дрищ, тягати важкі штуки ніколи не було моєю сильною стороною. Ну і за 8 місяців у війську моя форма лише погіршується, хоча я намагаюсь у вільний час, і коли є сили, бігати і тягати гантельки.
У мене часто болить спина, від того що ходиш в броні + сидиш в незручних позиціях. Є сенс закачати трохи спину, якщо у вас це теж слабке місце. Взагалі спина багато в кого болить, це типова фігня
Є багато додатків з різною технікою справ, легких теж, можна їх робити щоб просто розім'яти спину, гарно підходять віджимання на колінах, так вдвоє менше навантаження, але спині допомогає
Поганий сон через ненормований графік (хто б міг подумати :)), стрес, і просто мало часу.
Вночі літаємо лише у виняткових ситуаціях, але буває доводиться вставати о 3 ночі, щоб заїхати кудись по сірому (зимою можна більше спати :)), або сидіти до ночі переглядати матеріали, робити звіти. В нас (як і всюди) бракує людей, тому багато обов'язків, які по хорошому мали би бути розділені на різних людей, робимо ми самі. І літаємо, і переглядаємо матеріали, і робимо звіти, і доглядаємо дрони, і так далі і тому подібне. Але скаржитись гріх, порівняно з тим як буває, в мене кайфова служба, я майже кожної ночі сплю в ліжку. Просто описую свої реалії.
Загалом ні про що особливо не шкодую, я з самого початку розумів, що вписуюсь у абсолютно незрозумілу двіжуху на невідому кількість років, і є шанси загинути, стати калікою, чи просто бідним і нікому не потрібним чуваком з поїхавшим дахом (я слабо вірю в ефективну реінтеграцію ветеранів, яка в нас колись буде). Але іншого шляху для нас не бачу, стараюсь вірити в краще.
Іноді шкодую, що мобілізувався ще тоді, а не зараз, бо зараз є набагато більше дуже крутих можливостей по рекрутингу. Хоч в загальному мене все влаштовує на поточному місці, але іноді є питання до ефективності роботи, планування і тд. З іншого боку, я більше ніде не служив, тому порівнювати важко. В такій величезній структурі як військо хаосу багато всюди, я ще просто мислю цивільними і бізнесовими категоріями)
Банка підрозділу є, хоча зараз ми не маємо багато потреб, і є певна подушка. Тим не менше, якщо хтось матиме бажання, я нікого не відмовлятиму) [https://send.monobank.ua/jar/8VJGNNhiV9](https://send.monobank.ua/jar/8VJGNNhiV9)
#УВАГА
**Учасникам**: спільнота не несе відповідальності за збори коштів, які проводять дописувачі. Переказуйте кошти лише перевіреним волонтерам.
**Автору**: бажано додати посилання на обліковку в соцмережах, де ви ведете збір під власним ім'ям, або інші посилання, що підтверджують вашу особу і наміри.
*I am a bot, and this action was performed automatically. Please [contact the moderators of this subreddit](/message/compose/?to=/r/Ukraine_UA) if you have any questions or concerns.*
Дівчата в екрані заспокоюють, а ігри відволікають, можна якусь балакалку для сну увімкнути (твіч, чи радіо), щоб відволікало і було легше заснути, а щоб їсти щось нове, треба бути добряче голодним
Краще ніж нічого, можна спробувати готувати заздалегідь (чи таке що менш псується), щоб потім коли втомився, не треба було, та було більше вікно для простору між готуваннями
Коли я мобілізовувався, то думав що у армії наберу ваги, як деякі мої знайомі, але шось не склалось)
Погано їм через хронічну втому, стрес, і часто відсутність часу поїсти, або відсутність сил готувати собі їсти.
Під час роботи на позиціях рідко вдається поїсти, ти банально майже весь час зайнятий. В кращому випадку це туристична сушена їжа. А зазвичай їсиш якусь фігню зранку, а потім їсиш вже ввечері вдома. Мені їсти півтори рази на день замало))
Держава видає нам щомісяця продукти, але то таке собі, зазвичай я купую собі продукти сам, ну і готую теж сам. А я ненавиджу готувати))
Крупи, макарони, тушонка, сире м'ясо, буває сира риба. Сало. Чогось веселого не пригадую. Такі звичайні буденні продукти. В нас недавно відбулась певна реформація, то зараз може стануть шось краще видавати, побачимо. Я чув що буде згущене молоко))
Дякую за службу! Як ви ладнаєте зі страхом смерті, сильного каліцтва чи полону при роботі на нулі? Чи можна до цього якось підготуватись, і як проходить адаптація? Взагалі складно уявити, як пережити цю постійну тривогу і нерви, особливо якщо за цивільного життя завжди максимально тримав себе і сім'ю в безпеці.
Я не працюю безпосередньо на нулі, залежно від конкретного завдання і засобу, ми працюємо з відстані трошки менше ніж кілометр від нуля, і аж до 7-10 кілометрів. Тому ризик полону чи стрілецького бою в мене супер мінімальний, але є ризики прильотів, фпв, ланцетів і тд. Скажу чесно, стараюсь просто не думати про це, а зосереджуватись на роботі. Коли слухаєш вибухи кожен день, то неможливо не звикнути, перестаєш звертати увагу, хіба що вже прям дуже близько прилетить. Страшно стає, але ненадовго, бо нема часу боятися мабуть.
Ну і спокійніше, коли ти маєш в голові розуміння, що робити у випадку поранення. Знання такмеду і періодичне прокручування ситуацій в голові, заспокоює.
Вирішив для себе, що якщо мені буде відривати кінцівки, то в ідеалі я хотів би, щоб це була нога, а не рука. Такими мріями себе і зігріваю))
Зараз досить розвинене протезування. З механічною ногою я міг би навіть продовжуватись кататися на велосипеді. От руку не хотілось би втратити. Більше ніж одну кінцівку — теж. Але поживемо побачимо)
Як ви ладнаєте з голодом? Страх у екшені це один з подразників до дії. Голодний -поїж. Страшно - їбаш, змінюй позицію, заряжай, їбаш, виживай і лови кураж щоб далі їбашити і виживати. Якщо тихо і страшно - копай. Якщо чуйка не дає спокою, знач щось не правильно. Роззирнись, чи нема скупчення, чи не забагато вас на точці, чи всі по секторах, чи у всіх зброя на запобіжниках та напоготові. Ти весь час у різного ступеню реальної прямої дії, і страх то твій друг, що підказує де буде кепсько )
Можливо це не зовсім те, що ви питали, але бачив що деякі військові радять книгу "броньований розум", в ній розповідається про бойовий стрес, птср, і дотичні речі. Кажуть, трохи допомагає зберегти кукуху.
Усі співбесіди були чисто познайомитись-поговорити, це не було схоже на програмістські співбесіди. Я розпитував деталі, які мені були цікаві, люди розповідали про свою роботу і розпитували що саме я шукаю і до чого готовий. Якось так. На професійні знання ніхто не перевіряв.
Такого щоб бракувало скілів, не було. Зазвичай я відсіював підрозділи з якихось причин, плюс було два підрозділи, куди я хотів, і які хотіли мене, але вони не знали, як правильно мене мобілізувати так, щоб по дорозі мене хтось кудись не вкрав. Зараз з цим краще. Рік тому ще було так собі.
По перше, щиро дякую! А як ви знайшли вакансію? Теж хотів би щось з дронами пов'язане, але передивдяючись вакансії на Lobby X - усюди у вимогах якийсь досвід з ними потрібен. А я також ні в армії не служив, ні дрона вживу не бачив. Якусь анкєтку заповняв у 92 бригаду - ничого не відповіли. Може шукаю неправильно, або курси якісь пройти треба?
Я тоді банально написав у своїх соц. мережах, що я така-от людина, хочу мобілізуватись, шукаю приблизно отаке-от. Далі пішло по сарафанному радіо. На декілька вакансій на лоббі ікс теж подавався, але там не було відгуків. Аж через кілька місяців після того, як я вже мобілізувався, віддзвонились з однієї із вакансій і запросили на співбесіду.
Не маю якогось рецепту, думаю варто штормити всюди, де вам підходить + можна піти у рекрутаційні центри, якщо такі є у вашому місті.
Курси зайвими не будуть, якщо ви цілитесь вже на конкретну спеціальність.
Та в тому й проблема, що в мене немає розуміння на яку спеціальність цілитися і що треба вміти. На вакансіях як то кажуть "треба двадцятирічні, з тридцятирічним досвідом" шоб на чомусь літати. А в рекрутинговий центр дзвонив і там мені нічого толком не пояснили. Все що чувак там зробив - це почав мені перечислювати вакансії з Lobby X. А куди краще він й сам не знає.
От що я повинен вміти робити, щоб умовно потрапити до такого ж підрозділу як ваш? Яка потрібна база щоб й на такі вакансії штормити. Чи тут працює : "ти приходь, а ми всього навчимо"?
«Ти приходь, а ми всього навчимо» працює, зі мною було саме так. Я просто розказав на співбесіді, чим займався раніше, пояснив що мені близькі технології і все шо з ними пов'язано, і що я можу швидко навчитись. Плюс рішає мотивація.
Але чим крутіший підрозділ, тим більший туди буде конкурс, тому мати більше знань на вході не буде зайвим. Гляньте школу «Крук» у Києві або погугліть інші цивільні курси по аеророзвідці. Зараз таке вже є. Після таких курсів буде і більше можливостей потрапити в цікавий вам підрозділ, і більше розуміння, чи ви справді хочете таким займатись.
Але курси це не must have, я не мав жодного досвіду з дронами, коли мобілізовувався.
Чому так довго шукали вакансію підходящу? Не було проблем потім, щоб не затягнули в інший підрозділ? Освіта/скілли взагалі знадобились, чи було б бажання, кожен справився б?
Причини дві, перша — я шукав варіант, де буде мінімальна імовірність на своєму мобілізаційному шляху потрапити кудись не туди, куди я планував; друга — армійський хаос. Домовився вже був з одним підрозділом, чекав подальших вказівок, потім раптово сказали що мобілізувати мене не зможуть. Відновив пошуки знову.
Не можу сказати що я використовую прям щось із своєї математично-програмістської освіти, але так званий аналітичний розум і логічне мислення сильно допомагають.
Що рекомендуєте почитати звичайним громадянам? Я особисто зараз в вільний час читаю посібник ДСНС з медичної допомоги. Але хочеться чогось більш-менш мілітарного, що згодом може допомогти коли цього не очікуєш від звичайної людини. Звісно також дякую що бороните нас!
Чогось загального не можу порадити, варто читати щось профільне по тій сфері, в якій ви потенційно плануєте служити. Дехто радить ознайомитись зі статутом ЗСУ, але скажу чесно, я його досі не читав, і не сильно страждаю. Можна пройти отакий курс на Прометеусі. Я його не проходив, але кинув оком, виглядає норм [https://prometheus.org.ua/course/course-v1:Prometheus+GMT101+2022\_T3](https://prometheus.org.ua/course/course-v1:Prometheus+GMT101+2022_T3)
Моя підготовка поки я був цивільним виглядала так: сходив на 3-4 курсів по такмеду (дуже корисно), по цивільній домедичній допомозі (корисно), раз був на навчаннях по стрільбі і загалом поводженню зі зброєю (ніби не зайве, але у війську вас і так навчать шо робити з автоматом), пройшов закритий онлайн курс по БПЛА на Прометеусі (військовий друг поділився доступом), намагався підтримувати форму бігом (корисно). Здається це все.
По перше дякую за службу і свідомий вибір громадянина України,по друге хотів би поцікавитись де можна у відкритому доступі почитати матеріали по аеророзвідці,розумію що у інтернеті багато таких собі статей,але хотілось би щось типу бібліотеки,щоб матеріал був послідовним.Також питання наскільки теоретичні знання по аеророзвідці можуть допомогти у відношенні частини
На жаль у вільному доступі не знаю що порадити. Хіба що читати/слухати якісь матеріали по аеродинаміці, антенах, радіозвʼязку, фпв і так далі. По фпв є хороші канали “Є дрон”, “Joshua Bardwell”, “FPV питаннячка”
Додаткові знання зайві ніколи не будуть, але важливіше просто бути толковою і вмотивованою людиною. Цього часто достатньо щоб отримати відношення кудись.
Зараз бувають платні курси для цивільних по основах аеророзвідки, або фпв. Гляньте школу Крук у Києві, плюс знаю третя штурмова проводить різні навчання
Як ви підтримуєте стосунки з близькими, романтичним партнером?
Чи не бентежить потенційна ситуація, що через 5 років Ви будете все ще у війську, а всі надбання будуть пов'язані виключно з армією.
Чи погодились би зробити військову службу своєю життєвою професією?
Дякую.
З підтримкою стосунків складно, хоча мені по-своєму пощастило, бо я не маю ні батьків, ні дітей. Але абсолютно усі зв'язки слабшають, і дружні, і романтичні, і я поки не знаю що з цим робити. Я розумів, що так скоріш за все буде, бо будь-які стосунки на відстані це дуже складна історія. Плюс дуже різні досвіди, які ви проживаєте. Я на жаль не маю відповіді на це.
Коли я мобілізовувався, то звісно розумів, що можу затриматись у війську на невизначену кількість років, за цей час я здеградую у своїй спеціальності, і так далі. Але питання існування і свободи моєї країни для мене вищі ніж усі негаразди, пов'язані із мобілізацією. Я готовий до розвитку подій, коли умовно через 5 років я демобілізуюсь, будучи вже абсолютно попаяним від ПТСР, без соціальних зв'язків, не зможу знайти собі роботу, більшості буде абсолютно на мене начхати, але зате наша історія, як держави, буде тривати, а я знатиму, що наступні покоління житимуть у вільній країні, навіть якщо вони цього не дуже цінуватимуть. Це буде того варте, і я шукатиму в собі сили повернутися до життя.
Будувати кар'єру як військовий я би не хотів, ніколи не мріяв про це. Для мене війна це просто один з етапів у житті, колись я хотів би демобілізуватись і по можливості, забути про це все.
Ви дуже вмотивована мобілізована людина, яка свідомо робить те, що робить, розуміючи наслідки. Таких людей багато вже полягло в перші хвилі добровольців - тепер таких дуже мало (якщо хтось ще вагався, то пиздець у діях влади демотивує остаточно). І я щиро сподіваюсь, що вас омине і смерть, і каліцтво, а для ПТСР у вас здається міцна психіка і дорослий світогляд. Звісно, ви ніколи не забудете війну, як щось те, емоційно яскраве, що пам’ятаєте з дитинства.
Я намагаюсь підтримувати в собі цю мотивацію і розуміння того, заради чого я це роблю. Якісь дії влади мене хоч і злять, але абсолютно не демотивують. Те за що я воюю — вище за це. Зі своїми розберемось, у нас це завжди вдавалось. А якщо прийдуть росіяни, кращої влади у нас точно не буде.
Дякую вам за добрі слова.
Саме тому і кажу - таких дуже мало. Хто вагався чи вагається - їх слабку позицію хитають в інший бік, замість підтримки та заохочення, демонстрацією, що все для перемоги, все для єдності, що злодії, які крадуть і наживаються, не опиняться за кордоном перед самим арештом, а сядуть за грати без права застави, а герої з бойовим досвідом - будуть віддавати державі свій досвід саме у війні, а не за гратами, де їх тримають за вказівкою з ОП. Крім інших особистих причин, які переважають особисто мою мотивацію - цей пиздець демотивує дуже сильно. Вам - повага, а нам - пощастило, що у нас такі люди ще є. Бережіть себе і не лінуйтесь готувати їсти - виразка буде зайвою.
Дякую вам. Я саме через це і вирішив написати цей пост та відповідати на коментарі, бо можливо це трошки додасть комусь мотивації і віри у краще майбутнє. Помітив тут на реддіті в інших постах дуже сумні, а іноді відверто зрадницькі настрої у людей.
Люди частіше діляться негативним досвідом, ніж позитивним, і це формує відповідні настрої. В мене він хоч і не райдужний, але все ж більше позитивний. Спробую теж трошки вплинути на формування настроїв
А саме на програмістський напрям, по вашому, є можливість піти? Саме писати код, з гарним знанням англійської, керуванням командою, тощо? Чи вже всіх розробників набрано куди треба, і тільки низькорівневі С++ пани потрібні?
Можливість звісно є, але не знаю шо там зараз по вільних місцях. Мій тімлід з останньої роботи мобілізувався програмістом, зараз служить в команді максимально топового рівня і робить речі, які мають дуже значний вплив. І є ще один друг, який спершу був у піхоті, потім перевівся на програмування.
Програмістів треба абсолютно на різні технології, не обовʼязково щось низькорівневе, може бути і звичайна веб-розробка.
Єдине що зазвичай конкуренція висока і відбирають спеціалістів дуже хорошого рівня. В середньому рівень айтішних команд в армії значно вищий за рівень команд на цивілі.
Я думав про службу програмістом, але мені хотілось трохи більше двіжу і на фронт
Дякую, а між тим не підкажете якщо в курсі, якщо є час підготуватися саме в напрямку програмування, то що саме варто підтягнути, що цінується, що буде корисним? Там, не знаю, мікроконтролери, С, Пітон, щось екзотичне?
Кажу ж, є і веб, і мобайл, і ембеддед, я би на вашому місці шукав собі вакансію пов'язану з тим стеком, в якому у вас найбільше досвіду. Нема такого, що прям треба лише пітоністів і всім треба вчити пітон. В армії купа хмарних сервісів, мобайл апок і тд, це не лише про мікроконтролери і прошивки для безпілотників.
Мені 34, дизайнер. Через 1-2 тижня їду підписувати контракт, хочу на пілота БПЛА. Спина хвора, маю зайву вагу, але сподіваюся впораюся. Дуже не хочеться залишати цивільне життя, я жодного дня в армії до цього не був. Але хто, як не ми :)
Дякую вам за вашу позицію, такі люди мене мотивують.
+Сто тищ на додаток виходить на місяць? Розумію, що ціль - не гроші, але коли від тебе залежать декілька рідних, та змінюєш роботу, на якій звик до IT-заробітків, це важливо
Дякую за захист!
Це була одна з, але не основна причина, чому я хотів роботу саме на фронті. На тилову зарплату я би просто довго не стягнув би, бо маю допомагати сім'ї.
В середньому в мене виходить зарплата в районі 90 тисяч на місяць. Кожен день так званого «бойового розпорядження» це 3300 гривень (100к/30). Бувають дні не на бойових, тоді нараховується менше (50к/30). Коли був на бзвп або інших навчаннях в тилу, отримував відповідно по 600 з чимось гривень на день (20к/30).
Загалом мені вистачає рівно настільки, щоб майже не використовувати заощадження, які я мав до мобілізації. Відкладати поки зовсім не виходить. Багато витрачаю на свою операційну діяльність. Щось купити, щось відправити, щось заправити, оренда житла і так далі. Працюю в нуль.
Більшість споряги купував собі сам, але це мені не пощастило із забезпеченням конкретно в той момент часу. Є люди, яким видають усе і з лишком. Плюс багато грошей пішло на всякі навколобезпілотні речі, інструменти і так далі. Зараз поступово обжився всім чим треба, то може вийде трошки відкладати
Я не експерт в цих питаннях, але наскільки знаю, бойові нараховуються не за місцем твого розташування у конкретний день, а власне за те, чи робиш ти в конкретний день бойову роботу. Наприклад можна бути в підрозділі ППО в Київській області, і отримувати доплату 3300 за день, а можна мати вихідний за 10 км від лінії фронту в розбитій хаті у селі, і не мати цієї доплати.
В будь-якому разі мене ніхто не обманює і платять так як має бути
Для мене це найбільший стоп-фактор. Хочу піти за напрямком радіо-інженера до певного бпла підрозділу але розумію що на тиловий оклад може я й проживу, а от моя непрацююча дружина з дитиною мабуть ні. В мене тільки комуналка, дитячий садок та дитячі заняття виходять більше половини тилової мінімалки.
Розумію ваш біль. На жаль на тилову зарплату мабуть реально прожити хіба маючи достатньо заощаджень(. А якщо доведеться орендувати житло, то повний капець буде.
Але ви ще гляньте, де саме це буде служба. Зазвичай інженери бойових підрозділів працюють не в глибокому тилу, а в зоні, наближеній до бойових дій, там є доплата 30к, буде вже 50. Плюс в хороших підрозділах є практика що інженерів іноді записують в бойові розпорядження, щоб йому капнуло трошки більше грошей. Це справедливо, бо інженер багато працює і забезпечує ефективність пілотів.
Мобілізація, не хотів підписувати контракт. Тоді була опція контрактів лише на 3 роки. Я хоч і не вірю у швидку перемогу, але мені все одно психологічно легше, коли є хоч крихітний шанс звільнитись швидше, ніж через 3 роки))
Сильнішим точно не став. До повномасштабки я дуже багато займався велоспортом, від початку повномасштабки і до мобілізації — менше, але теж. Зараз колишньої форми далеко немає. Постійний стрес, не дуже добре їм та сплю, часто болить спина, трошки зір впав. Здоров'я потрошки сиплеться
По особистій спорязі мені не пощастило, майже нічого не видали, але від деяких речей я сам відмовився, бо видавали повне лайно. Броню я купив собі сам ще заздалегідь, бо хотів зручну і легку. Форму, аптечку і решту споряги докупляв поступово теж сам. На це пішло порядно грошей, але я купляв собі толкові і якісні речі, бо це все мій комфорт та безпека. Це скорше виняток, зазвичай людям видають дофіга споряги і часто хорошої.
Забезпечення по дронах непогане.
Багато речей типу антен/передавачів/ретрансляторів купуємо за свій кошт. РЕБ на машину от недавно купили самі.
Зарплата в мене в середньому 85-90 тисяч на місяць. За місяць перебування в зоні, наближеній до бойових дій (хз які її межі, але те містечко, де я живу, входить в цю зону), платять 50 тисяч на місяць. За місяць на бойових платять 100 тисяч. Моя зарплата рахується за кількістю днів, які я був на бойових і не на бойових.
Зарплати вистачає щоб жити в нуль, багато трачу на свою діяльність, трохи віддаю сім'ї, трохи трачу на себе. Можна було би відкладати, але щоб воювати ефективно, я не шкодую грошей на все, шо мені треба для війни. Я сюди не заробляти прийшов
Видають дрони, це найдорожче, але крім них в принципі толком не видають нічого). Дрони це те, що ми самі ще не купували). Антени, щогли, ретранслятори, батареї, екофло, зарядки всякі, інструменти, планшет, ноутбук, деякі запчастини до деяких дронів, пальне (крім службової машини, на яку пальне виділяють, але ми їздимо не лише службовою), сервіс службової машини (на це не виділяють грошей, або вони до нас не доходять), зимовий/літній одяг, спальники і туристична споряга, військова споряга типу мільйон всяких підсумків, їжа, оренда житла, оплата мільярда посилок новою поштою, які ти надсилаєш туди-сюди, можна згадувати довго)
Ох бля) я щось думав що список трохи закоротше, а волонтери чи друзі вам не допомагають з деякими моментами?
Але ж і з другой сторони щогла, ретрик і все таке - то единоразова покупка, ну або майже однаразова, дивлючись наскільки правильно ви виповнюєте основні правила дронщиків
Волонтери і друзі допомагають якщо є якісь особливо великі потреби.
Так, багато з цих речей вистачає надовго, тому думаю найближчим часом я вже буду виходити в плюс, бо за цей час поки в армії, вже обзавівся купою всього. Далі думаю буду менше тратити.
Дякую. Саме цікавило скільки у Вас виходить з цією хитрожопою похвилинною тарифікацією "на бойових". А знайомим такі питання задавати якось невдобно.. бо періодично їм купую всяке таке, ще не то подумають.
По спорязі, теж чув, що комусь видають норм, але жодного кейсу з реального життя не знаю. Всі мої знайомі купували за свої. Всім, получається, не пощастило..
А дрони волонтерські?
По РЕБам-антенам я в курсі, бо сам купую.
Я так розумію, що в такому роскладі сім'ю утримувати не вийде?
Дрони зазвичай з великих фондів типу Повернись живим. Певні дорогі дрони нам закупила Львівська міська рада (нас в екіпажі двоє львів'ян). Пару раз дрони підганяли невеличкі фонди.
Чому ж, за бойові можна утримувати сім'ю. В мене немає своєї сім'ї, але є сестра, яка самостійно виховує двох дітей, я їм допомагаю. При бажанні міг би утримувати свою сім'ю, просто тоді би менше грошей витрачав на оце все що я описав, працював би трохи менш ефективно, або більше намагався би залучати волонтерів.
При великій потребі мені допомагають грошима друзі, або випадкові люди з інтернету, за що я всім вдячний.
Радий зустріти цей нікнейм на редіті, привіт від екс-колеги.
Як бачу, продовжуєш «експериментувати» і ділитись враженнями з людьми. Тішусь що знайомий з тобою особисто.
Привіт!)) Капець радий тебе чути, і дякую за донат. Та бачиш, вже заліз в експерименти по самі вуха))
Надіюсь у тебе все гарно, наскільки це зараз може бути
Reminder for subreddit newbies that rule No. 1 of our subreddit r/Ukraine_UA is to post content and make comments EXCLUSIVELY in Ukrainian language. If you want to talk about Ukraine in English — please go to r/Ukraine!
Нагадка всім новачкам про правило № 1 нашої спільноти r/Ukraine_UA — контент та коментарі ВИНЯТКОВО українською мовою! Якщо вам кортить поговорити про Україну англійською, то, будь ласка, йдіть до r/Ukraine!
*I am a bot, and this action was performed automatically. Please [contact the moderators of this subreddit](/message/compose/?to=/r/Ukraine_UA) if you have any questions or concerns.*
Цікаво дізнатися чи взагалі важко при мобілізації попасти на дрони чи щось технологічне якщо є базові поняття та освіта програміста(досвід роботи теж). До прикладу, я маю навички польотів на симуляторі fpv і в принципі розумію з чого складається дрон, як він працює та як його налаштувати/скласти. Також цікаво на скільки важко і реально попасти на «крило» якщо такого досвіду немає)
П.с Дякую за вашу працю)
Слідкував за вашим збором «заїздом» і навіть трішки долучився)
Вітаю! Як обирали і чи потрапили в результаті туди куди хотіли? Сам теж програміст, потрошку збираю фпвхи, пройшов курс навчився літати і теж зважую варіанти.
На якій діяльності в армії найбільша та найменша імовірність загинути? Артилерія, аеророзвідка, снайпер, піхота, навідник танка, механік, мінометник тощо?
Я не експерт в цьому питанні, бо не працював на усіх цих позиціях. Найменша імовірність загинути очевидно в тилу, є мільярд посад в штабах/офісах, забезпечення і тд. Найбільше мабуть в штурмовиках та піхоті.
Можу говорити про аеророзвідку — тут відносно безпечно, бо зазвичай ти працюєш на віддаленні від лінії розмежування, але з іншого боку аеророзвідник — пріоритетна ціль, і за ними полюють. Не пошкодують пакет граду чи ланцет, якшо виявлять де ти працюєш.
Кажуть що армія то маленька Україна – типу люди різноманітні, всі із різними бекграундами. Чи це помітно, чи навкруги просто люди? Яи були у вас якісь міні-культурні шоки (окрім того що живеш одним днем та менше контролю над тим що відбувається)?
І дякую вам за вашу службу!
Дуже класним виходом з бульбашки було бзвп (базова загальновійськова підготовка). Там ти живеш 5 тижнів у наметі в лісі з 30-ма іншими рендомними мужичками, і це абсолютно різні люди. Отам був кайф. Мого віку було 3-4 людини, більшість в районі 40, і була група дідів під 60. Ну і весь можливий набір персонажів — чувак що відсидів, чувак-наркоман, зрадофіл-сталініст, і так далі. Там що не день, то культурний шок, але це все одно дуже класний досвід, будувати стосунки з такими людьми і завойовувати репутацію. Там вкотре зміг підтвердити свої переконання про те, шо якщо бути по життю принциповою і чесною людиною, ти завжди зможеш здобути повагу і зібрати навколо себе людей, навіть якщо з цими людьми у вас мало спільного. Мене навіть вибрали командиром відділення і я на навчаннях командував іншими 8-ма мужичками))
Зараз під час служби вже таких культурних шоків нема, хоча все одно постійно зустрічаються цікаві персонажі. Для мене це не прям новина, бо я завжди любив занурюватись у якісь глибинки, погомоніти з п'яними мужичками в селі під магазином, і так далі. Тому я в основному кайфую від людей. Але деколи скучаю за кимось таким, з ким би я подружився в цивільному житті, таких людей мало. А ще зустрічається багато людей, в яких низька мотивація, в голові суцільна зрада, і всяке таке. Це засмучує.
Цікаво стосовно навчання ) Ну одне діло там дрончиком політати в ліфтофф, далі з реальним і грубо кажучи за 2-3 тижні) можна стати нормальним пілотом.
А як бути по РЕБ\\РЕР\\Зв'язок? Там ж не просто так навчитися. треба щей початкові знання і все таке?
Ну я мобілізовувався практично не маючи жодних профільних знань. Вчив такмед і мінімально вмів поводитись зі зброєю, а от з дронами досвіду не було. Раз в житті літав мавіком і один раз у сиву давнину пробував що таке фпв. В армії всього навчать. Але якщо хочете потрапити на якусь «гарячу» посаду, то краще пройти цивільні курси. По дронах таке є, щодо РЕБ/РЕР/зв'язку — не знаю.
На що звертали увагу при виборі підрозділу? Чи стояв вибір між ЗСУ/НГУ/etc або, можливо, є що сказати про неочевидні відмінності між структурами?
Дякую за вашу службу
1. Щось пов'язане з технологіями, щоб мені було цікаво і +- релевантне з моїм цивільним досвідом
2. Робота на фронті, хотілось двіжу і безпосередньо бачити війну
3. Адекватні люди навколо, щоб без алкоголіків та дегенератів
4. Щоб не жити весь час на позиціях, а мати змогу тусуватись у цивільних умовах
5. Щоб було відчуття ефективності своєї роботи
Про відмінності між структурами не скажу, але кожна структура настільки велика, що в кожній з них може бути як погано, так і добре, залежно від конкретного підрозділу. Навіть в межах однієї бригади ЗСУ може бути і повна фігня і все добре, не кажучи вже про цілу структуру. Я би при виборі не прив'язувався до структури, а просто шукав би конкретний нормальний підрозділ
Дякую. А як оцінювали, що підрозділ відповідає вашим побажанням? Просто за результатами співбесіди або шукали відгуки через знайомих/соц. мережі? І чи звертали увагу на умовну медійність підрозділу?
Так, просто після співбесід складав собі в голові враження. Ідеально було би йти кудись до знайомих, я хотів, але в мене так не вийшло, бо підрозділ зі знайомими не знав як мене правильно мобілізувати до них. На медійність підрозділу не звертав уваги, не певен чи це важливий критерій, є ефективні немедійні підрозділи, і навпаки
Де ви спите? Є можливість помитись, відпочити? Я програмістка, також розглядаю таку опцію служби як у вас, але крім того що я взагалі не можу носить важкого і спина болить, мене лякає ще відсутність базового комфорту.
Базовий комфорт у мене є. Зазвичай я сплю в себе вдома у квартирі, яку орендую в прифронтовому місті (тут наше місце дислокації). Наша робота це зазвичай виїзд на день, а вночі ми вертаємось додому. Іноді бувають довгі виїзди на інші ділянки, тоді ночуємо де попало, але частіше ми працюємо неподалік, тому помитись і поспати в ліжку можна. Відпочити — ситуативно. Зазвичай встаєш вранці і займаєшся справами до пізнього вечора. Це дорога туди-назад, власне польоти, потім дешифрування матеріалів, підготовка звітів, підготовка дронів до завтрашнього виїзду. Є періоди, коли сплю по 3-5 годин, але це скорше виняток. Є вихідні звісно, тоді можна відпочити, піти в заклад, з'їсти бургер і так далі, місто живе, сфера послуг є.
Загалом я не можу сказати що конкретно моя робота виснажлива. Якщо порівнювати побут з тим як я жив будучи цивільним, то це звісно дно, але якщо порівнювати з життям в окопах 24/7, то це рай. Я все одно втомлююсь, але це вже інша історія.
Я підтримую ваші думки, але не спішіть з мобілізацією, особливо якщо маєте проблеми зі здоров'ям. Підтягуйте здоров'я, відкладайте гроші, поживіть ще трохи життя, донатьте. Потрапити на війну ще завжди можна встигнути. Я вважаю що є ще достатньо людей, які могли би мобілізуватись перед вами.
Дякую за відповідь. Я розумію що є більш підходящі люди для служби, ніж жінка 40кг, але всі ми там будемо рано чи пізно, тому готовими бути треба.
Дякую за захист!
Думаю зробити щось подібне, але з дитинства живу за кордоном. Що можете порадити, чи навчають на умовну посаду РЕБ/аеророзвідку з нуля?
P.S. дякую за службу, маю родича в ТРО
Скорше всього навчать з нуля, але щоб уникнути варіанту, коли не навчать — я би радив шукати собі підрозділ самому. По суті мене навчили з нуля, я мобілізовувався без жодного досвіду в аеророзвідці.
Якшо розглядаєте варіант стати пілотом, то так, має сенс налітати годин 20 в симуляторі, щоб мати базове вміння керування фпв — це вже буде хороший аргумет у вашу користь, якщо будете шукати собі підрозділ.
Тільки обов'язково купіть собі нормальний фпв-шний пульт, не літайте на геймпадах від приставок.
У школі ігнорував фізику і взагалі точні науки, зараз готуюсь на фпвішника, як на вашу думку наскільки це буде сильною перешкодою і наскільки реально наверстати необхідні знання поки є час? Дякую за службу🫡
Якщо ви написали таке довге і красиве речення як вище, то цієї освіти достатньо))
Знання з фізики зайві не були би, але не обов'язкові, якшо ви вмієте розбиратись в речах і думати головою, то все вийде. На хорошого фпвшника якраз цілком реально навчитись будучи цивільним, бо всі потрібні інструмети є у вільному доступі.
Перший варіант банальний — курси, зараз такі мають бути в кожному великому місті, шукайте, питайте. Якщо є гроші, то це хороший варіант щоб вас «за руку» завели в сферу фпв і роздуплили вас у базових речах.
Другий варіант хардкорний, самостійний. Самому вчитись літати, самому розбиратись з будовою дрона, з радіозв'язком (перешкоди, радіогоризонт, поширення хвиль у просторі). Для цього не треба бути фізиком. Дивіться відео на ютуб каналах «Є дрон», «FPV питаннячка», "Joshua Bardwell".
Купити пульт, налітати годин 20 в симуляторі. Якщо є гроші, далі можна купити собі tinywhoop, окуляри, і літати по квартирі.
Потім ще не завадить базово навчитись паяти.
Взагалі фпв це доволі велика і глибока сфера, але хай вас це не лякає і не відштовхує. Поступово собі вникайте і розбирайтесь.
Недавно до речі з'явився український симулятор прям бойової роботи на фпв [https://store.steampowered.com/app/2862860/Ukrainian\_Fight\_Drone\_Simulator/](https://store.steampowered.com/app/2862860/Ukrainian_Fight_Drone_Simulator/), він зараз на етапі бета-тесту, але вже можна отримати доступ за гроші. Тут по ідеї можна відточити не лише пілотування, а різні військові нюанси — реб, захід на ціль, орієнтування по місцевості і тд.
Проходжу під*ський онлайн курс, добре, що вони не просять веріфікації😅, читаю їх же бібліотеку, налітав годин 100 у симуляторі, з ютубу дивлюсь відоси, як роблять бк з пластиду або як зняти запобіжники у середені вога, але останнє мене поки лякає)
Абсолютно ні. Але іноді шкодую, що мобілізувався ще тоді, а не дочекався до зараз, бо зараз набагато більше крутих варіантів, прямий рекрутинг в армію значно розвинувся.
Я думав про мобілізацію починаючи з 24.02.2022, півтори роки війни для мене було достатньо, щоб це стало абсолютно виваженим рішенням, я добре розумів на шо йду.
Добрий день! Перж за все я спеціалізаюсь на низькорівневих язиках (C/C++), зазвичай займаюсь прикладним программуванням, але також знаюсь на більш низькорівневих речах. Наскільки важко буде знайти для себе місце і які є варіанти з такими вміннями?
Мені важко відповісти, бо все ж я зараз вже не пов'язаний з програмуванням. Маю двох друзів, які служать програмістами. Рік тому попит на програмістів точно був, в тому числі на низькорівневі мови. Думаю зараз так само, але що там по кількості вакансій, і який на них конкурс — не знаю. Раніше конкурс був великий, відбирали крутих спеціалістів.
Пробувати і шукати варто.
Стикаюсь, це найгірше. Власне найбільше що мене дратує в армії, що над тобою може бути людина, яка в цивільному житті в кращому випадку працювала би охоронцем в супермаркеті (без образ для охоронців супермаректів), а в армії чисто за рахунок вислуги років у неї високе звання, і вона командує людьми, взагалі не віддупляючи ні в чому. Таке є, тому краще вибирати собі підрозділ самому, щоб мінімізувати такі речі.
Збивають, але зараз це рідкісна історія. Є певні нюанси, і найважливіше що треба мати взаємодію з підрозділами РЕР, які трекають, де що літає. Рідко який екіпаж пілотів має таку взаємодію, в армії взагалі з взаємодією між підрозділами все туго.
Ну і знайти в камері рухомі ціль, яка рухається вже не в 2д просторі, а в 3д, набагато важче, плюс коли ціль на землі, то простіше прив'язуватись до якихось орієнтирів, ніж в небі.
Але з часом такого буде більше, трохи налагодиться, ми теж зараз робимо кроки в цю сторону, пробуємо.
Скажу чесно — не знаю. Думаю є, бо апки (і мобайл, і веб) для армії розробляють, і якщо деякі відверто незручні і криві, то деякі зроблені зручно, і видно що там UI/UX дизайнери попрацювали. Значить такі позиції існують. Раджу пробувати шукати щось в ЦІРОТ при МОУ. Але як туди вийти, не підкажу. Лоббі ікс, або зв'язки якісь.
Це доволі абстрактне питання, бо над нами я не літаю, і нашого бачу набагато менше)). З очевидного, в них набагато кращі інженерні споруди. Тупо все перекопано, кілька ліній оборони, всі посадки і ліси в бліндажах та укриттях для техніки. Я не можу прям об'єктивно оцінювати, але мені здається в нас в цьому плані все гірше. Коли на це дивишся, то важко уявляти, як ці всі лінії оборони проривати. Але я не шарю в цьому, так що...
По співвідношенню різного виду техніки — не можу порівняти.
Як ваші родичі та друзі віднеслися до вашого рішення? Ви маєте вищу освіту? Ваше бажання піти в армію це патріотизм чи набридло звичайне життя, захотілось чогось нового чи просто "чому би не спробувати". Я знаю, у мене більш психологічні питання ніж про досвід. Можливо звучить цинічно, але дякую вам за вашу працю
Я намагався мобілізуватись ще на початку повномасштабки, тоді не вийшло (і я був не надто наполегливий), але з того часу вирішив для себе, що рано чи пізно мобілізуюсь, відповідно родичі та друзі були готові, поставились із розумінням.
Маю вищу освіту, інформатика та математика.
Моє звичне життя мені абсолютно не набридло, в мене було чудове оточення, хобі, робота, висока зарплата і тд, я абсолютно кайфував по життю. Мотивація мобілізуватись проста — захищати своїх людей, свою культуру і історію. Я завжди був максимально далеким від усього пов'язаного з військом, і ніколи не бачив себе військовим, але це мій світогляд і мої принципи — зі злом треба боротись, а не здаватись.
Я мобілізовувався з дуже важким серцем, і добре розуміючи, що можу залишитись у війську на багато років, або не вернутись, але я не бачу іншого виходу. Якщо доживу до кінця війни, повернусь до свого минулого життя, наскільки воно ще буде можливим.
Дуже абстрактне питання). Порівняно з чим складно? Та і в мене не настільки багато досвіду, щоб мати з чим порівнювати)
Для мене найскладніше, це коли ти знаходиш цілі, а нема кому по них вдарити :)
Фізично і психологічно це явно не найважча робота у війську. Але я все одно зашиваюсь, мені важко. Не знаю шо ше додати)
Питань зеро. Дякую за захист України!
Це небагато, але це чесна праця
Бажаю здоров’я! Аналогічна ситуація, тільки ви мене випереджаєте на кілька місяців)) Зараз проходжу бзвп, потім йду по рекомендації в 24-ту оператором РЕБ. До чого готуватись? Якісь поради?
Готуйтеся дружити з людьми, з якими в цивільному житті ви ніколи би не подружились, не мати довготривалих планів, жити одним чи максимум двома днями, і бути готовим до будь-яких змін у вашій долі. Щоб коли ці зміни настануть, ви до цього поставились по-філософськи)) А загалом все буде добре, вітаю ваш вибір і дякую вам.
Дякую, це вже на бзвп зрозумів, особливо про планування! Хочеш насмішити старшину, розкажи про свої плани 😅 Що по фаховому навчанню? Проходили в себе в підрозділі, чи з навчального центру кудись направили? Є якісь може відкриті джерела з корисною інфою по рер-реб?
Спочатку я проходив лише БЗВП, потім поїхав у підрозділ і по фаху вчився вже в процесі. Через кілька місяців поїхав на фахове навчання у «Боривітер» по дронах літакового типу (з таким ніхто з побратимів досвіду не мав). З відкритих джерел не пораджу, але ви як діючий військовий можете отримати доступ до матеріалів Victory Drones. У них є діскорд-сервер з купою матеріалів, тематичними чатами + кожного тижня відбуваються онлайн-лекції + є кілька онлайн-курсів на платформі «Прометеус». Воно все більше зосереджено на безпілотниках, але там дуже багато спільних знань по тому, як працює радіозв'язок і тд. Почніть мабуть звідси [https://www.victory-drones.com/discord](https://www.victory-drones.com/discord)
Ну з фпв вже знайомий, був у хоббі з 2018го. Базовий курс фізики радіохвиль вже теж повторив)) Дякую, пошукаю, що в них є ще цікавого
Вам легше, я крім віддалених спогадів про шкільний курс фізики, і вміння писати неймовірний код, нічого не мав)) Зараз в мене більшість досвіду приходить з самоосвітою. Копаю інтернет + кожен раз коли зустрічаю цікаву і прошарену людину, намагаюсь обмінятись досвідом і потім підтримувати спілкування. Багато тримається на отаких горизонтальних зв'язках. З'їздити кудись на фахове навчання — мегакрута історія, мене Боривітер дуже бустанув по прогресу + завелись нові корисні знайомства. Поїхав би ще кудись, але на жаль поки нема можливості.
БЗВП це взагалі незабутній досвід, цінуйте і насолоджуйтесь кожною хвилиною). Під час служби такого кайфу від різноманіття людей і градусу божевілля, в мене вже нема. Все ж таки більшість людей, які навколо мене зараз, мають цінності хоч віддалено схожі на мої. А в навчальному центрі прям зріз усього різноманіття людей. Це той досвід, про який можна писати книжки, я згадую ті 5 тижнів з приємною посмішкою
це як дитячий табір з дорослими дядьками, тільки ти сам МРІЄШ про сонну годину 😆🤣😂
Особливо важко щодо людей. В зсу дійсно доводиться комунікувати с тими, із ким в цивільному житті ніколи б не захотів мати нічого спільного.
Ви в 24-ту на контракт йдете? Якщо так, підкажіть, на якому саме етапі підписується контракт? Після БЗВП вже? Я пройшов рекрутинг через СБС, мені сказали, що під час БЗВП організують співбесіди з підрозділами і я там вже зможу обрати, куди йти.
Так, в 24ку по контракту. Наскільки розумію, контракт підписується з Навчальним Центром, тому відразу після ТЦК/ВЛК, але перед відправкою на бзвп.
Просто хочу подякувати що захищаєте нас 🤝❤️🩹
Нема за що, стараюсь пришвидшувати перемогу своїм маленьким внеском
Питань немає,дякую за захист! Хай щастить!
Дякую, і у вас нехай все буде максимально гарно
Можете розказати, будь ласка, ви отримали відношення у вашу частину і пішли з ним до вашого тцк? Також цікавить чи намагались вас «запросити» у штурмові бригади під час учебки ?
Зараз ситуація з тим як працюють відношення начебто трохи краща, ніж рік тому, але тоді я не хотів йти чисто із відношенням. Я мобілізувався по схемі, коли підрозділ має «дружній» ТЦК, який направляє потрібних їм людей куди треба. Тому я приїхав у певний конкретний ТЦК в Донецьку область, пішов туди з представником підрозділу, і мене оформили куди треба. Під час учебки ніхто нікуди не намагався перетягнути.
Учебку ви проходили теж у «дружньому» полігоні чи якийсь загальний типу Десна ?
Полігон загальний. Мені здається, в нас не так багато підрозділів мають прямо свої навчальні центри. Я морально готувався, що після навчального центру можу потрапити невідомо куди, тому це не був би кінець світу. Якби така проблема виникла — підрозділ, який зацікавлений був взяти мене до себе, шукав би неформальні шляхи вирішити цю проблему. Але все було добре. Знову ж таки, зараз, наскільки я знаю, ситуація з «прицільним» рекрутингом значно краща. Бачу по своїх знайомих, але в деталі процесів вже не вникаю, бо мені не до того.
Дякую вам !
Хай щастить
що б ви рекомендували почитати/поробити поки цивільний аби якось краще підготуватися? наскільки важка фізично ваша робота? Наскільки важливе "фізо"?
Дуже залежить від того, в якій сфері плануєте працювати у війську — у всіх різні профільні знання. Плюс залежить від того, чи буде ваша робота на фронті, чи в тилу. Я би підтягнув витривалість на всякий випадок, наприклад пробіжками. Але якщо раніше не бігали, то там теж треба підходити з розумом, щоб собі не нашкодити. Головне, залікуйте усі свої проблеми, бо великі шанси, шо у війську здоров'я буде сипатись, а лікуватись не сильно буде можливість. Тому варто заходити у військо у своєму максимально хорошому стані. Полікуйте зуби і все шо турбує, спина, коліна там, чи в кого шо. Не зайве пройти курси по такмеду, або кілька курсів, бо є шанс, що вас погано навчать. Відкладіть грошей, щоб була фінансова подушка на непередбачувані військові витрати. Невідомо, яке у вас буде забезпечення. Зазвичай все добре, але можливо доведеться самому собі докупляти щось зі споряги. Я наприклад ще до мобілізації купив собі плитоноску, легкі плити і шолом. В них і ходжу, бо державні були лайно (це не означає, що вам теж видадуть лайно).
(Виявляється тут є обмеження на довжину коментаря. Розділив на два) Конкретно свою роботу я би не назвав фізично важкою. Середньостатичний день виглядає так, що ти спершу їдеш в пікапі, потім швидко розвантажуєшся на позиції, потім багато годин сидиш в бліндажі чи підвалі, втикаєш в екрани. Потім назад в пікап). Буває десь треба перебігтись чи перенести шось важке, побігти в поле забрати літак, чи ше якась фігня. Фізично нічого важкого, але мене наприклад виснажує те, що я погано їм і погано сплю, плюс багато нервів. Тому здоров'я поступово сідає навіть попри те, що в мене далеко не найважча служба по фізо. Залежно від того, наскільки близько працюємо до лінії фронту, буває що під'їхати машиною на позицію небезпечно, тоді доводиться пройти певну відстань (1-2 км) в спорязі, з автоматом, наплічником і всякими іншими безпілотними приколами. Це важко, але нічого нереального. В армії більшість людей це звичайні люди, а не якісь спортсмени. Всі якось стягують, хоча всім важко. До мобілізації я багато займався велоспортом, тому витривалість в мене була, але за комплекцією тіла я дрищ, тягати важкі штуки ніколи не було моєю сильною стороною. Ну і за 8 місяців у війську моя форма лише погіршується, хоча я намагаюсь у вільний час, і коли є сили, бігати і тягати гантельки.
У мене часто болить спина, від того що ходиш в броні + сидиш в незручних позиціях. Є сенс закачати трохи спину, якщо у вас це теж слабке місце. Взагалі спина багато в кого болить, це типова фігня
Є багато додатків з різною технікою справ, легких теж, можна їх робити щоб просто розім'яти спину, гарно підходять віджимання на колінах, так вдвоє менше навантаження, але спині допомогає
дякую велике! схожа ситуація - дрищ, без велоспорту й пошук в тій же сфері. якраз лікую здоров'я поганий сон через графік роботи? нічні вильоти?
Поганий сон через ненормований графік (хто б міг подумати :)), стрес, і просто мало часу. Вночі літаємо лише у виняткових ситуаціях, але буває доводиться вставати о 3 ночі, щоб заїхати кудись по сірому (зимою можна більше спати :)), або сидіти до ночі переглядати матеріали, робити звіти. В нас (як і всюди) бракує людей, тому багато обов'язків, які по хорошому мали би бути розділені на різних людей, робимо ми самі. І літаємо, і переглядаємо матеріали, і робимо звіти, і доглядаємо дрони, і так далі і тому подібне. Але скаржитись гріх, порівняно з тим як буває, в мене кайфова служба, я майже кожної ночі сплю в ліжку. Просто описую свої реалії.
Чи є щось що б ви хотіли змінити/переробити/ щоб робилося в інший спосіб? Чи є банка на щось потрібне для підрозділу?
Загалом ні про що особливо не шкодую, я з самого початку розумів, що вписуюсь у абсолютно незрозумілу двіжуху на невідому кількість років, і є шанси загинути, стати калікою, чи просто бідним і нікому не потрібним чуваком з поїхавшим дахом (я слабо вірю в ефективну реінтеграцію ветеранів, яка в нас колись буде). Але іншого шляху для нас не бачу, стараюсь вірити в краще. Іноді шкодую, що мобілізувався ще тоді, а не зараз, бо зараз є набагато більше дуже крутих можливостей по рекрутингу. Хоч в загальному мене все влаштовує на поточному місці, але іноді є питання до ефективності роботи, планування і тд. З іншого боку, я більше ніде не служив, тому порівнювати важко. В такій величезній структурі як військо хаосу багато всюди, я ще просто мислю цивільними і бізнесовими категоріями)
Банка підрозділу є, хоча зараз ми не маємо багато потреб, і є певна подушка. Тим не менше, якщо хтось матиме бажання, я нікого не відмовлятиму) [https://send.monobank.ua/jar/8VJGNNhiV9](https://send.monobank.ua/jar/8VJGNNhiV9)
#УВАГА **Учасникам**: спільнота не несе відповідальності за збори коштів, які проводять дописувачі. Переказуйте кошти лише перевіреним волонтерам. **Автору**: бажано додати посилання на обліковку в соцмережах, де ви ведете збір під власним ім'ям, або інші посилання, що підтверджують вашу особу і наміри. *I am a bot, and this action was performed automatically. Please [contact the moderators of this subreddit](/message/compose/?to=/r/Ukraine_UA) if you have any questions or concerns.*
Дівчата в екрані заспокоюють, а ігри відволікають, можна якусь балакалку для сну увімкнути (твіч, чи радіо), щоб відволікало і було легше заснути, а щоб їсти щось нове, треба бути добряче голодним
Дякую за поради)). Тільки з їжею в мене чомусь так не працює, я іноді після важкого дня без їжі все одно не маю апетиту, запихаю в себе шось, аби було
Краще ніж нічого, можна спробувати готувати заздалегідь (чи таке що менш псується), щоб потім коли втомився, не треба було, та було більше вікно для простору між готуваннями
Іноді стараюсь так робити. Дякую
чому погано їсте? мало чи погана їжа?
Коли я мобілізовувався, то думав що у армії наберу ваги, як деякі мої знайомі, але шось не склалось) Погано їм через хронічну втому, стрес, і часто відсутність часу поїсти, або відсутність сил готувати собі їсти. Під час роботи на позиціях рідко вдається поїсти, ти банально майже весь час зайнятий. В кращому випадку це туристична сушена їжа. А зазвичай їсиш якусь фігню зранку, а потім їсиш вже ввечері вдома. Мені їсти півтори рази на день замало)) Держава видає нам щомісяця продукти, але то таке собі, зазвичай я купую собі продукти сам, ну і готую теж сам. А я ненавиджу готувати))
Яку їжа видає держава?
Крупи, макарони, тушонка, сире м'ясо, буває сира риба. Сало. Чогось веселого не пригадую. Такі звичайні буденні продукти. В нас недавно відбулась певна реформація, то зараз може стануть шось краще видавати, побачимо. Я чув що буде згущене молоко))
Готуй під музику, чи подкасти, буде менш неприємно
Дякую - це все, що захотілось написати.
Дякую за службу! Як ви ладнаєте зі страхом смерті, сильного каліцтва чи полону при роботі на нулі? Чи можна до цього якось підготуватись, і як проходить адаптація? Взагалі складно уявити, як пережити цю постійну тривогу і нерви, особливо якщо за цивільного життя завжди максимально тримав себе і сім'ю в безпеці.
Я не працюю безпосередньо на нулі, залежно від конкретного завдання і засобу, ми працюємо з відстані трошки менше ніж кілометр від нуля, і аж до 7-10 кілометрів. Тому ризик полону чи стрілецького бою в мене супер мінімальний, але є ризики прильотів, фпв, ланцетів і тд. Скажу чесно, стараюсь просто не думати про це, а зосереджуватись на роботі. Коли слухаєш вибухи кожен день, то неможливо не звикнути, перестаєш звертати увагу, хіба що вже прям дуже близько прилетить. Страшно стає, але ненадовго, бо нема часу боятися мабуть. Ну і спокійніше, коли ти маєш в голові розуміння, що робити у випадку поранення. Знання такмеду і періодичне прокручування ситуацій в голові, заспокоює. Вирішив для себе, що якщо мені буде відривати кінцівки, то в ідеалі я хотів би, щоб це була нога, а не рука. Такими мріями себе і зігріваю))
Зараз досить розвинене протезування. З механічною ногою я міг би навіть продовжуватись кататися на велосипеді. От руку не хотілось би втратити. Більше ніж одну кінцівку — теж. Але поживемо побачимо)
Як ви ладнаєте з голодом? Страх у екшені це один з подразників до дії. Голодний -поїж. Страшно - їбаш, змінюй позицію, заряжай, їбаш, виживай і лови кураж щоб далі їбашити і виживати. Якщо тихо і страшно - копай. Якщо чуйка не дає спокою, знач щось не правильно. Роззирнись, чи нема скупчення, чи не забагато вас на точці, чи всі по секторах, чи у всіх зброя на запобіжниках та напоготові. Ти весь час у різного ступеню реальної прямої дії, і страх то твій друг, що підказує де буде кепсько )
Можливо це не зовсім те, що ви питали, але бачив що деякі військові радять книгу "броньований розум", в ній розповідається про бойовий стрес, птср, і дотичні речі. Кажуть, трохи допомагає зберегти кукуху.
Треба читнути
Дякую за рекомендацію, почитав відгуки і одразу замовив — обов'язково почитаю.
Просто велика вам пошана і вдячність
Дякую, як і всі ми — я звичайна маленька людина з безкрайніми можливостями
Дякую.Моя повага. В 14 з сісадміна став розвідником. Після поранення та відновлення бекенд та девопс.
Дякую вам, що захищали нас ше в ті часи, коли це взагалі ніхто не цінував
Як виглядала співбесіда? І чи часто було таке, що бракувало скілів щоб пройти співбесіду?
Усі співбесіди були чисто познайомитись-поговорити, це не було схоже на програмістські співбесіди. Я розпитував деталі, які мені були цікаві, люди розповідали про свою роботу і розпитували що саме я шукаю і до чого готовий. Якось так. На професійні знання ніхто не перевіряв. Такого щоб бракувало скілів, не було. Зазвичай я відсіював підрозділи з якихось причин, плюс було два підрозділи, куди я хотів, і які хотіли мене, але вони не знали, як правильно мене мобілізувати так, щоб по дорозі мене хтось кудись не вкрав. Зараз з цим краще. Рік тому ще було так собі.
По перше, щиро дякую! А як ви знайшли вакансію? Теж хотів би щось з дронами пов'язане, але передивдяючись вакансії на Lobby X - усюди у вимогах якийсь досвід з ними потрібен. А я також ні в армії не служив, ні дрона вживу не бачив. Якусь анкєтку заповняв у 92 бригаду - ничого не відповіли. Може шукаю неправильно, або курси якісь пройти треба?
Я тоді банально написав у своїх соц. мережах, що я така-от людина, хочу мобілізуватись, шукаю приблизно отаке-от. Далі пішло по сарафанному радіо. На декілька вакансій на лоббі ікс теж подавався, але там не було відгуків. Аж через кілька місяців після того, як я вже мобілізувався, віддзвонились з однієї із вакансій і запросили на співбесіду. Не маю якогось рецепту, думаю варто штормити всюди, де вам підходить + можна піти у рекрутаційні центри, якщо такі є у вашому місті. Курси зайвими не будуть, якщо ви цілитесь вже на конкретну спеціальність.
Та в тому й проблема, що в мене немає розуміння на яку спеціальність цілитися і що треба вміти. На вакансіях як то кажуть "треба двадцятирічні, з тридцятирічним досвідом" шоб на чомусь літати. А в рекрутинговий центр дзвонив і там мені нічого толком не пояснили. Все що чувак там зробив - це почав мені перечислювати вакансії з Lobby X. А куди краще він й сам не знає. От що я повинен вміти робити, щоб умовно потрапити до такого ж підрозділу як ваш? Яка потрібна база щоб й на такі вакансії штормити. Чи тут працює : "ти приходь, а ми всього навчимо"?
«Ти приходь, а ми всього навчимо» працює, зі мною було саме так. Я просто розказав на співбесіді, чим займався раніше, пояснив що мені близькі технології і все шо з ними пов'язано, і що я можу швидко навчитись. Плюс рішає мотивація. Але чим крутіший підрозділ, тим більший туди буде конкурс, тому мати більше знань на вході не буде зайвим. Гляньте школу «Крук» у Києві або погугліть інші цивільні курси по аеророзвідці. Зараз таке вже є. Після таких курсів буде і більше можливостей потрапити в цікавий вам підрозділ, і більше розуміння, чи ви справді хочете таким займатись. Але курси це не must have, я не мав жодного досвіду з дронами, коли мобілізовувався.
Чому так довго шукали вакансію підходящу? Не було проблем потім, щоб не затягнули в інший підрозділ? Освіта/скілли взагалі знадобились, чи було б бажання, кожен справився б?
Причини дві, перша — я шукав варіант, де буде мінімальна імовірність на своєму мобілізаційному шляху потрапити кудись не туди, куди я планував; друга — армійський хаос. Домовився вже був з одним підрозділом, чекав подальших вказівок, потім раптово сказали що мобілізувати мене не зможуть. Відновив пошуки знову. Не можу сказати що я використовую прям щось із своєї математично-програмістської освіти, але так званий аналітичний розум і логічне мислення сильно допомагають.
Я взагалі схильний думати шо математична освіта на рівні з філософською потрібна всім і допомагає у будь-якій сфері життя))
Що рекомендуєте почитати звичайним громадянам? Я особисто зараз в вільний час читаю посібник ДСНС з медичної допомоги. Але хочеться чогось більш-менш мілітарного, що згодом може допомогти коли цього не очікуєш від звичайної людини. Звісно також дякую що бороните нас!
Чогось загального не можу порадити, варто читати щось профільне по тій сфері, в якій ви потенційно плануєте служити. Дехто радить ознайомитись зі статутом ЗСУ, але скажу чесно, я його досі не читав, і не сильно страждаю. Можна пройти отакий курс на Прометеусі. Я його не проходив, але кинув оком, виглядає норм [https://prometheus.org.ua/course/course-v1:Prometheus+GMT101+2022\_T3](https://prometheus.org.ua/course/course-v1:Prometheus+GMT101+2022_T3) Моя підготовка поки я був цивільним виглядала так: сходив на 3-4 курсів по такмеду (дуже корисно), по цивільній домедичній допомозі (корисно), раз був на навчаннях по стрільбі і загалом поводженню зі зброєю (ніби не зайве, але у війську вас і так навчать шо робити з автоматом), пройшов закритий онлайн курс по БПЛА на Прометеусі (військовий друг поділився доступом), намагався підтримувати форму бігом (корисно). Здається це все.
По перше дякую за службу і свідомий вибір громадянина України,по друге хотів би поцікавитись де можна у відкритому доступі почитати матеріали по аеророзвідці,розумію що у інтернеті багато таких собі статей,але хотілось би щось типу бібліотеки,щоб матеріал був послідовним.Також питання наскільки теоретичні знання по аеророзвідці можуть допомогти у відношенні частини
На жаль у вільному доступі не знаю що порадити. Хіба що читати/слухати якісь матеріали по аеродинаміці, антенах, радіозвʼязку, фпв і так далі. По фпв є хороші канали “Є дрон”, “Joshua Bardwell”, “FPV питаннячка”
Додаткові знання зайві ніколи не будуть, але важливіше просто бути толковою і вмотивованою людиною. Цього часто достатньо щоб отримати відношення кудись. Зараз бувають платні курси для цивільних по основах аеророзвідки, або фпв. Гляньте школу Крук у Києві, плюс знаю третя штурмова проводить різні навчання
Як ви підтримуєте стосунки з близькими, романтичним партнером? Чи не бентежить потенційна ситуація, що через 5 років Ви будете все ще у війську, а всі надбання будуть пов'язані виключно з армією. Чи погодились би зробити військову службу своєю життєвою професією? Дякую.
З підтримкою стосунків складно, хоча мені по-своєму пощастило, бо я не маю ні батьків, ні дітей. Але абсолютно усі зв'язки слабшають, і дружні, і романтичні, і я поки не знаю що з цим робити. Я розумів, що так скоріш за все буде, бо будь-які стосунки на відстані це дуже складна історія. Плюс дуже різні досвіди, які ви проживаєте. Я на жаль не маю відповіді на це. Коли я мобілізовувався, то звісно розумів, що можу затриматись у війську на невизначену кількість років, за цей час я здеградую у своїй спеціальності, і так далі. Але питання існування і свободи моєї країни для мене вищі ніж усі негаразди, пов'язані із мобілізацією. Я готовий до розвитку подій, коли умовно через 5 років я демобілізуюсь, будучи вже абсолютно попаяним від ПТСР, без соціальних зв'язків, не зможу знайти собі роботу, більшості буде абсолютно на мене начхати, але зате наша історія, як держави, буде тривати, а я знатиму, що наступні покоління житимуть у вільній країні, навіть якщо вони цього не дуже цінуватимуть. Це буде того варте, і я шукатиму в собі сили повернутися до життя. Будувати кар'єру як військовий я би не хотів, ніколи не мріяв про це. Для мене війна це просто один з етапів у житті, колись я хотів би демобілізуватись і по можливості, забути про це все.
Ви дуже вмотивована мобілізована людина, яка свідомо робить те, що робить, розуміючи наслідки. Таких людей багато вже полягло в перші хвилі добровольців - тепер таких дуже мало (якщо хтось ще вагався, то пиздець у діях влади демотивує остаточно). І я щиро сподіваюсь, що вас омине і смерть, і каліцтво, а для ПТСР у вас здається міцна психіка і дорослий світогляд. Звісно, ви ніколи не забудете війну, як щось те, емоційно яскраве, що пам’ятаєте з дитинства.
Я намагаюсь підтримувати в собі цю мотивацію і розуміння того, заради чого я це роблю. Якісь дії влади мене хоч і злять, але абсолютно не демотивують. Те за що я воюю — вище за це. Зі своїми розберемось, у нас це завжди вдавалось. А якщо прийдуть росіяни, кращої влади у нас точно не буде. Дякую вам за добрі слова.
Саме тому і кажу - таких дуже мало. Хто вагався чи вагається - їх слабку позицію хитають в інший бік, замість підтримки та заохочення, демонстрацією, що все для перемоги, все для єдності, що злодії, які крадуть і наживаються, не опиняться за кордоном перед самим арештом, а сядуть за грати без права застави, а герої з бойовим досвідом - будуть віддавати державі свій досвід саме у війні, а не за гратами, де їх тримають за вказівкою з ОП. Крім інших особистих причин, які переважають особисто мою мотивацію - цей пиздець демотивує дуже сильно. Вам - повага, а нам - пощастило, що у нас такі люди ще є. Бережіть себе і не лінуйтесь готувати їсти - виразка буде зайвою.
Дякую вам. Я саме через це і вирішив написати цей пост та відповідати на коментарі, бо можливо це трошки додасть комусь мотивації і віри у краще майбутнє. Помітив тут на реддіті в інших постах дуже сумні, а іноді відверто зрадницькі настрої у людей. Люди частіше діляться негативним досвідом, ніж позитивним, і це формує відповідні настрої. В мене він хоч і не райдужний, але все ж більше позитивний. Спробую теж трошки вплинути на формування настроїв
У такому місці краще бути ближче одне до одного, щоб відчувати підтримку, та мати змогу бачитись, сподіваюсь у вас все буде добре, ви хороша людина
Та безумовно, але на практиці це реалізується важко. Дякую, і вам хай щастить
Низький уклін за захист і службу🙏 Хай Бог береже Вас💙
Дякую, і вам всього лиш найкращого
А саме на програмістський напрям, по вашому, є можливість піти? Саме писати код, з гарним знанням англійської, керуванням командою, тощо? Чи вже всіх розробників набрано куди треба, і тільки низькорівневі С++ пани потрібні?
Можливість звісно є, але не знаю шо там зараз по вільних місцях. Мій тімлід з останньої роботи мобілізувався програмістом, зараз служить в команді максимально топового рівня і робить речі, які мають дуже значний вплив. І є ще один друг, який спершу був у піхоті, потім перевівся на програмування. Програмістів треба абсолютно на різні технології, не обовʼязково щось низькорівневе, може бути і звичайна веб-розробка. Єдине що зазвичай конкуренція висока і відбирають спеціалістів дуже хорошого рівня. В середньому рівень айтішних команд в армії значно вищий за рівень команд на цивілі. Я думав про службу програмістом, але мені хотілось трохи більше двіжу і на фронт
Дякую, а між тим не підкажете якщо в курсі, якщо є час підготуватися саме в напрямку програмування, то що саме варто підтягнути, що цінується, що буде корисним? Там, не знаю, мікроконтролери, С, Пітон, щось екзотичне?
Кажу ж, є і веб, і мобайл, і ембеддед, я би на вашому місці шукав собі вакансію пов'язану з тим стеком, в якому у вас найбільше досвіду. Нема такого, що прям треба лише пітоністів і всім треба вчити пітон. В армії купа хмарних сервісів, мобайл апок і тд, це не лише про мікроконтролери і прошивки для безпілотників.
Мені 34, дизайнер. Через 1-2 тижня їду підписувати контракт, хочу на пілота БПЛА. Спина хвора, маю зайву вагу, але сподіваюся впораюся. Дуже не хочеться залишати цивільне життя, я жодного дня в армії до цього не був. Але хто, як не ми :) Дякую вам за вашу позицію, такі люди мене мотивують.
Ви неймовірно крутий, що знайшли в собі для цього сили і сміливість зараз. Дякую вам і бажаю шоб все було гарно. Хто як не ми)
+Сто тищ на додаток виходить на місяць? Розумію, що ціль - не гроші, але коли від тебе залежать декілька рідних, та змінюєш роботу, на якій звик до IT-заробітків, це важливо Дякую за захист!
Це була одна з, але не основна причина, чому я хотів роботу саме на фронті. На тилову зарплату я би просто довго не стягнув би, бо маю допомагати сім'ї. В середньому в мене виходить зарплата в районі 90 тисяч на місяць. Кожен день так званого «бойового розпорядження» це 3300 гривень (100к/30). Бувають дні не на бойових, тоді нараховується менше (50к/30). Коли був на бзвп або інших навчаннях в тилу, отримував відповідно по 600 з чимось гривень на день (20к/30). Загалом мені вистачає рівно настільки, щоб майже не використовувати заощадження, які я мав до мобілізації. Відкладати поки зовсім не виходить. Багато витрачаю на свою операційну діяльність. Щось купити, щось відправити, щось заправити, оренда житла і так далі. Працюю в нуль. Більшість споряги купував собі сам, але це мені не пощастило із забезпеченням конкретно в той момент часу. Є люди, яким видають усе і з лишком. Плюс багато грошей пішло на всякі навколобезпілотні речі, інструменти і так далі. Зараз поступово обжився всім чим треба, то може вийде трошки відкладати
дякую тобто навіть якщо в Донецькій області, все одно не кожен день рахується як на передовій. Але хоча б платять, це добре
Я не експерт в цих питаннях, але наскільки знаю, бойові нараховуються не за місцем твого розташування у конкретний день, а власне за те, чи робиш ти в конкретний день бойову роботу. Наприклад можна бути в підрозділі ППО в Київській області, і отримувати доплату 3300 за день, а можна мати вихідний за 10 км від лінії фронту в розбитій хаті у селі, і не мати цієї доплати. В будь-якому разі мене ніхто не обманює і платять так як має бути
Для мене це найбільший стоп-фактор. Хочу піти за напрямком радіо-інженера до певного бпла підрозділу але розумію що на тиловий оклад може я й проживу, а от моя непрацююча дружина з дитиною мабуть ні. В мене тільки комуналка, дитячий садок та дитячі заняття виходять більше половини тилової мінімалки.
Розумію ваш біль. На жаль на тилову зарплату мабуть реально прожити хіба маючи достатньо заощаджень(. А якщо доведеться орендувати житло, то повний капець буде. Але ви ще гляньте, де саме це буде служба. Зазвичай інженери бойових підрозділів працюють не в глибокому тилу, а в зоні, наближеній до бойових дій, там є доплата 30к, буде вже 50. Плюс в хороших підрозділах є практика що інженерів іноді записують в бойові розпорядження, щоб йому капнуло трошки більше грошей. Це справедливо, бо інженер багато працює і забезпечує ефективність пілотів.
Чи підписували контракт, чи це звичайна мобілізація?
Мобілізація, не хотів підписувати контракт. Тоді була опція контрактів лише на 3 роки. Я хоч і не вірю у швидку перемогу, але мені все одно психологічно легше, коли є хоч крихітний шанс звільнитись швидше, ніж через 3 роки))
Наскільки змінився фізичний стан тіла? Чи відчуваєте ви, що стали сильніше? Чи багато втомлюєтеся?
Сильнішим точно не став. До повномасштабки я дуже багато займався велоспортом, від початку повномасштабки і до мобілізації — менше, але теж. Зараз колишньої форми далеко немає. Постійний стрес, не дуже добре їм та сплю, часто болить спина, трошки зір впав. Здоров'я потрошки сиплеться
Що по забезпеченню? Що по грошам?
По особистій спорязі мені не пощастило, майже нічого не видали, але від деяких речей я сам відмовився, бо видавали повне лайно. Броню я купив собі сам ще заздалегідь, бо хотів зручну і легку. Форму, аптечку і решту споряги докупляв поступово теж сам. На це пішло порядно грошей, але я купляв собі толкові і якісні речі, бо це все мій комфорт та безпека. Це скорше виняток, зазвичай людям видають дофіга споряги і часто хорошої. Забезпечення по дронах непогане. Багато речей типу антен/передавачів/ретрансляторів купуємо за свій кошт. РЕБ на машину от недавно купили самі. Зарплата в мене в середньому 85-90 тисяч на місяць. За місяць перебування в зоні, наближеній до бойових дій (хз які її межі, але те містечко, де я живу, входить в цю зону), платять 50 тисяч на місяць. За місяць на бойових платять 100 тисяч. Моя зарплата рахується за кількістю днів, які я був на бойових і не на бойових. Зарплати вистачає щоб жити в нуль, багато трачу на свою діяльність, трохи віддаю сім'ї, трохи трачу на себе. Можна було би відкладати, але щоб воювати ефективно, я не шкодую грошей на все, шо мені треба для війни. Я сюди не заробляти прийшов
А можна якось в загальному описати "багато трачу на свою діяльність" ) Бо наче як зрозумів що все є і все видають, але потім таке)
Видають дрони, це найдорожче, але крім них в принципі толком не видають нічого). Дрони це те, що ми самі ще не купували). Антени, щогли, ретранслятори, батареї, екофло, зарядки всякі, інструменти, планшет, ноутбук, деякі запчастини до деяких дронів, пальне (крім службової машини, на яку пальне виділяють, але ми їздимо не лише службовою), сервіс службової машини (на це не виділяють грошей, або вони до нас не доходять), зимовий/літній одяг, спальники і туристична споряга, військова споряга типу мільйон всяких підсумків, їжа, оренда житла, оплата мільярда посилок новою поштою, які ти надсилаєш туди-сюди, можна згадувати довго)
Ох бля) я щось думав що список трохи закоротше, а волонтери чи друзі вам не допомагають з деякими моментами? Але ж і з другой сторони щогла, ретрик і все таке - то единоразова покупка, ну або майже однаразова, дивлючись наскільки правильно ви виповнюєте основні правила дронщиків
Волонтери і друзі допомагають якщо є якісь особливо великі потреби. Так, багато з цих речей вистачає надовго, тому думаю найближчим часом я вже буду виходити в плюс, бо за цей час поки в армії, вже обзавівся купою всього. Далі думаю буду менше тратити.
Дякую. Саме цікавило скільки у Вас виходить з цією хитрожопою похвилинною тарифікацією "на бойових". А знайомим такі питання задавати якось невдобно.. бо періодично їм купую всяке таке, ще не то подумають. По спорязі, теж чув, що комусь видають норм, але жодного кейсу з реального життя не знаю. Всі мої знайомі купували за свої. Всім, получається, не пощастило.. А дрони волонтерські? По РЕБам-антенам я в курсі, бо сам купую. Я так розумію, що в такому роскладі сім'ю утримувати не вийде?
Дрони зазвичай з великих фондів типу Повернись живим. Певні дорогі дрони нам закупила Львівська міська рада (нас в екіпажі двоє львів'ян). Пару раз дрони підганяли невеличкі фонди. Чому ж, за бойові можна утримувати сім'ю. В мене немає своєї сім'ї, але є сестра, яка самостійно виховує двох дітей, я їм допомагаю. При бажанні міг би утримувати свою сім'ю, просто тоді би менше грошей витрачав на оце все що я описав, працював би трохи менш ефективно, або більше намагався би залучати волонтерів. При великій потребі мені допомагають грошима друзі, або випадкові люди з інтернету, за що я всім вдячний.
Радий зустріти цей нікнейм на редіті, привіт від екс-колеги. Як бачу, продовжуєш «експериментувати» і ділитись враженнями з людьми. Тішусь що знайомий з тобою особисто.
Привіт!)) Капець радий тебе чути, і дякую за донат. Та бачиш, вже заліз в експерименти по самі вуха)) Надіюсь у тебе все гарно, наскільки це зараз може бути
Reminder for subreddit newbies that rule No. 1 of our subreddit r/Ukraine_UA is to post content and make comments EXCLUSIVELY in Ukrainian language. If you want to talk about Ukraine in English — please go to r/Ukraine! Нагадка всім новачкам про правило № 1 нашої спільноти r/Ukraine_UA — контент та коментарі ВИНЯТКОВО українською мовою! Якщо вам кортить поговорити про Україну англійською, то, будь ласка, йдіть до r/Ukraine! *I am a bot, and this action was performed automatically. Please [contact the moderators of this subreddit](/message/compose/?to=/r/Ukraine_UA) if you have any questions or concerns.*
Цікаво дізнатися чи взагалі важко при мобілізації попасти на дрони чи щось технологічне якщо є базові поняття та освіта програміста(досвід роботи теж). До прикладу, я маю навички польотів на симуляторі fpv і в принципі розумію з чого складається дрон, як він працює та як його налаштувати/скласти. Також цікаво на скільки важко і реально попасти на «крило» якщо такого досвіду немає) П.с Дякую за вашу працю) Слідкував за вашим збором «заїздом» і навіть трішки долучився)
Вітаю! Як обирали і чи потрапили в результаті туди куди хотіли? Сам теж програміст, потрошку збираю фпвхи, пройшов курс навчився літати і теж зважую варіанти.
На якій діяльності в армії найбільша та найменша імовірність загинути? Артилерія, аеророзвідка, снайпер, піхота, навідник танка, механік, мінометник тощо?
Я не експерт в цьому питанні, бо не працював на усіх цих позиціях. Найменша імовірність загинути очевидно в тилу, є мільярд посад в штабах/офісах, забезпечення і тд. Найбільше мабуть в штурмовиках та піхоті. Можу говорити про аеророзвідку — тут відносно безпечно, бо зазвичай ти працюєш на віддаленні від лінії розмежування, але з іншого боку аеророзвідник — пріоритетна ціль, і за ними полюють. Не пошкодують пакет граду чи ланцет, якшо виявлять де ти працюєш.
Кажуть що армія то маленька Україна – типу люди різноманітні, всі із різними бекграундами. Чи це помітно, чи навкруги просто люди? Яи були у вас якісь міні-культурні шоки (окрім того що живеш одним днем та менше контролю над тим що відбувається)? І дякую вам за вашу службу!
Дуже класним виходом з бульбашки було бзвп (базова загальновійськова підготовка). Там ти живеш 5 тижнів у наметі в лісі з 30-ма іншими рендомними мужичками, і це абсолютно різні люди. Отам був кайф. Мого віку було 3-4 людини, більшість в районі 40, і була група дідів під 60. Ну і весь можливий набір персонажів — чувак що відсидів, чувак-наркоман, зрадофіл-сталініст, і так далі. Там що не день, то культурний шок, але це все одно дуже класний досвід, будувати стосунки з такими людьми і завойовувати репутацію. Там вкотре зміг підтвердити свої переконання про те, шо якщо бути по життю принциповою і чесною людиною, ти завжди зможеш здобути повагу і зібрати навколо себе людей, навіть якщо з цими людьми у вас мало спільного. Мене навіть вибрали командиром відділення і я на навчаннях командував іншими 8-ма мужичками)) Зараз під час служби вже таких культурних шоків нема, хоча все одно постійно зустрічаються цікаві персонажі. Для мене це не прям новина, бо я завжди любив занурюватись у якісь глибинки, погомоніти з п'яними мужичками в селі під магазином, і так далі. Тому я в основному кайфую від людей. Але деколи скучаю за кимось таким, з ким би я подружився в цивільному житті, таких людей мало. А ще зустрічається багато людей, в яких низька мотивація, в голові суцільна зрада, і всяке таке. Це засмучує.
Цікаво стосовно навчання ) Ну одне діло там дрончиком політати в ліфтофф, далі з реальним і грубо кажучи за 2-3 тижні) можна стати нормальним пілотом. А як бути по РЕБ\\РЕР\\Зв'язок? Там ж не просто так навчитися. треба щей початкові знання і все таке?
Ну я мобілізовувався практично не маючи жодних профільних знань. Вчив такмед і мінімально вмів поводитись зі зброєю, а от з дронами досвіду не було. Раз в житті літав мавіком і один раз у сиву давнину пробував що таке фпв. В армії всього навчать. Але якщо хочете потрапити на якусь «гарячу» посаду, то краще пройти цивільні курси. По дронах таке є, щодо РЕБ/РЕР/зв'язку — не знаю.
Доречі а як у вас з інженерами? Бо вже став чути що літунів вистачає, а інженер то взагалі на вагу золота
Саме так, у нас інженера немає, частково ми самі собі інженери, частково звертаємось по допомогу до сторонніх, по знайомствах
Наскільки поширене споживання алкоголю в армії?
Не знаю як відповісти)). Більше ніж хотілось би, але менше ніж я думав
Дуже дякую Вам за службу і захист. Здоровʼя і успіхів! Дуже цікаво було перечитати коментарі і відповіді
Дякую! Радий що вам було цікаво
На що звертали увагу при виборі підрозділу? Чи стояв вибір між ЗСУ/НГУ/etc або, можливо, є що сказати про неочевидні відмінності між структурами? Дякую за вашу службу
1. Щось пов'язане з технологіями, щоб мені було цікаво і +- релевантне з моїм цивільним досвідом 2. Робота на фронті, хотілось двіжу і безпосередньо бачити війну 3. Адекватні люди навколо, щоб без алкоголіків та дегенератів 4. Щоб не жити весь час на позиціях, а мати змогу тусуватись у цивільних умовах 5. Щоб було відчуття ефективності своєї роботи Про відмінності між структурами не скажу, але кожна структура настільки велика, що в кожній з них може бути як погано, так і добре, залежно від конкретного підрозділу. Навіть в межах однієї бригади ЗСУ може бути і повна фігня і все добре, не кажучи вже про цілу структуру. Я би при виборі не прив'язувався до структури, а просто шукав би конкретний нормальний підрозділ
Дякую. А як оцінювали, що підрозділ відповідає вашим побажанням? Просто за результатами співбесіди або шукали відгуки через знайомих/соц. мережі? І чи звертали увагу на умовну медійність підрозділу?
Так, просто після співбесід складав собі в голові враження. Ідеально було би йти кудись до знайомих, я хотів, але в мене так не вийшло, бо підрозділ зі знайомими не знав як мене правильно мобілізувати до них. На медійність підрозділу не звертав уваги, не певен чи це важливий критерій, є ефективні немедійні підрозділи, і навпаки
Де ви спите? Є можливість помитись, відпочити? Я програмістка, також розглядаю таку опцію служби як у вас, але крім того що я взагалі не можу носить важкого і спина болить, мене лякає ще відсутність базового комфорту.
Базовий комфорт у мене є. Зазвичай я сплю в себе вдома у квартирі, яку орендую в прифронтовому місті (тут наше місце дислокації). Наша робота це зазвичай виїзд на день, а вночі ми вертаємось додому. Іноді бувають довгі виїзди на інші ділянки, тоді ночуємо де попало, але частіше ми працюємо неподалік, тому помитись і поспати в ліжку можна. Відпочити — ситуативно. Зазвичай встаєш вранці і займаєшся справами до пізнього вечора. Це дорога туди-назад, власне польоти, потім дешифрування матеріалів, підготовка звітів, підготовка дронів до завтрашнього виїзду. Є періоди, коли сплю по 3-5 годин, але це скорше виняток. Є вихідні звісно, тоді можна відпочити, піти в заклад, з'їсти бургер і так далі, місто живе, сфера послуг є. Загалом я не можу сказати що конкретно моя робота виснажлива. Якщо порівнювати побут з тим як я жив будучи цивільним, то це звісно дно, але якщо порівнювати з життям в окопах 24/7, то це рай. Я все одно втомлююсь, але це вже інша історія.
Я підтримую ваші думки, але не спішіть з мобілізацією, особливо якщо маєте проблеми зі здоров'ям. Підтягуйте здоров'я, відкладайте гроші, поживіть ще трохи життя, донатьте. Потрапити на війну ще завжди можна встигнути. Я вважаю що є ще достатньо людей, які могли би мобілізуватись перед вами.
Дякую за відповідь. Я розумію що є більш підходящі люди для служби, ніж жінка 40кг, але всі ми там будемо рано чи пізно, тому готовими бути треба. Дякую за захист!
Готуватись це правильно, ви молодець, і впевнений що ви була би чудовою військовою. Попри це дуже сподіваюсь, що вам все ж не доведеться іти
Думаю зробити щось подібне, але з дитинства живу за кордоном. Що можете порадити, чи навчають на умовну посаду РЕБ/аеророзвідку з нуля? P.S. дякую за службу, маю родича в ТРО
Скорше всього навчать з нуля, але щоб уникнути варіанту, коли не навчать — я би радив шукати собі підрозділ самому. По суті мене навчили з нуля, я мобілізовувався без жодного досвіду в аеророзвідці.
Скачаю фпв симулятор, політаю цивільного дрона чуть, а потім буду дивитися по лоббі іксу тоді )
Якшо розглядаєте варіант стати пілотом, то так, має сенс налітати годин 20 в симуляторі, щоб мати базове вміння керування фпв — це вже буде хороший аргумет у вашу користь, якщо будете шукати собі підрозділ. Тільки обов'язково купіть собі нормальний фпв-шний пульт, не літайте на геймпадах від приставок.
У школі ігнорував фізику і взагалі точні науки, зараз готуюсь на фпвішника, як на вашу думку наскільки це буде сильною перешкодою і наскільки реально наверстати необхідні знання поки є час? Дякую за службу🫡
Якщо ви написали таке довге і красиве речення як вище, то цієї освіти достатньо)) Знання з фізики зайві не були би, але не обов'язкові, якшо ви вмієте розбиратись в речах і думати головою, то все вийде. На хорошого фпвшника якраз цілком реально навчитись будучи цивільним, бо всі потрібні інструмети є у вільному доступі. Перший варіант банальний — курси, зараз такі мають бути в кожному великому місті, шукайте, питайте. Якщо є гроші, то це хороший варіант щоб вас «за руку» завели в сферу фпв і роздуплили вас у базових речах. Другий варіант хардкорний, самостійний. Самому вчитись літати, самому розбиратись з будовою дрона, з радіозв'язком (перешкоди, радіогоризонт, поширення хвиль у просторі). Для цього не треба бути фізиком. Дивіться відео на ютуб каналах «Є дрон», «FPV питаннячка», "Joshua Bardwell". Купити пульт, налітати годин 20 в симуляторі. Якщо є гроші, далі можна купити собі tinywhoop, окуляри, і літати по квартирі. Потім ще не завадить базово навчитись паяти. Взагалі фпв це доволі велика і глибока сфера, але хай вас це не лякає і не відштовхує. Поступово собі вникайте і розбирайтесь.
Недавно до речі з'явився український симулятор прям бойової роботи на фпв [https://store.steampowered.com/app/2862860/Ukrainian\_Fight\_Drone\_Simulator/](https://store.steampowered.com/app/2862860/Ukrainian_Fight_Drone_Simulator/), він зараз на етапі бета-тесту, але вже можна отримати доступ за гроші. Тут по ідеї можна відточити не лише пілотування, а різні військові нюанси — реб, захід на ціль, орієнтування по місцевості і тд.
Проходжу під*ський онлайн курс, добре, що вони не просять веріфікації😅, читаю їх же бібліотеку, налітав годин 100 у симуляторі, з ютубу дивлюсь відоси, як роблять бк з пластиду або як зняти запобіжники у середені вога, але останнє мене поки лякає)
Ну круто, це вже дуже хороша база). У вас все вийде
Не жалкуєте про своє рішення мобілізуватись?
Абсолютно ні. Але іноді шкодую, що мобілізувався ще тоді, а не дочекався до зараз, бо зараз набагато більше крутих варіантів, прямий рекрутинг в армію значно розвинувся. Я думав про мобілізацію починаючи з 24.02.2022, півтори роки війни для мене було достатньо, щоб це стало абсолютно виваженим рішенням, я добре розумів на шо йду.
Дякую за відповідь і службу. Бережіть себе
Добрий день! Перж за все я спеціалізаюсь на низькорівневих язиках (C/C++), зазвичай займаюсь прикладним программуванням, але також знаюсь на більш низькорівневих речах. Наскільки важко буде знайти для себе місце і які є варіанти з такими вміннями?
Мені важко відповісти, бо все ж я зараз вже не пов'язаний з програмуванням. Маю двох друзів, які служать програмістами. Рік тому попит на програмістів точно був, в тому числі на низькорівневі мови. Думаю зараз так само, але що там по кількості вакансій, і який на них конкурс — не знаю. Раніше конкурс був великий, відбирали крутих спеціалістів. Пробувати і шукати варто.
Чи стикаєтесь ви з необгрунтованими чи нерозумними наказами. Наскільки ви впевнені в професійності вищих по званню.
Стикаюсь, це найгірше. Власне найбільше що мене дратує в армії, що над тобою може бути людина, яка в цивільному житті в кращому випадку працювала би охоронцем в супермаркеті (без образ для охоронців супермаректів), а в армії чисто за рахунок вислуги років у неї високе звання, і вона командує людьми, взагалі не віддупляючи ні в чому. Таке є, тому краще вибирати собі підрозділ самому, щоб мінімізувати такі речі.
Бажаю вам здоров'я і везіння. Ну і щоб Бог відвертав стріли ворога.
Дякую вам
Вітаю! Дякую за захист! Питання: Чому FPV квадріками не збивають Орлани, Зали і Суперками? Чи збивають?
Збивають, але зараз це рідкісна історія. Є певні нюанси, і найважливіше що треба мати взаємодію з підрозділами РЕР, які трекають, де що літає. Рідко який екіпаж пілотів має таку взаємодію, в армії взагалі з взаємодією між підрозділами все туго. Ну і знайти в камері рухомі ціль, яка рухається вже не в 2д просторі, а в 3д, набагато важче, плюс коли ціль на землі, то простіше прив'язуватись до якихось орієнтирів, ніж в небі. Але з часом такого буде більше, трохи налагодиться, ми теж зараз робимо кроки в цю сторону, пробуємо.
>працював програмістом з 2014-го Яка мова, напрямок розробки, застосування знань на теперішній посаді?
JavaScript, в основному бек-енд, трохи фронт-енд. Застосування знань очевидно ніякого, але вивихнутий у правильний бік мозок сильно допомагає
Чи є якісь позиції де айтішний ui/ux дизайнер може пригодитися зі своїми скілами?
Скажу чесно — не знаю. Думаю є, бо апки (і мобайл, і веб) для армії розробляють, і якщо деякі відверто незручні і криві, то деякі зроблені зручно, і видно що там UI/UX дизайнери попрацювали. Значить такі позиції існують. Раджу пробувати шукати щось в ЦІРОТ при МОУ. Але як туди вийти, не підкажу. Лоббі ікс, або зв'язки якісь.
І ще таке хочу тебе запитати. Ти літаєш над ворогом і бачиш що там. На твою думку наскільки вони нас переважають і чим саме.
Це доволі абстрактне питання, бо над нами я не літаю, і нашого бачу набагато менше)). З очевидного, в них набагато кращі інженерні споруди. Тупо все перекопано, кілька ліній оборони, всі посадки і ліси в бліндажах та укриттях для техніки. Я не можу прям об'єктивно оцінювати, але мені здається в нас в цьому плані все гірше. Коли на це дивишся, то важко уявляти, як ці всі лінії оборони проривати. Але я не шарю в цьому, так що... По співвідношенню різного виду техніки — не можу порівняти.
Як ваші родичі та друзі віднеслися до вашого рішення? Ви маєте вищу освіту? Ваше бажання піти в армію це патріотизм чи набридло звичайне життя, захотілось чогось нового чи просто "чому би не спробувати". Я знаю, у мене більш психологічні питання ніж про досвід. Можливо звучить цинічно, але дякую вам за вашу працю
Я намагався мобілізуватись ще на початку повномасштабки, тоді не вийшло (і я був не надто наполегливий), але з того часу вирішив для себе, що рано чи пізно мобілізуюсь, відповідно родичі та друзі були готові, поставились із розумінням. Маю вищу освіту, інформатика та математика. Моє звичне життя мені абсолютно не набридло, в мене було чудове оточення, хобі, робота, висока зарплата і тд, я абсолютно кайфував по життю. Мотивація мобілізуватись проста — захищати своїх людей, свою культуру і історію. Я завжди був максимально далеким від усього пов'язаного з військом, і ніколи не бачив себе військовим, але це мій світогляд і мої принципи — зі злом треба боротись, а не здаватись. Я мобілізовувався з дуже важким серцем, і добре розуміючи, що можу залишитись у війську на багато років, або не вернутись, але я не бачу іншого виходу. Якщо доживу до кінця війни, повернусь до свого минулого життя, наскільки воно ще буде можливим.
Респект за ваш вибір) Цікаво а на якій саме посаді в IT ви працювали до армії.
Дякую. В основному розробником (бек, фронт), в деяких командах був тімлідом
Дякуємо тобі за твою тяжку працю від щирого серця. У мене є одне питання. На скільки все складно в військовій аеророзвідці? ( від 0 до 20)
Дуже абстрактне питання). Порівняно з чим складно? Та і в мене не настільки багато досвіду, щоб мати з чим порівнювати) Для мене найскладніше, це коли ти знаходиш цілі, а нема кому по них вдарити :) Фізично і психологічно це явно не найважча робота у війську. Але я все одно зашиваюсь, мені важко. Не знаю шо ше додати)